Аналіз досвіду інших країн щодо запровадження розпродажу землі.
Найбільш шокуючим та трагічним , є приклад Мадагаскару, який досліджено і опубліковано у міжнародній доповіді Land grabbing in Madagascar. Під тиском міжнародних фінансових організацій на Мадагаскарі було запроваджено вільний розпродаж землі.
Цей проект захоплення всієї родючої землі острова хижими іноземними інвесторами Південної Кореї, Італії та інших країн реалізовувався через багаторічну і трагічну історію. Її початок називався земельною реформою і запровадженням ринку землі з анонсованою у 2005 р. видачею сертифікатів про власність на землю місцевим жителям. А в кінцевому результаті земля Мадагаскару і всі його величезні ресурси потрапили до рук іноземних інвесторів, а громадяни країни залишилися дешевою робочою силою, що існує за межею бідності. На сьогодні Глобальний індекс голоду населення Мадагаскару перебуває у найбільш катастрофічному стані.
Висновки доповіді полягають у тому, що за відсутності необхідних потужних правових інституцій та державного регулювання земельна реформа і відкриття ринку землі перетворюються на дике її захоплення і відчуження громадян країни від доступу до своєї власної землі. Багато міжнародних експертів називають подібні земельні реформи новими технологіями неоколоніалізму.
Тут доречно процитувати висновок з доповіді Oxfam:
"Иностранные инвесторы-спекулянты активно таргетируют страны с коррумпированными или некомпетентными правительствами с целью быстрой и дешевой скупки высококачественных сельскохозяйственных земель.
Анализ показал, что между 2000-м и 2011 г. в 56 бедных странах третьего мира произошли крупные сделки по поглощению сельскохозяйственной земли, которые привели к выселению местного населения, исчезновению фермерских хозяйств, ухудшению качества земли и возникновению продовольственных кризисов.
Коррумпированные или некомпетентные правительства становятся удобными партнерами для выгодного бизнеса земельных инвесторов.
Часто такие сделки подготавливаются с помощью интенсивной пропаганды, в которой для местного населения их называют земельной реформой и инвестициями, которые приведут к экономическому росту и созданию новых рабочих мест". Однако в действительности происходят противоположные вещи."
Благими намірами вистелена дорога у пекло. Закон слуг Зеленського про ринок землі то воно і є. Якщо глибше покопатись у цій проблемі то стає просто страшно. Готується дикий розпродаж землі. Без кадастру, без банку землі, без аудиту і перепису земель, без їх кадастрової оцінки. Продаж разом з тим, що є під землею - з корисними копалинами. З лісами, ріками, озерами. З заповідниками. З дозволом знімати верхній родючий шар. Без запобіжників переводу земель з С/Г призначення в землі під забудову. З замаскованим дозволом (через банки) продажу землі іноземцям. 200-10 тис ГА в одні руки це вбивство фермерства - це голод в Україні.
Ви скажете, що Україна — не Африка і не Мадагаскар, тому тут це неможливо. Хотілося б погодитися. Але трагічна історія землі України, яка полита кров'ю мільйонів українців і бачила Голодомор, не дає нам права забути ціну втрати контролю над своєю землею та її плодами!
