Що не так з проєктом Водневої стратегії України-2050?
Детальний аналіз проєкту виявив низку суттєвих недоліків та упущень, які потребують невідкладного розгляду та коригування
Більше місяця тому закінчився строк громадського обговорення проєкту Водневої стратегії України на період до 2050 року та звіту про його стратегічну екологічну оцінку.
Україна прагне до енергетичної незалежності та сталого розвитку, але чи справді Воднева стратегія–2050 допоможе досягти цих амбітних цілей?
Маючи безпосереднє відношення до підготовки зауважень і пропозицій від громадського сектору до проєкту Водневої стратегії–2050, хочу поділитися зауваженнями та пропозиціями, які направлені до Міненерго, та спрямовані на вдосконалення стратегії та забезпечення її відповідності актуальним викликам, що постали перед країною.
Запропонована стратегія має ключове значення для забезпечення енергетичної незалежності, безпеки та сталого економічного розвитку країни. Воднева енергетика повинна стати основою для переходу до низьковуглецевої економіки, сприяючи зменшенню викидів парникових газів та підвищенню енергоефективності. Таким чином, аналіз покликаний критично оцінити запропонований проєкт Водневої стратегії–2050, виявити його слабкі місця та надати рекомендації для його вдосконалення, що дозволить ефективно реалізувати стратегічні цілі в умовах поточних та майбутніх викликів.
Беззаперечно, запропонований проєкт Водневої стратегії–2050 є важливим кроком у напрямку розвитку водневої економіки та досягнення цілей кліматичної нейтральності. Водночас детальний аналіз проєкту виявив низку суттєвих недоліків та упущень, які потребують невідкладного розгляду та коригування.
Одним з основних зауважень є відсутність чітко визначених принципів реалізації стратегії. Це ускладнює оцінку можливостей та перспектив впровадження стратегії, а також може призвести до значних труднощів у процесі її реалізації. Щоб забезпечити ефективність стратегії, необхідно розробити чіткі та зрозумілі принципи реалізації, які визначатимуть конкретні етапи та механізми досягнення стратегічних цілей. Крім того, проєкт Водневої стратегії–2050 не враховує актуальний стан енергетики та її інфраструктури, які зазнають значних руйнувань внаслідок широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України. Зокрема, не проводиться детальний аналіз поточного стану енергетичної інфраструктури та не передбачаються сценарії її відновлення або заміщення у післявоєнний період. Це суттєво знижує практичну цінність стратегії та її реалізацію в сучасних умовах.
Для того, щоб Воднева стратегія–2050 була ефективною, необхідно забезпечити її основу на реальних даних про стан енергетики та інфраструктури, а також враховувати попередній аналіз можливого стану енергетики у післявоєнний період. Це дозволить розробити більш реалістичний та практично здійсненний план дій, який враховуватиме всі виклики та можливості, що стоять перед Україною на шляху до енергетичної незалежності та сталого розвитку. Саме тому Воднева стратегія–2050 повинна містити два паралельні та не взаємовиключні сценарії її реалізації – військовий та післявоєнний.
Далі, наступним зауваженням до проєкту Водневої стратегії–2050 є те, що шляхи та механізми вирішення означених у стратегії проблем не відображені належним чином у Дорожній карті реалізації стратегічних цілей. Попри те, що у стратегії чітко визначені ключові виклики, такі як забезпеченість водними ресурсами, обмеженість використання водню, фінансування розвитку водневої енергетики та сертифікація і підтвердження походження водню, конкретні заходи та кроки щодо їх вирішення залишаються недостатньо конкретизованими та деталізованими в дорожній карті. Це створює ризики для ефективної реалізації стратегічних цілей через їх невизначеність та гальмує розвиток водневої галузі України в цілому.
Також, дорожня карта визначає середньо- та довгострокові етапи реалізації стратегії, проте за умов збройної агресії російської федерації проти України виникає нагальна потреба в радикальних та швидких заходах для досягнення стратегічних цілей, як то забезпечення генерації енергії та електропостачання. Україна зараз перебуває в критичному становищі, де швидка реалізація запропонованих етапів стає питанням національної безпеки. З огляду на екстремальні обставини, необхідно прискорити впровадження інноваційних рішень та технологій, які забезпечать енергетичну незалежність та стійкість.
Водночас важливо інтегрувати конкретні, чітко окреслені кроки щодо розв'язання проблем забезпеченості водними ресурсами, зниження вартості виробництва водню, фінансування водневої енергетики та створення ефективної системи сертифікації. Проєкт Водневої стратегії України до 2050 року потребує суттєвого доопрацювання з урахуванням викладених зауважень. Необхідно розробити чіткі принципи реалізації, врахувати поточний стан енергетичної інфраструктури, деталізувати механізми розв'язання ключових проблем та забезпечити швидку реалізацію стратегічних цілей. Тільки в такому разі стратегія зможе ефективно сприяти досягненню енергетичної незалежності, безпеки та сталого розвитку України.
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник вчора о 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко вчора о 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков вчора о 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель вчора о 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 10.05.2025 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 10.05.2025 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 09.05.2025 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 09.05.2025 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Як зруйнувати країну 352
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя 203
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 152
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 135
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України 112
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
32934
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 11369
-
Експерти з психіатрії назвали п’ять речей, які ніколи не роблять щасливі пари в стосунках
Життя 9031
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 7993
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
7353