Что главнее –Налоговый Кодекс или Конституция???

Налоговый Кодекс отменяет право на защиту????

В преддверии Дня Конституции –встает вопрос: а зачем нам она??? Вот, например, приняли Налоговый Кодекс –ну и написали бы в переходных положениях, что этим весьма уважаемым документом Конституция отменяется… Ну негоже, когда один нормативный акт высокого ранга противоречит другому… Моветон…

Вот, например, одно из основных прав человека –право на судебную защиту:

Статья 55. Права и свободы человека и гражданина защищаются судом. Каждому гарантируется право на обжалование в суде решений, действий или бездействия органов государственной власти, органов местного самоуправления, должностных и служебных лиц.

Каждый имеет право обращаться за защитой своих прав к Уполномоченному Верховной Рады Украины по правам человека.

Каждый имеет право после использования всех национальных средств правовой защиты обращаться за защитой своих прав и свобод. в соответствующие международные судебные учреждения или в соответствующие органы международных организаций, членом или участником которых является Украина.

Каждый имеет право любыми не запрещенными законом средствами защищать свои права и свободы от нарушений и противоправных посягательств.

А ведь Налоговый Кодекс нас с вами от этого права – отстранил. Теперь налогоплательщик  (а также  должностное лицо налогоплательщика) НЕ ИМЕЕТ ПРАВА НА СУДЕБНУЮ ЗАЩИТУ, если это касается налогов… Государству нужны деньги…

Сегодняшний блог –об одном из самых опасный моментов налогового кодекса. А именно, о пункте 58.4.

58.4. У разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Абзац другий цього пункту не застосовується, коли податкове повідомлення-рішення надіслане (вручене) до порушення кримінальної справи.

С первого взгляда –хороший пункт.  Кажется, что основная его идея –это презумпция невиновности. "Человек не виновен, пока не доказано обратное".

Однако, это только кажется. На деле –все с точностью до наоборот. Итак, как все происходит –сейчас.

На предприятие приходит проверка ГНИ.  Налоговики доначисляют налоги на сумму (например, 10 млн грн).  Не будем сейчас анализировать причины доначисления ( в последнее время  -чуть не ежедневно – приходится сталкиваться с ТАКИМИ актами проверок - …еще год назад обоснования доначислений выглядело бы абсурдом. А сейчас –ничего, проходит…) Просто констатируем: ГНИ при проверке доначислила большую сумму налогов.

Дальше события развиваются следующим образом. Налогоплательщик не соглашается с выводами проверки. Он собирается жаловаться, ЗАЩИЩАТЬСЯ…

Закон предоставляет ему такую возможность. Можно обжаловать внутри структуры ГНАУ (как правило, результат  -нулевой; однако время можно выиграть).  А можно пойти в административный суд… В это царство права, где решает не налоговик (которому «спущен план»), а «Ваша честь»…Так было, совсем недавно – ДО НАЛОГОВОГО КОДЕКСА.

А сейчас все иначе. Налоговый кодекс лишил налогоплательщика права на защиту . И сделано это изящно и непринужденно: путем запрета выписки НУРа (налоговое уведомление-решение). 

Смотрите, что получается. В административном суде оспаривается именно НУР. В то же время, для «успешного продвижения» уголовного дела  НУР –лишний документ. В уголовном деле важен АКТ проверки. Таким образом, складывается ситуация, когда есть все возможности для уголовного процесса (желающие могут посмотреть статистику оправдательных приговоров в Украине – их количество настолько ничтожно, что можно сказать: оправдательных приговоров у нас НЕТ…ну ладно, почти нет…). В то же время, возможностей для административного суда –нет. Действительно, ведь не существует обжалуемого документа – в суд идти просто не с чем.

Сегодняшнее развитие событий: После крупных доначислений по результатам проверки ГНИ –не выписывается НУР, документы передаются в налоговую милицию, возбуждается уголовное дело. Включается «прессинг» на должностных лиц (директор, главный бухгалтер). Раньше –в подобной ситуации –получив положительное решение административного суда, отменившего НУР – уголовное дело закрывалось.  Больше такого не будет… Ведь «право на судебную защиту» -отменил п.58.4 НК.  Будет уголовный процесс, приговор. Директора и главного бухгалтера –посадят . А уже после,– будет выписан НУР… Он не будет обжалован (ведь в уголовном процессе уже «доказано» уклонение от уплаты налогов). Предприятие-налогоплательщик заплатит сумму (с 6-ю и более нулями) в бюджет…

Все в шоколаде: налоговики выполнили план, в бюджет поступили деньги, административные суды не загружены бесчисленными исками налогоплательщиков…

Вот, кстати, и письмецо от ГНАУ по этому случаю:

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 25.01.2011 р. N 1754/7/23-8017

Щодо перевірок у рамках кримінальної справи

В зв'язку з численними зверненнями регіональних органів податкової служби стосовно проблемних питань, які виникають в ході проведення документальних позапланових виїзних та невиїзних перевірок платників податків, призначених відповідно до кримінально-процесуального законодавства або закону про оперативно-розшукову діяльність, ДПА України повідомляє.

Відповідно до вимог пп. 54.3.2, пп. 54.3.4 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків.

Згідно з вимогами п. 58.4 ст. 58 ПКУ у разі, коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених ПКУ.

Відповідно до вимог п. 86.9 ст. 86 ПКУ у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Таким чином, за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори (ст. 212 Кримінального кодексу України), контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає. В інших випадках (за результатами перевірок платників податків відносно яких та/ або їх посадових осіб кримінальну справу не порушено або порушено кримінальну справу, предметом якої не є податки, збори) грошові зобов'язання визначаються та, відповідно, приймається податкове повідомлення-рішення щодо платників податків в загальновстановленому порядку (п. 58.1 ст. 58 ПКУ).

ЗЫ. Вообще, забавная штука –история…  Когда-то статья 58.4 была расстрельной (нижеприведенный текст 58-й статьи: Уголовный кодекс РСФСР. С изменениями на 1 июля 1938 г. М.: Юридическое издательство НКЮ СССР, 1938. С.27-32.). По ней сажали (и расстреливали)  лучших…

58-4. Оказание каким бы то ни было способом помощи той части международной буржуазии, которая, не признавая равноправия коммунистической системы, приходящей на смену капиталистической системе, стремится к ее свержению, а равно находящимся под влиянием или непосредственно организованным этой буржуазии общественным группам и организациям в осуществлении враждебной против Союза ССР деятельности, влечет за собой --

лишение свободы на срок не ниже трех лет с конфискацией всего или части имущества, с повышением, при особо отягчающих обстоятельствах, вплоть до высшей меры социальной защиты -- расстрела или объявления врагом трудящихся, с лишением гражданства союзной республики и тем самым, гражданства Союза ССР и изгнанием из пределов Союза ССР навсегда, с конфискацией имущества. [6 июня 1927 г. (СУ №49, ст.330)].