Проблеми соціального діалогу в Україні
У звіті Європейської Комісії вказується на необхідність відновлення соціального діалога в Україні.
Угода про Асоціацію Україна-ЄС вимагає ефективного соціального діалогу у вирішенні проблем сталого розвитку країни Чинним законодавством України передбачений тристоронній соціальний діалог між представниками працівників –профспілками, роботодавцями та державою як арбітром. Проте, в останніх урядових документах взагалі не згадується соціальний діалог як інструмент вирішення гострих соціальних проблем.
На жаль, в Україні відсутній ефективний і результативний соціальний діалог щодо шляхів підвищення продуктивності праці та більш справедливого розподілу доходу між роботодавцями і працівниками. Існуюча в Україні система соціального діалогу (Національна тристороння соціально-економічна рада (НТСЕР) , Спільні представницькі органи профспілок і роботодавців (СПО) і т. д.) – формальна і здебільшого імітація… Натомість укорінилася хибна практика вирішувати всі соціально-економічні проблеми коштом найманих працівників.
В Україні профспілки слабкі і розпорошені – не здатні до ефективного захисту інтересів найманих працівників. Роботодавці – соціально безвідповідальні. Держава в результаті зрощення влади і крупного бізнесу втратила функції незалежного соціального гаранта та арбітра.
Положення і стан виконання Генеральних та Галузевих угод свідчать про переважно формальне ставлення, в першу чергу з боку роботодавців та держави, як до укладання і змісту угод, так їх дотримання. В Україні всупереч Рекомендації Міжнародної організації праці № 91 не діє механізм поширення Генеральної та галузевих угод на підприємства, що не брали участі в їх укладенні. Це призводить до звуження сфери дії угод та відмови роботодавців, які не належать до відповідних об’єднань, виконувати угоди.
При цьому відповідальність сторін соціального діалогу у разі не виконання ними домовленостей і зобов’язань фактично не передбачена чи символічна (судова відповідальність за порушення Генеральної угоди не встановлена)!
Як правило, невиконаними залишаються положення, що стосуються саме оплати праці.
Гострою проблемою залишається синхронізація переговорів соціальних партнерів з укладання Генеральної та галузевих угоди з прийняттям програми Уряду та закону про Держбюджет на поточний рік і Бюджетної резолюції на наступний рік.
Досі нема спільного погляду на щодо оплати праці. Профспілки пов’язують її з прожитковим мінімумом, роботодавці з суто з економічним фактором (додаткові витрати).
За досвідом європейських країн доцільно відійти від вузького кола питань соціального діалогу – переважно питань формування зарплати, перейти до більш широкого кола питань соціально-економічного розвитку країни.
Так, і наймані працівники і роботодавці (крім олігархів) однаковою мірою потерпають від:
- неефективності і безперспективності діючої сировинної моделі економіки України;
- зрощення великого капіталу з владою;
- недосконалості державних інституцій та правого поля, широкого поширення корупції.
Важливо національному капіталу і працівникам досягнути компромісу і виступити з єдиних позицій, спонукаючи владу до формування правого поля, сприятливого до залучення інвестицій, розвитку добросовісної конкуренції, захисту прав власності і прав найманих працівників на гідну оплату праці.
До порядку денного соціального діалогу мають бути в першу чергу включені стратегічні питання: посилення обороноздатності України, перехід економіки на військові рейки, відмови від сировинної моделі економіки і хибної політики дешевої робочої сили, сприяння інноваційному розвитку, підвищенню конкурентоспроможності та внутрішнього платоспроможного попиту.
Генеральна та галузеві угоди повинні розглядатися соціальними партнерами як соціальні контракти, виконання яких є обов’язковим. За порушення Угод має бути передбачена реальна відповідальність з формалізацією на законодавчому рівні.
В рамках європейської інтеграції України необхідно забезпечити виконання в повному обсязі положень щодо гідної оплати праці, якості людського життя, скорочення бідності, які передбачені в Угоді про асоціацію з ЄС, в Європейській соціальній хартії, відповідними конвенціями Міжнародної організації праці.
До речі, у звіті, 2023 року, Європейська Комісія оцінює рівень підготовки України до вступу в ЄС у сфері соціальної політики та зайнятості як найгірший. Вказується на необхідність відновлення соціального діалога— зміцнити консультаційні механізми та спроможність його учасників. Зазначено й те, що дві скарги стосовно свободи об’єднань перебувають на розгляді Комітету Міжнародної організації праці.
Без відкритого та результативного соціального діалогу Україна не зможе перемогти у війні та забезпечити сталий післявоєнний розвиток національної економіки і високі європейські соціальні стандарти.
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну Галина Скіпальська вчора о 13:19
- Позов для скасування штрафу ТЦК у 2026: повний гайд Павло Васильєв вчора о 12:58
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України Олексій Гнатенко вчора о 12:03
- Емоції як сигнальні лампочки: чому їх не варто "заклеювати" і як з ними працювати Олександр Скнар вчора о 08:53
- Адвокат 2050: професія на межі революції Вадим Графський 29.01.2026 19:35
- Чому професійна освіта в Україні програє не через якість – а через комунікацію Костянтин Соловйов 29.01.2026 16:43
- Як формуються гемблінг-спільноти та чому вони відрізняються від звичайних соцмереж? Андрій Добровольський 29.01.2026 16:06
- Підприємництво в епоху штучного інтелекту Дарина Халатьян 28.01.2026 14:55
- Чому ви не можете вирішити – навіть коли все вже зрозуміло Валерій Козлов 28.01.2026 14:47
- Коли фото вирішує все: медійні маніпуляції та презумпція невинуватості Богдан Пулинець 28.01.2026 11:43
- Приватність постфактум: чому персональні дані в Україні захищаються запізно Лілія Олійник 27.01.2026 16:35
- Енергетична інфраструктура України 2026: модернізація та інвестиції Олексій Гнатенко 26.01.2026 13:52
- Пастка "швидких кіловат": Чому 10 ГВт розподіленої генерації можуть залишитися на папері Ростислав Никітенко 26.01.2026 09:03
- Як рятувати інших: психологічна стійкість адвоката та мистецтво підтримки Вадим Графський 25.01.2026 20:55
- Адвокат у сімейних справах: мистецтво захисту в найскладніших ситуаціях Вадим Графський 24.01.2026 20:45
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну 97
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України 95
- Приватність постфактум: чому персональні дані в Україні захищаються запізно 87
- Енергетична інфраструктура України 2026: модернізація та інвестиції 86
- Коли фото вирішує все: медійні маніпуляції та презумпція невинуватості 83
-
"Низька активність". Мобільні оператори перестали платити фізособам за генератори
Бізнес 9564
-
Ціна на мідь досягла нової рекордної позначки
Бізнес 7410
-
У Мілані знайшли мертвим українського банкіра Адаріча: справу розслідують як вбивство
Фінанси 2774
-
"Жорстока реальність". Телевізори та побутова електроніка подорожчають у 2026 році через бум ШІ
Бізнес 2709
-
Найбільша мережа магазинів України наростила товарообіг майже до 300 млрд грн
Бізнес 1439
