Жінки при владі: довгий шлях до рівності в політиці та громадському житті
Уявіть світ, де голоси жінок рівноцінно звучать у залах парламенту, кабінетах урядів та радах директорів корпорацій.
Хоча на шляху до цього бачення досягнуто значних успіхів, сувора реальність полягає в тому, що участь жінок у громадському житті залишається далекою від рівності.
За останні три десятиліття прогрес був відчутним, але болісно повільним. У світовому масштабі представництво жінок у парламентах подвоїлося з 12% у 1995 році до 25% у 2020 році. Міністерські позиції, які обіймають жінки, зросли до 21%. При нинішніх темпах повний гендерний паритет у законодавчих органах не буде досягнутий до 2063 року, а міністерський паритет може зайняти до 2077 року.
Прогрес гальмується багатогранними перешкодами, вкоріненими в історичній, структурній та культурній нерівності. У країнах із законодавчими квотами жінки займають 26% парламентських місць порівняно з 21% у країнах без таких законів. Регіональні відмінності також значні: представництво жінок у парламентах перевищує 30% у Європі, Латинській Америці та Карибському басейні, тоді як у Північній Африці, Західній Азії та Океанії воно нижче 17%.
Український контекст
Україна посідає низькі позиції у сфері політичного впливу жінок, що підкреслюється результатами індексу Global Gender Gap Report, де країна займає 91-ше місце.
За даними Верховної Ради України та ЦВК, станом на 2024 рік у парламенті жінки становлять 21% – 85 жінок. З цієї кількості народних депутаток 57 (27%) осіб обрано в багатомандатному виборчому окрузі та 28 (15%) – в одномандатних виборчих округах.
У Кабінеті Міністрів України 5 жінок-міністерок з (24% складу Кабміну), проте серед трьох віцепремʼєрів/ок - дві жінки.
Законодавчі реформи, особливо гендерні квоти, демонструють ефективність. Країни з "жорсткими" законами щодо квот показують кращі результати. Інституційні реформи, включаючи забезпечення догляду за дітьми та створення сприятливого для сімей робочого середовища, також важливі для розширення участі жінок.
На місцевому рівні в Україні після впровадження 40% гендерної квоти представництво жінок зросло. В результаті місцевих виборів 2020 року жінки становлять 37% серед усіх депутатів місцевих рад різного рівня.
Насильство щодо жінок у громадському житті
Понад 80% жінок-парламентарів повідомляють про психологічне насильство, третина зазнала економічного насильства, чверть - фізичного насильства, а кожна п'ята - сексуального насильства. Поява соціальних мереж посилила проблему кібербулінгу та онлайн-переслідування жінок-лідерок.
У межах волонтерського моніторингового проєкту #вибориБЕЗсексизму, було виявлено майже 50 скарг на випадки сексизму, що висвітлили різноманітність проявів дискримінації, з якими стикаються жінки, які вирішили долучитися до політики в Україні. Серед зафіксованих інцидентів – кібербулінг, кіберсталкінг, сексистські висловлювання.
Роль соціальних норм та ЗМІ
Тридцять шість відсотків опитаних серед представників глобальних спільнот період з 2017 по 2020 роки все ще вважають, що чоловіки виходять кращими політиками, ніж жінки. ЗМІ часто зосереджуються на зовнішності жінок-лідерок та їхньому особистому житті замість досягнень та політики.
Прояви агресії, конкурентоспроможності, домінування та рішучості сприймаються позитивно щодо чоловіків, а щодо жінок – негативно. Тож, підвищене розуміння громадськістю та громадянами гендерної рівності та право жінок брати участь у суспільному житті та прийнятті рішень через адвокацію має вирішальне значення для зміни негативних стереотипів та дискримінаційного ставлення, щоб жінки сприймалися як такі ж законні та ефективні лідери, як і чоловіки.
Що далі?
Досягнення гендерної рівності в громадському житті вимагає термінових та рішучих дій. Це необхідно для сталого розвитку та інклюзивного управління. Для України євроінтеграційні процеси створюють унікальну можливість не лише сприяти посиленню участі жінок у громадському житті, але й закладати фундамент для системних змін у суспільстві. Вимоги до інтеграції з Європейським Союзом включають дотримання принципів гендерної рівності, що стимулює Україну оновлювати законодавство, впроваджувати сучасні політики та реформувати інституції з урахуванням європейських стандартів.
Однак цей процес виходить за межі правового регулювання. Він також сприяє зміцненню культурних і соціальних змін, формуючи нові цінності та уявлення про роль жінок у суспільстві. Європейські країни демонструють, що рівноправність між чоловіками і жінками не лише морально виправдана, а й економічно вигідна, адже розширення доступу жінок до ринку праці, політики та керівних посад підвищує загальну продуктивність і стабільність суспільства.
Україна має шанс використовувати євроінтеграційні процеси як інструмент для подолання багаторічних бар’єрів, пов’язаних із гендерними стереотипами. Це включає посилення жінок у політиці, бізнесі, громадському секторі, а також у сферах науки та технологій. Європейські механізми підтримки, такі як грантові програми, обмін досвідом і доступ до навчальних платформ, можуть стати ключовими ресурсами для цього прогресу.
- Ключові інструменти, які допоможуть виграти найскладніші перемовини: поради підприємцям Владислав Пʼявка 10:46
- Харасмент у школах: чому мовчати небезпечно і як створити безпечне середовище для дітей Олександра Нікітіна 10:40
- З чого почати масштабування і систематизацію бізнесу Олександр Висоцький 10:29
- Як зменшити пори на обличчі? Вікторія Жоль 10:21
- Чи варто боятися фінмоніторингу? Сергій Пагер 08:40
- Що означає бути громадянином? Дмитро Зенкін вчора о 09:44
- Дві нові "гарячі точки" в Азійському регіоні Георгій Тука вчора о 07:54
- Європейський вибір України: Як суспільство звільняється від пострадянського минулого Штефан Сабау 26.04.2025 23:00
- Дзеркальні кроки – основа переговорного процесу Сергій Пєтков 26.04.2025 07:28
- Післяплата через Нову пошту та NovaPay: чи потрібен фіскальний чек? Арсен Маринушкін 26.04.2025 00:43
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді Павло Васильєв 25.04.2025 21:39
- Очікування vs реальність: правда про старт кар’єри в IT Сергій Немчинський 25.04.2025 10:36
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька 24.04.2025 23:46
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал 24.04.2025 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков 24.04.2025 13:11
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді 454
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі 127
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 111
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 100
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею 98
-
Зрадник Сальдо отримав підозру за заволодіння Херсонською нафтоперевалкою
Бізнес 8680
-
У Польщі зірвали спробу повернення російських дискаунтерів
Бізнес 7445
-
Скільки коштує стати блогером у 2025: реальні історії інфлюенсерок про старт, витрати та заробіток
Життя 4229
-
"Життя після 100 — не виняток, а нова норма": як тренд довголіття змінює наш підхід до краси
Життя 3596
-
Чому тепер Зеленський має козирі у переговорах, а у Трампа карти такі собі
Думка 2936