Україна в глобальному водневому атласі
Реалізація водневого потенціалу залежатиме від стабілізації політичної ситуації, зниження витрат капіталу та масштабного інвестування в інфраструктуру
Україна отримала значну увагу в рамках проєкту HYPAT, який досліджує можливості глобального виробництва та торгівлі зеленим воднем. Незважаючи на труднощі, викликані війною, Україна розглядається як один із ключових партнерів для майбутньої водневої економіки Німеччини. Докладний аналіз економічних, технічних та геополітичних аспектів показує, що країна має як перспективи, так і виклики для реалізації свого потенціалу.
Потенціал України у виробництві водню
Україна володіє значними відновлюваними ресурсами, включаючи вітрову та сонячну енергію, які є основою для створення зеленого водню. Розвинена інфраструктура для транспортування енергоресурсів, зокрема трубопроводи, що з’єднують країну із Західною Європою, створює додаткові можливості для транспортування водню.
Виклики у реалізації потенціалу
Однак війна та пов’язана з нею політична нестабільність є значними перешкодами. Україна має найвищі витрати капіталу (WACC) серед розглянутих країн у звіті, що робить експорт водню з країни дорожчим порівняно з альтернативними експортерами, такими як Марокко чи Канада. Це обмежує її конкурентоспроможність на глобальному ринку.
Відновлення інфраструктури, постраждалої через військові дії, також є важливим питанням, адже експорт водню до Німеччини передбачає модернізацію існуючих трубопроводів та створення нових ланцюгів постачання.
Економічна доцільність
За розрахунками дослідження HYPAT, витрати на імпорт водню з України до Німеччини у 2030 році складатимуть 3,50–6,50 євро за кілограм, а до 2050 року можуть знизитися до 2,50–4,50 євро за кілограм. Проте, через високі WACC, витрати України будуть вищими, ніж у багатьох інших країн-експортерів.
Транспортні витрати через трубопроводи для України є меншими порівняно з експортом із віддалених країн, таких як Канада. Для доставки 50 ТВт-год водню транспортні витрати через трубопровід з України складуть близько 9% від загальних витрат на постачання, що демонструє перевагу географічної близькості.
Екологічні аспекти та сталий розвиток
Для виробництва 1 кілотонни водню необхідно до 20 кілограмів води, що може створити виклики в регіонах з обмеженими водними ресурсами. Хоча Україна має доступ до прісної води, використання цієї води для промислових цілей може конкурувати з іншими секторами, такими як сільське господарство.
У звіті також підкреслюється важливість врахування геополітичних ризиків. Політична стабільність та довіра до торгових відносин стають ключовими факторами для майбутніх стратегій Німеччини щодо імпорту водню. Незважаючи на складну ситуацію, Україна залишається серед потенційних партнерів, завдяки наявним інфраструктурним можливостям та природним ресурсам.
Замість висновків
Проєкт HYPAT чітко демонструє, що Україна може стати важливим постачальником зеленого водню для Європи, особливо з огляду на її географічне положення та ресурси. Однак реалізація цього потенціалу залежатиме від стабілізації політичної ситуації, зниження витрат капіталу та масштабного інвестування в інфраструктуру. Німеччина та ЄС мають підтримувати Україну на цьому шляху, адже інтеграція її у глобальну водневу економіку сприятиме як енергетичній безпеці Європи, так і відновленню економіки України.
- Перші ластівки: апеляційні суди почали скасовувати розшуки ТЦК Павло Васильєв вчора о 19:04
- Чесна конкуренція – це не лише про розбудову ринків: роздуми про політику та легітимність Штефан Сабау вчора о 11:29
- Soft skills воєнного часу: як говорити, щоб рятувати життя і зберегти людяність Інна Лукайчук 23.10.2025 16:54
- Як мислити як донор: головний секрет ефективного грантрайтингу Олександра Смілянець 23.10.2025 16:36
- Не родина, але й не інтернат: що ж таке "Сімейна домівка"? Микола Литвиненко 23.10.2025 10:43
- Як техніка "Помодоро" перетворює хаос у фокус: секрет ефективності за 25 хвилин Олександр Скнар 22.10.2025 22:30
- Вигоряння в команді: чому не завжди справа в перевантаженні Тетяна Кравченюк 22.10.2025 17:42
- Чому стартапи помирають: п’ять фінансових пасток Антон Новохатній 22.10.2025 16:35
- Чистота як стратегія: чому бізнеси майбутнього не можуть ігнорувати фасіліті Людмила Литвиненко 22.10.2025 15:13
- Гуманітарне реагування. Єдність у формуванні стратегії та механізмів для захисту Галина Скіпальська 22.10.2025 14:53
- Будівельні тенденції у Львові: свіжі цифри Любомир Зубач 22.10.2025 14:50
- Енергетична помилка Євген Магда 22.10.2025 10:52
- Грант – не гарантія успіху: як не "згоріти" після перемоги Олександра Смілянець 21.10.2025 06:45
- Як Принцип Парето 80/20 перетворює перевтому на фокус і прибуток Олександр Скнар 20.10.2025 23:04
- TikTok та Твіттер як зброя Росії Михайло Стрельніков 20.10.2025 18:25
-
Як сформувати звичку рухатись, не кинути навіть під час війни – і що таке "фітнес-невроз"
Життя 14112
-
Культурний розрив: які звички міленіалів викликають стрес у зумерів – добірка
Життя 9363
-
HBO знімає серіал про психоделічну програму ЦРУ – режисером став автор "Клану Сопрано"
Життя 5584
-
З ким ви – такий і ваш дохід: як знайти середовище, що допоможе заробляти більше
Життя 5449
-
Трамп проти Путіна: чи змінюють американські санкції гру
Думка 4818
