Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС
Україна декларує курс на енергетичну інтеграцію з ЄС, але досі не створила повноцінної правової бази для водню
Рішення Європейського Союзу переглянути правила функціонування ринку водню та декарбонізованого газу - це не просто зміни до директив. Це формування нової рамки, в межах якої діятимуть усі учасники майбутнього ринку водню. Йдеться не лише про інфраструктуру чи сертифікацію, а про системне впровадження водню в енергетичну політику ЄС на наступні десятиліття.
Ключові положення оновленої газової директиви охоплюють створення спеціалізованої водневої інфраструктури, адаптацію частини наявних газових мереж, впровадження системи сертифікації для низьковуглецевого водню, а також уніфіковані правила доступу до мереж для виробників і споживачів. Усі ці зміни мають пряму дію в межах ЄС і впливатимуть на умови участі третіх країн у формуванні спільного водневого ринку.
Для України ці зміни є критично важливими з кількох причин. По-перше, Україна декларує курс на енергетичну інтеграцію з ЄС, але досі не створила ані повноцінної правової бази для водню, ані технічної дорожньої карти з модернізації інфраструктури. По-друге, потенціал експорту українського водню до Європи напряму залежить від відповідності нормам, які вже затверджено в Брюсселі. По-третє, відсутність правил ускладнює залучення інвестицій, оскільки жоден міжнародний партнер не вкладатиме кошти у проєкти з невизначеним статусом.
Щоб змінити ситуацію, потрібні конкретні дії. Перш за все - прийняття рамкового закону про водень. Він має чітко визначати категорії водню, процедури сертифікації, принципи функціонування мереж, механізми регуляторного нагляду та базові правила для учасників ринку. Наразі такого документа немає, і це суттєво ускладнює інтеграцію до європейського правового простору.
Наступним кроком має бути технічна інвентаризація існуючої газотранспортної інфраструктури. Потрібно зрозуміти, які ділянки трубопроводів можуть бути перепрофільовані для транспортування водню, які потребують модернізації, а які й повної заміни. Це дозволить не лише планувати технічні роботи, але й обґрунтовувати фінансування з боку партнерів або міжнародних фінансових установ.
Третім елементом є створення системи гарантій походження водню. У ЄС така система вже діє. Без національного еквіваленту цієї системи Україна не зможе підтверджувати відповідність критеріям «зеленого» чи низьковуглецевого водню, а отже не матиме доступу до преференцій, які надаються сертифікованим виробникам.
Крім того, варто розглянути можливість формування окремої регуляторної функції. Це може бути як в межах НКРЕКП, так й у вигляді нового органу. Це дозволить системно врегулювати питання тарифів, доступу до мереж, стандартів та моніторингу якості.
Останній, але не менш важливий крок - це активна участь України в європейських ініціативах, таких як European Hydrogen Backbone або IPCEI Hy2Infra. Це створює не лише доступ до технічних стандартів, але й можливість бути включеним у фінансовані ЄС проєкти, які можуть охоплювати інфраструктуру, логістику та інновації.
Підсумовуючи: якщо Україна прагне до інтеграції в європейський енергетичний простір, зокрема, як потенційний експортер водню, вже сьогодні потрібно діяти не в рамках політичних декларацій, а на рівні законодавчих і технічних рішень. Європа вже визначила нові правила гри. Щоб не залишитися осторонь, Україна має синхронізуватися з ними не пізніше, ніж розпочнеться практичне впровадження водневих проєктів у державах-членах ЄС.
- Геніальність від народження? Філософія, маркетинг чи шлях розвитку? Вільям Задорський вчора о 20:02
- Лобіювання як інструмент для українських ветеранів Олексій Шевчук вчора о 18:16
- Листопад 2025 року показав тенденцію до скасування розшуків, оформлених ТЦК Павло Васильєв 05.12.2025 22:21
- Про необхідну оборону – як версію захисту Костянтин Рибачковський 05.12.2025 22:17
- Бронювання працівників: правила та вимоги Віталій Соловей 05.12.2025 17:55
- Чому найуспішніші люди бояться слабкості і як це впливає на їхнє лідерство Юлія Буневич 05.12.2025 17:30
- Якими будуть інтер’єри 2026 Алеся Карнаухова 05.12.2025 13:42
- Не бути туземцем Сергій Дідковський 05.12.2025 10:28
- Святий Миколай, Санта Клаус та Father Christmas: у чому різниця – і що між ними спільного? Інна Лукайчук 04.12.2025 18:46
- За що компанії можуть втратити статус "критично важливих" та що робити далі Віталій Соловей 04.12.2025 17:54
- Що робити, якщо співробітник вкрав клієнтську базу Олександр Висоцький 04.12.2025 17:08
- Переоцінка безпомилковості ШІ студентами: експериментальні докази Олександр Серт 04.12.2025 16:32
- Як мислити ефективніше: техніка шести капелюхів Едварда де Боно Олександр Скнар 04.12.2025 09:36
- П’ять років поза Конституцією: як Україна втратила баланс влади і підтримку світу Валерій Карпунцов 03.12.2025 21:18
- "FPV на арабіці": акцизний податок на каву як інструмент поповнення військового бюджету Кароліна Холявко 03.12.2025 18:58
- Мікрокроки, що змінюють життя: як формувати звички без зривів і надзусиль 789
- П’ять років поза Конституцією: як Україна втратила баланс влади і підтримку світу 290
- За що компанії можуть втратити статус "критично важливих" та що робити далі 280
- Бронювання працівників: правила та вимоги 205
- Як WSJ вибудовує наратив операції "Павутина" та образ її ключового лідера 174
-
У Новий рік без шампанського та коньяку: що зміниться з 1 січня 2026 року
Думка 21663
-
Не треба чекати на спасіння. Що оновлена стратегія нацбезпеки США значить для України
Думка 3250
-
Турецький буксир "з невідомих причин" кинув танкер, підбитий Україною, у болгарських водах
Бізнес 2287
-
Росія вдарила по електростанціях: графіки відключень світла будуть гіршими
Бізнес 2029
-
Таємниці екіпажу "Тунгуски": як радянська зенітка захищає Київ від "шахедних" атак
1695
