НРК: код до залучення висококласних фахівців і інвестицій та "щеплення" від безробіття

Так в чому ж полягає роль Національних рамок кваліфікацій у формуванні ринку праці?

Впродовж останніх років проблеми заповнення вакансій розглядаються у світі не лише з точки зору їх дефіциту, але й під принципово іншим кутом зору – невідповідності отриманих освітніх та професійних кваліфікацій вимогам робочих місць. При цьому останнє здебільшого пов’язано, або з нестачею певних професійних навичок, або з їхнім надлишком. В обох випадках це є свідченням слабкого зв’язку між ринком праці та ринком освіти, що призводить до зростання дефіциту кваліфікованих кадрів у перспективі. 

Нестабільність економічної ситуації в Україні, тим більше у реаліях сьогодення, у зв’язку з пандемією, негативно позначається на всіх сферах економіки, зокрема й зайнятості населення, приводить до послаблення людського капіталу. Тому наші зусилля повинні бути направлені на якнайефективніше використання наявних ресурсів. 

Протягом останніх місяців тема Національних рамок кваліфікацій, – як європейських метарамок, так і національних чи секторальних (галузевих) – стала доволі популярною. Так, наприклад, на міжнародному Форумі "Людський капітал: новий порядок денний", проведеному в листопаді 2020 року, обговоренню проблем становлення національної системи кваліфікацій, серцевиною якої повинна стати Національна рамка кваліфікацій (далі  – НРК), була присвячена одна із чотирьох секцій, участь у якій взяли чільні представники декількох міністерств, міжнародні експерти із Німеччини, Латвії та Польщі, роботодавці. Роль НРК у формуванні ринку праці стала предметом жвавого обговорення під час проведення у березні 2021 року масштабного онлайн-тренінгу з якості освіти, організованого Українською асоціацією студентів та UAS QA Pool (національним об'єднанням студентських експертів із питань якості вищої освіти). Ще однією подією, яка викликала інтерес професійного та експертного середовища, стало створення при Міністерстві освіти і науки України міжгалузевої робочої групи, основним завданням якої є підготовка необхідних звітів/доповідей щодо відповідності Національної рамки кваліфікацій критеріям ЄРК - Європейської рамки кваліфікацій навчання впродовж життя (Referencing report) та критеріям РК-ЄПВО – Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти (Self certification report).

Такий інтерес до НРК викликаний з одного боку тим, що в червні 2020 року Кабінет Міністрів України затвердив нову редакцію НРК, яка, нарешті, повністю відповідає за кількістю рівнів ЄРК, з іншого - все більше представників освіти (в першу чергу – професійної, фахової передвищої та вищої), роботодавців та їх професійних об'єднань, а також інших зацікавлених сторін розуміють важливість і практичне значення цього інструменту для підвищення якості кваліфікацій, забезпечення відповідності освітніх стандартів і програм вимогам сучасного ринку праці, створення умов для внутрішньої та зовнішньої мобільності кваліфікованих працівників, розбудови цілісної системи кваліфікацій, прозорої та зрозумілої як всередині країни, та і за її межами.

Так в чому ж полягає роль НРК у формуванні ринку праці?

На сьогодні одним із основних завдань для країн та економік в усьому світі є забезпечення стійкого зростання та сталого розвитку. Важливим аспектом такого розвитку є зростаюча потреба в посиленні взаємозв’язку між ринком праці та системою освіти. Це є ключовим фактором! Ринок праці потребує кваліфікованих фахівців з відповідним рівнем освіти і професійної підготовки, який спирається на актуальні потреби роботодавців у компетентностях фахівців.

Саме Національна рамка кваліфікацій, як системний інструмент, призначений служити певним еталоном при розробленні, ідентифікації, співставленні як академічних, так і професійних кваліфікацій, служить вирішенню наведених вище проблем.

Що стосується міжнародного рівня, то рамка має забезпечувати прозорі і зрозумілі процедури визнання в Україні іноземних документів про освіту чи професійну кваліфікацію, а також визнання наших кваліфікацій за кордоном. Це стане можливим тільки тоді, коли наша Національна рамка разом із рамками інших країн стане складовими системи порівняння та визнання, в центрі якої є Європейська рамка кваліфікацій для навчання впродовж життя.

Тобто маємо ситуацію, коли особа в якійсь країні здобула певну кваліфікацію і претендує на те, щоб вона була визнана в Україні. Визнання означає зіставлення даної кваліфікації з відповідною, тобто максимально наближеною як за рівнем, так і за предметною областю чи профілем діяльності, українською кваліфікацією. Якщо і в цій країні, і в Україні діють національні рамки кваліфікацій, зіставлені із Європейською рамкою, то встановити рівень даної кваліфікації в Україні буде просто, пройшовши ланцюжком: кваліфікація  – її рівень в рамці даної країни - рівень в європейській рамці – рівень в українській рамці. Залишиться лише знайти відповідну даному рівневі українську кваліфікацію, що якнайкраще відповідає за предметною областю чи профілем діяльності. Аналогічно відбувається визнання наших кваліфікацій за кордоном. Зауважу, що дуже зручно, коли Національна рамка має таку ж кількість рівнів, як Європейська, оскільки тоді рівень кваліфікації в національній рамці є таким же, як в європейській.

Тобто, НРК забезпечує спілкування «єдиною мовою» у сфері кваліфікацій на міжнародному рівні, сприятиме узгодженню наших кваліфікацій із європейськими стандартами і, як очікується, наблизить між собою освітній та професійний сектори, а також системи освіти і зайнятості.

Так якими є критерії відповідності Національної рамки кваліфікацій Європейській рамці?

Процедури ЄРК визначають 10 критеріїв:

1. Обов'язки та/або юридична компетенція всіх відповідних національних органів, що беруть участь у процесі зіставлення, включаючи Національний координаційний пункт, чітко визначені компетентними державними органами та опубліковані.

2. Існує чіткий і видимий зв'язок між рівнями кваліфікації в НРК та дескрипторами рівня ЄРК.

3. НРК або система кваліфікацій та її кваліфікації базуються на результатах навчання та пов'язані з механізмами визнання неформального та інформального навчання та, де вони існують, із кредитними системами.

4. Процедури включення кваліфікацій до НРК, або опису місця кваліфікації в національній системі кваліфікацій є прозорими.

5. Національна система забезпечення якості освіти посилається на НРК або систему кваліфікацій та узгоджується з відповідними європейськими принципами та рекомендаціями.

6. Процес зіставлення повинен включати заявлену угоду відповідних органів із забезпечення якості.

7. Процес зіставлення повинен залучати міжнародних експертів.

8. Компетентний національний орган або органи повинні засвідчити зіставлення НРК з ЄРК. Компетентні національні органи, включаючи Національний координаційний пункт, повинні опублікувати один вичерпний звіт із викладенням процесу зіставлення та обґрунтувань, що підтверджують його і повинні враховувати кожен із критеріїв окремо.

9. Офіційна платформа ЄРК повинна вести публічний перелік держав-членів, які підтвердили, що вони завершили процес зіставлення, включаючи посилання на заповнені звіти.

10. Слідом за процесом зіставлення та відповідно до термінів, встановлених у Рекомендації ЄРК, усі нові кваліфікаційні сертифікати, дипломи та документи Europass, видані компетентними органами, містять чітке посилання через національні системи кваліфікації на відповідний рівень ЄРК.

Критерії та процедури самосертифікації НРК із РК-ЄПВО є концептуально дуже подібними, тому зазвичай держави готують один спільний національний звіт.

Оскільки Національне агентство кваліфікацій (НАК) за законодавством відповідає за супроводження НРК, то за нашою ініціативою, підтриманою МОН, наприкінці минулого року була створена міжгалузева робоча група під керівництвом заступника міністра освіти і науки України з питань європейської інтеграції Андрія Вітренка та в складі представників Міністерства освіти і науки, Міністерства економічного розвитку і торгівлі, НАК, професійного середовища, агенцій забезпечення якості та провідних університетів. Міжнародну підтримку роботі групи надають експерти проєкту EU4Skills Бастіан Бауманн (Німеччина), Ілзе Булігіна та Лінардс Дейдуліс (Латвія). Робоча група опрацювала план заходів щодо забезпеченні відповідності Національної рамки кваліфікацій критеріям Європейської рамки кваліфікацій навчання впродовж життя та критеріям Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти, який включає як підготовку самих звітів, так і організаційно-координаційні та комунікаційні заходи.

Стартова позиція для роботи є в цілому непоганою. Закони України "Про вищу освіту" та "Про освіту" створили нормативно-правову основу для використання НРК в стандартах освіти різних рівнів та в освітніх програмах. Якість освіти забезпечують нещодавно створені Національне агентство із забезпечення якості та Державна служба якості освіти. Процедури забезпечення якості базуються на відповідних Європейських стандартах та рекомендаціях ESG-2015. Як освітні, так і професійні стандарти будуються на компетентнісній основі із використанням результатів навчання. На стадії завершення є новий Порядок розроблення професійних стандартів, який передбачатиме надання кожній кваліфікації відповідного рівня НРК, а робоча група НАК разом із представниками ринку праці - розробниками професійних стандартів проводить пілотне випробування відповідної методики. Міжнародними експертами в січні-лютому 2021 року проведені два семінари, підчас яких члени робочої групи ознайомилися із досвідом партнерів у підготовці аналогічних звітів та отримали важливі практичні рекомендації для підготовки національного звіту.

Законодавство також гармонізувало термінологію в освітній та професійній сферах із міжнародними документам – Лісабонською (1997 р.) та Глобальною (2019 р.) Конвенціями щодо визнання кваліфікацій вищої освіти, Міжнародною стандартною класифікацією професій (ISCO) та Міжнародною стандартною класифікацією освіти (ISCED). Готуються відповідні кроки для створення в Україні національних координаційних пунктів Europass та ЄРК.

Багато роботи ще попереду, але цілком реальним виглядає завершення уже в цьому році звіту щодо самосертифікації НРК із РК-ЄПВО (завдання Болонського процесу десятилітньої давності, яке все ще залишається не виконаним Україною), а також протягом року-півтора – завдання зіставлення нашої рамки із Європейською рамкою кваліфікацій для навчання впродовж життя, що створить усі передумови для підвищення якості підготовки фахівців усіх рівнів, сприяння інвестиціям, розвитку академічної та трудової мобільності, прямими наслідками яких є збагачення людського капіталу та сталий економічний розвиток Української держави.