Чи допоможе самокритика українським євроінтеграторам?
В листопаді 2016 року закінчується дворічний період тимчасового застосування Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. І вже зараз, за попередніми оцінками, можна стверджувати, що наша держава не виконає в повній мірі зобов’язання з поступового наближенн
У вівторок, 4 жовтня, Верховна Рада прийняла декілька важливих екологічних законів: Про оцінку впливу на довкілля, Про стратегічну екологічну оцінку, Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження інтегрованих підходів в управлінні водними ресурсами за басейновим принципом. Всі ці закони розроблялись на виконання зобов’язань України за Угодою про асоціацію з ЄС. І всі вони, з різних причин, досить довго чекали свого часу, поки більшість ВРУ проголосує за них.На жаль, на сьогодні ця ситуація є типовою для більшості євроінтеграційних законопроектів секторальної частини. В листопаді 2016 року закінчується дворічний період тимчасового застосування Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. І вже зараз, за попередніми оцінками, можна стверджувати, що наша держава не виконає в повній мірі зобов’язання з поступового наближення законодавства (згідно Розділу V) та нормативно-правового наближення (згідно розділу IV Угоди), для яких передбачений дворічний термін виконання . Вказане може негативно вплинути на міжнародний імідж України та викликати критику у бізнес-колах країн Європейського Союзу. Це, в свою чергу, може негативно вплинути на зусилля українського бізнесу, який здійснює життєво необхідну переорієнтацію на європейські ринки.
Призупинення Нідерландами процесу ратифікації Угоди свідчить про те, що, найвірогідніше, в найближчі роки важливі для України положення торгівельної частини Угоди будуть діяти в режимі тимчасового застосування. Українські підприємці розуміють довготермінові ризики, пов’язані з таким непевним режимом. Порушення Україною графіків імплементації законодавства ЄС, навіть якщо вони викликані об’єктивними причинами, не сприяє формуванню надійного підґрунтя застосування важливих для торгівлі положень Угоди.
З метою пом’якшення можливих негативних наслідків необхідно:
1. Уряду України восени 2016 року самостійно здійснити всеохоплюючий, об’єктивний та детальний моніторинг виконання зобов’язань України згідно статті 475 Угоди. Такий моніторинг, в першу чергу, має стосуватись Розділу V Угоди. Здійснення такого моніторингу за дворічний період Україною самостійно підтвердить наше поважне ставлення до зобов’язань та зможе пом’якшити можливі негативні наслідки від невиконання графіків імплементації законодавства ЄС. Про здійснення такого моніторингу, що буде здійснений Україною «індивідуально» , було б доцільно проінформувати наших партнерів із ЄС. Слід розуміти, що якби такий моніторинг здійснювався спільно з ЄС, то його можливі негативні висновки набули б широкого розголосу в Європі та стали б додатковими аргументами для противників ратифікації Угоди. В разі, якщо такі висновки, навіть негативні, будуть зроблені Україною самостійно (як «самокритика»), то це може запобігти агресивному використанню зазначеної негативної аргументації. В той же час відсутність «індивідуальних» результатів моніторингу за дворічний період тимчасового застосування теж може викликати критику скептиків поглибленої співпраці України та ЄС. Всеохоплюючим моніторингом можуть не охоплюватись ті сфери Угоди, для яких європейською стороною вже здійснені або заплановані на 2016 рік заходи з оцінки прогресу у виконанні і впровадженні положень Угоди . Здійснення «індивідуально» Україною всеохоплюючого моніторингу жодним чином не має зашкодити заходам із моніторингу конкретних положень Угоди, які будуть здійснюватись індивідуально зі сторони ЄС, або спільно українською та європейською сторонами.
2. Затвердити результати моніторингу рішенням Уряду та передбачити конкретні заходи із подолання відставання від графіків, передбачених Угодою.
3. За результатами одностороннього «індивідуального» моніторингу підготувати проект Рекомендацій Ради асоціації та погодити його із ЄС. Слід також розглянути доцільність прийняття рішення Ради про затвердження строків подальшого двостороннього моніторингу тих положень Угоди, за якими Україною допущені відставання від графіку. Таким рішенням про терміни подальшого моніторингу можна було б «м’яко» скоригувати деякі жорсткі графіки впровадження окремих актів законодавства ЄС, передбачивши конкретні часові рамки їх подальшого моніторингу та надання його результатів органам Угоди протягом 2017-2020 років в залежності від досяжних строків впровадження окремих положень актів ЄС.
Стаття 475 Моніторинг
1. Моніторинг означає безперервну оцінку прогресу у виконанні і впровадженні всіх заходів, які охоплюються цією Угодою.
2. Моніторинг включає оцінку наближення законодавства України до права Європейського Союзу, як це визначено в цій Угоді, в тому числі аспекти виконання та впровадження. Сторони можуть здійснювати цю оцінку індивідуально або, у разі згоди, спільно. Для полегшення процесу оцінки Україна, за необхідності, звітує ЄС про прогрес у наближенні до завершення перехідних періодів, встановлених в цій Угоді. Процес звітності та оцінки, зокрема методи і періодичність оцінювання, буде враховувати конкретні методи, визначені в цій Угоді, або рішення інституційних органів, створених відповідно до цієї Угоди.
3. Моніторинг може включати роботу місій з перевірки на місцях за участю інститутів ЄС, органів і агентств, неурядових організацій, наглядових органів, незалежних експертів та, за необхідності, інших.
4. Результати заходів з моніторингу, у тому числі оцінки наближення відповідно до пункту 2 цієї статті, обговорюються у всіх відповідних органах, створених відповідно до цієї Угоди. Такі органи можуть приймати одностайно погоджені спільні рекомендації, які надаються Раді асоціації.
5. Якщо Сторони домовилися, що необхідні заходи, передбачені Розділом IV («Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею») цієї Угоди, вже виконані і наразі належним чином впроваджуються, Рада асоціації відповідно до повноважень, наданих їй згідно зі статтею 463 цієї Угоди, погоджується на подальше відкриття ринку, як визначено у Розділі IV («Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею») цієї Угоди.
6. Спільна рекомендація, зазначена у пункті 4 цієї статті, надана Раді асоціації, або неспроможність дійти згоди стосовно такої рекомендації, не є предметом вирішення спорів, як визначено в Розділі IV («Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею») цієї Угоди. Рішення, прийняте відповідним інституційним органом, або неприйняття рішення не є предметом вирішення спорів, як визначено в Розділі IV («Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею») цієї Угоди.
- Благодійна діяльність в Україні під час дії воєнного стану Оксана Соколовська 16:10
- Юридична практика у спорах з банками: реальний приклад Павло Васильєв 12:18
- Нові правила експортного контролю: виклики та можливості для українського бізнесу Ростислав Никітенко 12:12
- Від entry-level до CEO: розбираємо головні бар'єри для жінок у корпоративному світі Юлія Маліч 12:10
- Про Молдову, вибори і російський слід Галина Янченко 09:58
- Судовий збір при заявлені цивільного позову у кримінальному провадженні Євген Морозов вчора о 20:02
- Скасування Господарського кодексу: ризики для бізнесу та економіки Володимир Бабенко вчора о 17:11
- Розпочато роботу над вебплатформою судових рішень War Crime Леонід Сапельніков вчора о 14:41
- Маємо забезпечити армію якісним майном Дана Ярова вчора о 14:21
- Нові зміни до Кримінального кодексу України: що потрібно знати Оксана Соколовська вчора о 13:27
- Судова практика: відміна виконавчого напису приватного нотаріуса Павло Васильєв вчора о 12:31
- Сектори польської економіки, в які інвестує український бізнес Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 12:10
- Санкції та їх оскарження в ЄС: що варто знати українському бізнесу та адвокатам Ростислав Никітенко вчора о 12:08
- Відвід судді: закон, практика та поради Владислав Штика 03.11.2024 23:06
- Темна сторона онлайн-шопінгу: Temu потрапив під приціл ЄС Дмитро Зенкін 03.11.2024 21:00
-
Освітні втрати набирають обертів: чому школярі масово виїжджають і не планують повертатися
Думка 21604
-
Найбільший завод з виробництва свинцю в Україні визнали банкрутом
Бізнес 10817
-
Укрнафта пробурила найглибшу свердловину за останні вісім років. Дає нафту та газ
Бізнес 10416
-
Хазяїн Грузії, Потопельники зі США, Українські скамери оббирають росіян. Найкращі історії світу
4770
-
Україна відбудувала останній з трьох мостів через Десну, які були зруйновані у 2022: фото
Бізнес 4298