Корупційні накопичення
У проекті закону виявлено корупціогенні фактори, що можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень.
Читайте такожКоли захистять енергетику Києва, на що йдуть 6 млрд грн та підземні ТЕС – інтерв’ю з Сухомлином"40 годин активного друку". Як будували школу на 3D-принтері у Львові"Кінь в протигазі" спіймав Анжеліну Джолі. Це – історичний ресторан, чи працює така концепція
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ Комітет з питань антикорупційної політики 01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: (044) 255-35-03, e-mail: crimecor@rada.gov.ua | |||
|
|
|
|
Рішення Комітету
щодо експертного висновку
законопроекту № 2683
Згідно зі статтею 93 Регламенту Верховної Ради України, відповідно до предмета відання і за дорученням Голови Верховної Ради України, Комітет для підготовки експертного висновку щодо відповідності вимогам антикорупційного законодавства, розглянув проект Закону про загальнообов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення (реєстр. № 2683), поданий народним депутатом України Третьяковою Г.М. та іншими народними депутатами.
Відповідно до пояснювальної записки законопроект направлений на визначення правових, економічних та організаційних засад загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення в Україні, які дозволять забезпечити необхідні регулятивні та організаційні умови для запровадження другого рівня системи пенсійного забезпечення.
У проекті акта виявлено корупціогенні фактори, що можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень.
1. Україна не має достатнього рівня економічного розвитку та стану справ з запобіганням корупції для запровадження складного недержавного інструменту з обов’язковим залученням коштів.
Через це недержавний пенсійний фонд має ризик перетворитись на «фінансову піраміду», «корупційну схему розкрадання коштів».
2. Відбір учасників другого рівня пенсійної системи закладає значні корупційні ризики – фактично буде відібрано окремі фінансові установи, яким надаватимуться в розпорядження кошти громадян. Відсутні запобіжники для такого відбору з корупційною складовою.
Пенсійний фонд Національного банку України, щодо розкрадання коштів якого є низка кримінальних справ, є наочним прикладом важливості належного регулювання державою цієї сфери.
Вважаємо, що запропонована у проекті схема діяльності загальнообов’язкового недержавного пенсійного забезпечення, яка базується на засадах накопичення внесків учасників системи у Пенсійному казначействі, залучення центрального адміністратора, а також недержавних пенсійних фондів, допущених до діяльності у другому рівні пенсійної системи шляхом їх авторизації вимагає суттєвого доопрацювання. Це стосується необхідності чіткого визначення підстав та змісту відносин між Пенсійним фондом, Пенсійним казначейством та авторизованими недержавними пенсійними фондами, а також між учасниками системи та авторизованими недержаними пенсійними фондами.
Проект не містить чіткої адміністративної процедури щодо визначеного порядку дій учасника стосовно вибору ним компанії з управління активами та можливості її зміни. Недостатня увага приділена належному забезпеченню інвестування активів системи загальнообов’язкового недержавного пенсійного забезпечення, чіткій системі гарантування їх збереження та повернення, зокрема, при вкладенні у фінансові інструменти.
3. Створюється Пенсійне казначейство, у формі державної установи, з фінансуванням за рахунок активів учасників системи, що суперечить частині четвертій статті 50 Закону України «Про державу службу».
Оскільки Пенсійне казначейство пропонується утворити у формі державної установи, його діяльність має фінансуватися з коштів Державного бюджету України, а не за рахунок пенсійних активів учасників системи.
4. Фондовий ринок в Україні нерозвинений та з доволі слабкою регуляцією та контролем, відсутня диверсифікація можливостей інвестування. Через це є значний ризик інвестування коштів громадян не в прозорий конкурентний спосіб, а шляхом створення «кишенькових» фінансових установ і з використанням адміністративного ресурсу для їх розподілення.
Громадяни України переважно зневірені в ефективності довгострокових накопичувальних систем. Періодичні «банкопади», фінансові піраміди, чисельні афери на фінансовому ринку, будівельні афери та інші приклади неефективних регулятивних функцій держави та відвертих корупційних зловживань не сприяють впевненості, що у разі запровадження загальнообов'язкового накопичувального пенсійного забезпечення в Україні у поточних умовах недосконалого законодавства ми не отримаємо черговий приклад наймасштабнішої корупції.
Таким чином, у проекті Закону про загальнообов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення:
- присутні ризики створення фінансової піраміди за участю держави;
- присутні корупційні ризики, пов’язані з отриманням статусу учасників ринку, допущених до роботи на другому рівні (недержавні пенсійні фонди, компанії з управління активами, банки-зберігачі, страховики),
- присутні корупційні ризики, пов’язані з обранням напрямів та об’єктів інвестуванням коштів пенсійного забезпечення.
Керуючись положеннями пункту 3 частини першої статті 16 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», статті 55 Закону України «Про запобігання корупції», частини першої статті 93 Регламенту Верховної Ради України, Комітет на своєму засіданні 3 листопада 2020 року, протокол № 54 дійшов до висновку та прийняв рішення, що проект Закону проект Закону про загальнообов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення (реєстр. № 2683), поданий народним депутатом України Третьяковою Г.М. та іншими народними депутатами не відповідає вимогам антикорупційного законодавства.
Заступник Голови Комітету Г.І. ЯНЧЕНКО
- П’ять років поза Конституцією: як Україна втратила баланс влади і підтримку світу Валерій Карпунцов 21:18
- "FPV на арабіці": акцизний податок на каву як інструмент поповнення військового бюджету Кароліна Холявко 18:58
- Королівство кривих дзеркал: як абсурд став нашою нормою Дана Ярова 18:19
- Гроші що не сплять, або еволюція хедж-фондів з середини ХХ сторіччя до сьогодення Ольга Ярмолюк 17:12
- PR Тренди 2026: фокус на розвиток бізнесу та окупність інвестицій Ірина Кононенко 14:03
- Криза стала рутиною: комерція в умовах постійних змін Наталія Церковникова 11:17
- Судовий щит проти відключення: кого реально захищають нові правила НКРЕКП Олексій Гнатенко 08:14
- Метод м’якої сили у перемовинах: як впливати тихо і змінювати правила гри Ангеліна Біндюгіна 02:01
- ШІ у дитячих книжках: загроза чи інструмент повернення до читання? Віктор Круглов вчора о 14:51
- Як WSJ вибудовує наратив операції "Павутина" та образ її ключового лідера Христина Кухарук вчора о 10:23
- Мікрокроки, що змінюють життя: як формувати звички без зривів і надзусиль Олександр Скнар вчора о 09:11
- Як оформити спадщину на нерухомість в Україні, перебуваючи за кордоном Павло Васильєв 01.12.2025 14:17
- Як бізнес втрачає контроль під час війни: практичні кейси антирейдерського захисту Андрій Лотиш 01.12.2025 13:41
- Як просити підвищення зарплати без істерик та ультиматумів Олександр Висоцький 01.12.2025 13:09
- "VIP-темрява": чому ваш дорогий контракт на імпорт електроенергії не гарантує світло Ростислав Никітенко 01.12.2025 11:59
- ВЛК у військовому квитку відсутня: чи може роботодавець взяти працівника 1429
- Гордість і упередження до англійської: як класичні романи мотивують українців вивчати мову 328
- Мікрокроки, що змінюють життя: як формувати звички без зривів і надзусиль 221
- Як WSJ вибудовує наратив операції "Павутина" та образ її ключового лідера 155
- Управління ризиками. Чому старі стратегії можуть знищити новий проєкт 130
-
Найпопулярніша мережа магазинів Польщі отримала багатомільйонний штраф за обман споживачів
Бізнес 20108
-
Перша реакція на "Аватар 3": що кажуть критики про "Вогонь і попіл" Кемерона
Життя 13833
-
Укрзалізниця оцінила собівартість приміських поїздок у 300 грн: квиток покриває лише 5%
Бізнес 3829
-
Зять і "розумник" Трампа. Хто такий Джаред Кушнер і як він пов'язаний з Росією
3828
-
Наказав "добити тих, хто залишився": у Конгресі звинуватили главу Пентагону у воєнному злочині
Думка 3445
