Гендерний розрив на ринку праці України: дослідження Міжнародної організації з міграції
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну суттєво вплинуло на ринок праці та поглибило наявні гендерні розриви у сфері зайнятості.
Згідно з новим дослідженням Міжнародної організації з міграції (МОМ), опублікованим у листопаді 2024 року, жінки стикаються з набагато серйознішими викликами у доступі до роботи та збереженні економічної активності порівняно з чоловіками. Особливо вразливими є внутрішньо переміщені жінки та матері-одиначки.
Загальний рівень зайнятості та гендерний розрив
Станом на серпень 2024 року рівень зайнятості серед населення працездатного віку (18-60 років) становив 67%, що на 6 відсоткових пунктів нижче порівняно з довоєнним періодом. При цьому спостерігається значний гендерний розрив - серед чоловіків працездатного віку працевлаштовані 72%, тоді як серед жінок лише 63%.
Найбільш разючою є різниця у рівні самозайнятості - 15% серед чоловіків проти 8% серед жінок, що вказує на наявність гендерних бар'єрів у жіночому підприємництві. Експерти МОМ відзначають, що ця тенденція може свідчити про обмежений доступ жінок до фінансових ресурсів та необхідних знань для започаткування власної справи.
Особливо вразливе становище ВПО
Найскладніша ситуація спостерігається серед внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Гендерний розрив у зайнятості серед ВПО сягає 23 відсоткових пунктів - працевлаштовані 71% чоловіків і лише 48% жінок. Для порівняння, серед місцевого населення ця різниця значно менша.
Четверть (25%) жінок-ВПО працездатного віку повідомили, що перебувають у декретній відпустці (10%) або займаються домашнім господарством та доглядом за дітьми (15%). Серед чоловіків-ВПО цей показник становить лише 3%.
Особливо складна ситуація у жінок-ВПО віком 25-35 років - 39% з них зайняті виключно домашнім господарством та доглядом за дітьми. Це пояснюється тим, що серед ВПО значно вищий відсоток матерів-одиначок з дітьми до 5 років (21%) порівняно з місцевим населенням (10%).
Відмінності по секторах ринку праці
Дослідження виявило стійку гендерні відмінності у сферах зайнятості. Три основні сектори - послуги, торгівля та освіта - охоплюють 58% працюючих жінок. Натомість у чоловіків три провідні сектори (послуги, будівництво та логістика) забезпечують роботою 45% працівників.
Особливо помітною є концентрація жінок в освітньому секторі - там працюють 21% жінок і лише 6% чоловіків. Враховуючи, що освіта та охорона здоров'я належать переважно до державного сектору з нижчими зарплатами, це створює додаткові економічні виклики для жінок.
Секторальні зміни на ринку праці
Цікаво, що війна, схоже, стимулює певні зміни у традиційному розподілі професій. Серед жінок, які шукають роботу, лише 5% зацікавлені у працевлаштуванні в освітньому секторі, хоча наразі там працює 20% жінок. Також тільки 5% жінок планують шукати роботу в тому ж секторі, де працювали раніше, порівняно з 10% чоловіків.
Найпопулярнішими напрямками для пошуку роботи серед жінок є сфера послуг (23%) та торгівля (21%). Чоловіки частіше орієнтуються на будівництво (19%) та транспорт (10%).
Бар'єри у працевлаштуванні
Хоча прямої гендерної дискримінації при працевлаштуванні майже не повідомляється, жінки стикаються з іншими специфічними перешкодами. Основними є:
- Неможливість поєднувати роботу з сімейними обов'язками- Відсутність достатньої підтримки з догляду за дітьми (19% жінок віком 25-35 років)- Домашні обов'язки (18% жінок 25-35 років)- Негнучкий робочий графік (15% жінок)
Експерти відзначають, що дитячі садки наразі або закриті, або працюють не повний день, а початкові школи все ще часто працюють дистанційно. Це залишає жінкам мало можливостей для працевлаштування без сторонньої допомоги з доглядом за дітьми.
Вікова дискримінація
Окремою проблемою є вікова дискримінація. 16% жінок віком 36-45 років повідомили про дискримінацію за віком при пошуку роботи, тоді як серед чоловіків цієї вікової групи таких випадків не зафіксовано. Це особливо актуально для жінок, які повертаються на ринок праці після декретної відпустки. Проте 45% жінок та чоловіків у віковій групі 55-59 років повідомляють про вікову дискримінацію у прийомі на роботу.
Виклики для чоловіків
Чоловіки також стикаються з гендерно-специфічними бар'єрами, головним з яких є побоювання щодо мобілізації - про це повідомили 14% опитаних чоловіків. У східних областях цей показник сягає 22%. Це суттєво впливає на мобільність робочої сили, оскільки чоловіки часто уникають переїзду в інші громади.
Регіональні особливості
Рівень зайнятості суттєво відрізняється залежно від типу населеного пункту. У сільській місцевості працевлаштовані лише 53% населення працездатного віку, порівняно з 76% у великих містах. Це особливо впливає на жінок, оскільки нерегулярне транспортне сполучення та відсутність продовженого дня в школах ускладнюють можливість працювати в найближчих містах.
Неформальна зайнятість та експлуатація
Дослідження виявило, що жінки-ВПО мають вищий рівень захищеності зайнятості порівняно з чоловіками-ВПО. Серед чоловіків-ВПО 35% залучені до тимчасової або неформальної роботи, тоді як серед жінок-ВПО цей показник становить 20%.
Проте загалом ВПО більш вразливі до трудової експлуатації - 49% ВПО повідомили про роботу без контракту протягом попереднього року (порівняно з 38% серед тих, хто повернувся, і 42% серед місцевого населення).
Що робити?
На основі виявлених проблем можна сформулювати кілька ключових рекомендацій:
1. Розширяти доступ до дитячих садків та послуг з догляду за дітьми, особливо для ВПО.
2. Впроваджувати програми підтримки жіночого підприємництва.
3. Сприяти більш гнучким формам зайнятості, включаючи віддалену роботу.
4. Боротися з віковою дискримінацією жінок на ринку праці.
5. Розробляти спеціальні програми професійної перекваліфікації для жінок, які повертаються після декретної відпустки.
6. Посилювати захист трудових прав ВПО.
7. Розвиток транспортної інфраструктури в сільській місцевості.
Висновки
Дослідження МОМ яскраво демонструє, як війна посилює наявні гендерні нерівності на ринку праці України. Особливо вразливими є внутрішньо переміщені жінки та матері-одиначки, які стикаються з множинними бар'єрами у доступі до гідної праці.
Водночас війна створює певні можливості для трансформації традиційної гендерної сегрегації у сферах зайнятості. Проте для реалізації цього потенціалу необхідні системні заходи з подолання структурних бар'єрів, з якими стикаються жінки.
Особливу увагу варто приділити розширенню доступу до послуг з догляду за дітьми, без чого значна частина жінок працездатного віку залишатиметься поза ринком праці. Також критично важливим є впровадження більш гнучких форм зайнятості та боротьба з різними формами дискримінації.
Лише комплексний підхід до вирішення виявлених проблем дозволить зменшити гендерний розрив у сфері зайнятості та забезпечити більш справедливі можливості економічної участі для всіх громадян України.
- Ключові інструменти, які допоможуть виграти найскладніші перемовини: поради підприємцям Владислав Пʼявка 10:46
- Харасмент у школах: чому мовчати небезпечно і як створити безпечне середовище для дітей Олександра Нікітіна 10:40
- З чого почати масштабування і систематизацію бізнесу Олександр Висоцький 10:29
- Як зменшити пори на обличчі? Вікторія Жоль 10:21
- Чи варто боятися фінмоніторингу? Сергій Пагер 08:40
- Що означає бути громадянином? Дмитро Зенкін вчора о 09:44
- Дві нові "гарячі точки" в Азійському регіоні Георгій Тука вчора о 07:54
- Європейський вибір України: Як суспільство звільняється від пострадянського минулого Штефан Сабау 26.04.2025 23:00
- Дзеркальні кроки – основа переговорного процесу Сергій Пєтков 26.04.2025 07:28
- Післяплата через Нову пошту та NovaPay: чи потрібен фіскальний чек? Арсен Маринушкін 26.04.2025 00:43
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді Павло Васильєв 25.04.2025 21:39
- Очікування vs реальність: правда про старт кар’єри в IT Сергій Немчинський 25.04.2025 10:36
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька 24.04.2025 23:46
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал 24.04.2025 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков 24.04.2025 13:11
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді 454
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі 127
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 111
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 100
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею 98
-
Зрадник Сальдо отримав підозру за заволодіння Херсонською нафтоперевалкою
Бізнес 8680
-
У Польщі зірвали спробу повернення російських дискаунтерів
Бізнес 7445
-
Скільки коштує стати блогером у 2025: реальні історії інфлюенсерок про старт, витрати та заробіток
Життя 4229
-
"Життя після 100 — не виняток, а нова норма": як тренд довголіття змінює наш підхід до краси
Життя 3596
-
Чому тепер Зеленський має козирі у переговорах, а у Трампа карти такі собі
Думка 2936