Критичні зауваження до Водневої стратегії-2050

Відсутність чітких законодавчих рамок і конкретних механізмів може стати фатальною перешкодою для амбітних планів країни у реалізації Енергетичного переходу

Воднева стратегія України на період до 2050 року, оприлюднена для обговорення, на жаль, не відображає повноцінного розуміння владою ключових проблем, які потребують невідкладного вирішення. Один з найбільших недоліків цієї стратегії – відсутність візії та пропозицій щодо змін у національному законодавстві з наведених нижче аспектів, що є критично важливими для успішної розбудови водневої інфраструктури. Розглянемо основні проблеми, шляхи вирішення яких мають бути відображені у Водневій стратегії-2050.

Одним з найважливіших аспектів є виведення та встановлення спеціального режиму користування частиною земельного фонду сільськогосподарського призначення та водогосподарським комплексом. Воднева стратегія повинна ідентифікувати проблеми та окреслювати напрямки їх вирішення, що виникають з потреби розміщення водневої інфраструктури. Це включає концепцію виведення з аграрного обігу враженої війною частини земельного фонду, а також встановлення спеціального режиму користування цією частиною земельного фонду на півдні України для потреб водневої інфраструктури. Наразі законодавство України не містить чітких положень щодо цього аспекту, що створює значні перешкоди для інвесторів та сповільнює розвиток зеленої енергетики.

Для успішної генерації, транспортування та зберігання «зеленого» водню необхідно визначити спеціальні режими земле- та водокористування для відповідних підприємств. Це передбачає створення сприятливих умов для інвесторів та підприємців, у тому числі нерезидентів, які бажають інвестувати у водневу енергетику. Без чітких правових рамок можливості для розвитку водневої інфраструктури будуть обмежені.

Розвиток інфраструктури та транспортної мережі для «зеленого» водню вимагає тісної співпраці з ЄС. Використання територій санітарно-захисних зон газопроводів газотранспортної системи України є доцільним, але потребує відповідного законодавчого регулювання. Запропонований проєкт стратегії не передбачає конкретних механізмів реалізації таких проєктів, що знижує його практичну цінність.

Іноземні інвестори відіграють ключову роль у розвитку водневої енергетики в Україні. Водночас стратегія не враховує необхідності впровадження особливого режиму іноземного інвестування на території України для спільних з ЄС проєктів. Відсутність чітких правових гарантій та стимулів для іноземних інвесторів може негативно вплинути на привабливість українського ринку водню.

Воднева стратегія-2050 повинна передбачати порядок використання об'єктів паливно-енергетичного комплексу, що перебувають у державній та комунальній власності. Законодавство України потребує уточнення та доповнення, щоб створити умови для оренди та концесії таких об'єктів для розвитку водневої інфраструктури та створення воднево-промислових кластерів.

Одним з ключових аспектів розвитку водневої енергетики є децентралізація тепло- та енергопостачання. Це може бути досягнуто шляхом створення автономних водневих кластерів за територіальним принципом. Проте, запропонований проєкт стратегії пропонує створення Водневих долин, але не містить конкретних положень щодо цього питання, що знижує його ефективність.

Функціонування газотранспортної системи України повинно бути чітко регламентоване для забезпечення транспортування «зеленого» водню. Водночас проєкт стратегії не враховує необхідності внесення змін до законодавства у цьому напрямку.

Для стимулювання розвитку водневої енергетики необхідно запровадити податкові канікули для підприємств, що задіяні у генерації зеленого водню, а також строкові податкові пільги для підприємств, що здійснюють транспортування та зберігання водню. Наразі, проєкт стратегії не передбачає таких заходів, що є значним недоліком.

Важливим аспектом є порядок відшкодування місцевим бюджетам коштом державного бюджету плати за землю з юридичних осіб, що задіяні у генерації «зеленого» водню. Без цього механізму розвиток водневої енергетики може стати фінансово не вигідним та не цікавим для місцевих громад.

Основи функціонування ринку електричної енергії повинні бути переглянуті з урахуванням потреб водневої енергетики. Запропонований проєкт стратегії не містить конкретних пропозицій щодо цього питання, що є серйозним упущенням.

У підсумку, запропонований проєкт Водневої стратегії-2050 не враховує численні критичні аспекти, що потребують розв'язання на законодавчому рівні. Відсутність конкретних пропозицій щодо змін у національному законодавстві значно знижує його ефективність та практичну цінність. Рекомендується врахувати зауваження та пропозиції громадського сектору з усіх зазначених аспектів, які будуть сприяти створенню умов для розвитку водневої енергетики в Україні.