Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС
Україна декларує курс на енергетичну інтеграцію з ЄС, але досі не створила повноцінної правової бази для водню
Рішення Європейського Союзу переглянути правила функціонування ринку водню та декарбонізованого газу - це не просто зміни до директив. Це формування нової рамки, в межах якої діятимуть усі учасники майбутнього ринку водню. Йдеться не лише про інфраструктуру чи сертифікацію, а про системне впровадження водню в енергетичну політику ЄС на наступні десятиліття.
Ключові положення оновленої газової директиви охоплюють створення спеціалізованої водневої інфраструктури, адаптацію частини наявних газових мереж, впровадження системи сертифікації для низьковуглецевого водню, а також уніфіковані правила доступу до мереж для виробників і споживачів. Усі ці зміни мають пряму дію в межах ЄС і впливатимуть на умови участі третіх країн у формуванні спільного водневого ринку.
Для України ці зміни є критично важливими з кількох причин. По-перше, Україна декларує курс на енергетичну інтеграцію з ЄС, але досі не створила ані повноцінної правової бази для водню, ані технічної дорожньої карти з модернізації інфраструктури. По-друге, потенціал експорту українського водню до Європи напряму залежить від відповідності нормам, які вже затверджено в Брюсселі. По-третє, відсутність правил ускладнює залучення інвестицій, оскільки жоден міжнародний партнер не вкладатиме кошти у проєкти з невизначеним статусом.
Щоб змінити ситуацію, потрібні конкретні дії. Перш за все - прийняття рамкового закону про водень. Він має чітко визначати категорії водню, процедури сертифікації, принципи функціонування мереж, механізми регуляторного нагляду та базові правила для учасників ринку. Наразі такого документа немає, і це суттєво ускладнює інтеграцію до європейського правового простору.
Наступним кроком має бути технічна інвентаризація існуючої газотранспортної інфраструктури. Потрібно зрозуміти, які ділянки трубопроводів можуть бути перепрофільовані для транспортування водню, які потребують модернізації, а які й повної заміни. Це дозволить не лише планувати технічні роботи, але й обґрунтовувати фінансування з боку партнерів або міжнародних фінансових установ.
Третім елементом є створення системи гарантій походження водню. У ЄС така система вже діє. Без національного еквіваленту цієї системи Україна не зможе підтверджувати відповідність критеріям «зеленого» чи низьковуглецевого водню, а отже не матиме доступу до преференцій, які надаються сертифікованим виробникам.
Крім того, варто розглянути можливість формування окремої регуляторної функції. Це може бути як в межах НКРЕКП, так й у вигляді нового органу. Це дозволить системно врегулювати питання тарифів, доступу до мереж, стандартів та моніторингу якості.
Останній, але не менш важливий крок - це активна участь України в європейських ініціативах, таких як European Hydrogen Backbone або IPCEI Hy2Infra. Це створює не лише доступ до технічних стандартів, але й можливість бути включеним у фінансовані ЄС проєкти, які можуть охоплювати інфраструктуру, логістику та інновації.
Підсумовуючи: якщо Україна прагне до інтеграції в європейський енергетичний простір, зокрема, як потенційний експортер водню, вже сьогодні потрібно діяти не в рамках політичних декларацій, а на рівні законодавчих і технічних рішень. Європа вже визначила нові правила гри. Щоб не залишитися осторонь, Україна має синхронізуватися з ними не пізніше, ніж розпочнеться практичне впровадження водневих проєктів у державах-членах ЄС.
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну Галина Скіпальська вчора о 13:19
- Позов для скасування штрафу ТЦК у 2026: повний гайд Павло Васильєв вчора о 12:58
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України Олексій Гнатенко вчора о 12:03
- Емоції як сигнальні лампочки: чому їх не варто "заклеювати" і як з ними працювати Олександр Скнар вчора о 08:53
- Адвокат 2050: професія на межі революції Вадим Графський 29.01.2026 19:35
- Чому професійна освіта в Україні програє не через якість – а через комунікацію Костянтин Соловйов 29.01.2026 16:43
- Як формуються гемблінг-спільноти та чому вони відрізняються від звичайних соцмереж? Андрій Добровольський 29.01.2026 16:06
- Підприємництво в епоху штучного інтелекту Дарина Халатьян 28.01.2026 14:55
- Чому ви не можете вирішити – навіть коли все вже зрозуміло Валерій Козлов 28.01.2026 14:47
- Коли фото вирішує все: медійні маніпуляції та презумпція невинуватості Богдан Пулинець 28.01.2026 11:43
- Приватність постфактум: чому персональні дані в Україні захищаються запізно Лілія Олійник 27.01.2026 16:35
- Енергетична інфраструктура України 2026: модернізація та інвестиції Олексій Гнатенко 26.01.2026 13:52
- Пастка "швидких кіловат": Чому 10 ГВт розподіленої генерації можуть залишитися на папері Ростислав Никітенко 26.01.2026 09:03
- Як рятувати інших: психологічна стійкість адвоката та мистецтво підтримки Вадим Графський 25.01.2026 20:55
- Адвокат у сімейних справах: мистецтво захисту в найскладніших ситуаціях Вадим Графський 24.01.2026 20:45
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України 95
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну 90
- Приватність постфактум: чому персональні дані в Україні захищаються запізно 86
- Енергетична інфраструктура України 2026: модернізація та інвестиції 85
- Коли фото вирішує все: медійні маніпуляції та презумпція невинуватості 83
-
FT: Росія почала продавати окремі партії нафти в Індію за $22-25 за барель
Бізнес 7774
-
"Низька активність". Мобільні оператори перестали платити фізособам за генератори
Бізнес 6593
-
Ціна на мідь досягла нової рекордної позначки
Бізнес 6559
-
У Мілані знайшли мертвим українського банкіра Адаріча: справу розслідують як вбивство
Фінанси 2688
-
"Жорстока реальність". Телевізори та побутова електроніка подорожчають у 2026 році через бум ШІ
Бізнес 2386
