Держава сама вже не вірить в ефективність діяльності Фонду державного майна України

Основні завдання, доцільність та ефективність ФДМУ

Основи економічної теорії визначають, що якщо якась ланка в загальному механізмі виробництва не виконує свої повноваження належним чином то така ланка підлягає або удосконаленню шляхом оптимізації або ліквідації. Логічно, що якщо роботодавець ставить завдання, а працівник його не виконує то стає питання доцільності утримання такого працівника, але ніяк не зменшення переліку поставлених завдань (смішно навіть таке уявити в практиці), але нажаль таке є…

Так от, відомо, що до основних завдань (обов’язків) ФДМУ належить реалізація державної політики у сфері приватизації, як способу наповнення Державного бюджету України.

Ба більше, забезпечення економічного добробуту України визначається, згідно Конституції України, справою всього Українського народу, але проведений аналіз діяльності ФДМУ (див. діаграму) шляхом порівняння з 2015 по 2022 роки складає враження, що ФДМУ – персонал ФДМУ не є частиною Українського народу.

По-перше, щорічні видатки на утримання ФДМУ починаючи з 2015 року тільки збільшуються (Державним бюджетом України на 2023 рік передбачено видатки на утримання ФДМУ в сумі 590 817 млн грн і це в умовах війни);

По-друге, щорічні планові завдання по приватизації всіх публічно-майнових комплексів, які перебувають в управлінні ФДМУ не те що не виконуються – вони провалені («це фіаско братан»). Тобто спостерігається систематичне невиконання цього завдання з приватизації. Держава вже очевидно знаючи, що ФДМУ не спроможний виконати поставлені завдання змушена зменшувати план по приватизації (по виконанню їх основних обов’язків), щоб різниця між результатами та визначеними завданнями не виглядала як безодня.

Отже, держава сама вже не вірить в ефективність ФДМУ, що характеризується зниженням планки вимог до їх роботи. Видатки на утримання цього ФДМУ перевищують доходи від їх діяльності навіть сумарно з 2015 року.

Зверніть увагу, що питання приватизації або зриву цього завдання ФДМУ є доволі не простим та не пов’язано із невиконанням своїх основних обов’язків: із відкритих джерел (рішення судів, інформації на сайті НАБУ, іншої інформації в мережі Інтернет) висвітлюється системна проблема в зриві або скасуванні приватизації (тупо без пояснення причин) того чи іншого об’єкту (як приклад завод «Електронмаш» https://prozorro.sale/auction/UA-PS-2023-02-17-000001-3 та багато інших). Причини означених зривів за весь цей період часу ідентичні – приватний інтерес (відсутність відкату, «крисяча» неузгодженість суми відкату, кидки із неправомірною вигодою у вигляді тих же «фіксів», і т.п.), тобто хвороба та ж сама, яка іменується як «корупція».

Навіть Рахункова палата у своїх щорічних звітах скаржиться на те, щодо суперечностей та невідповідностей в діяльності ФДМУ (логічно – в «мутній воді» риба краще ловиться), але саме цікаве це те, що навіть які б недоліки не вказувались Рахунковою палатою в діяльності ФДМУ – ці недоліки ФДМУ не усуваються (що ними ж і підтверджується).

Отже, ФДМУ нагадує таке собі «мутне озеро» або подоба «Бермудського трикутника» де зникають і бюджетні кошти, і земля та інші об’єкти стають дуже дешеві.

Також ідея яка наявна у всіх керівників починаючи з 2015 року щодо можливості заробити на об’єкті який підлягає приватизації шляхом штучного зниження його вартості (звісно ж за відкат) наявна у всіх керівників ФДМУ (мало розвинуті спекулянти) – ніхто щось не доріс до збільшення вартості таких об’єктів.

Якщо ж сказати, що це норма тоді покійна Валентина Семенюк вам би заперечила коли «Криворіжсталь» було продано двічі вперше за 8 млрд грн, а другий раз за 25 млрд грн – тут реально прослідковується результативність такої роботи ФДМУ. Але показники діяльності ФДМУ вказують на те, що це «слабка складова в механізмі держави».

По-третє, в деяких роках суми неправомірної вигоди та завданої шкоди державі в діяльності ФДМУ, які були задокументовані правоохоронними органами та доведені в суді, перевищують планові показники по приватизації – хоч в чомусь «молодці»(((. Але, це ще суспільство не дочекалося інших рішень судів та результатів кримінальних проваджень, адже Вищий антикорупційний суд тільки но запрацював.

 Засідання Економічного комітету Верховної Ради України, яке відбулося 24.03.2023 теж підняло питання проблем пов’язаних з діяльністю ФДМУ не стільки із-за провалів в приватизації, корупційні скандали, надмірно даремні видатки із державного бюджету скільки із-за репутаційних наслідків для України, що виражається у відношенні європейських партнерів до нашої країни. Не є таємницею, що в умовах війни Україна тримається по суті не тільки завдяки зусиллям Українського народу, а й в тому числі допомозі наших партнерів, які віддають свої кошти нам, свої… а у нас «корупційний зашквар» від ФДМУ. Більше того цьому «зашквару» передаються санкційні активи, які ж в подальшому під підставних осіб передаються в управляння тим же у кого вони забралися – це ж елементарне порушення директив ЄС та по суті нівелювання напрацювань з євроінтеграції України. З однієї сторони просимо в партнерів допомоги в боротьбі з росією, а з іншої кидаємо як ті окупанти наш прапор кидали під ноги – взяті зобов’язання ЄС… завдається шкода репутації Україні!

Проведений аналіз діяльності ФДМУ свідчить про те, що проблема в діяльності цього органу не в його керівництві, а в тому, що це вже система, яка не підлягає виправленню, лікарі б визначили як «фурункул, що загрожує розповсюдитися на все тіло»… у наведеній аналогії рішення такої хвороби напрошується саме.