Окремі питання форми, що притаманна шлюбному договору

В даній статті зясовується, чи шлюбний договір повинен мати письмову форму.

         Національним законодавством передбачено, що подружжя має різні права, яким  свою чергу притаманний майновий чи особистий немайновий характер. Зокрема чоловік і жінка, що перебувають між собою в зареєстрованому шлюбі, можуть укласти шлюбний договір. Чи повинен вищезгаданий правочин мати письмову форму?

    Правове регулювання вищезазначеного аспекту відбувається за допомогою різноманітних нормативно-правових актів. Зокрема юридичну регламентацію форми, яка притаманна шлюбного договору, а також питань, пов’язаних з нею, в свою чергу здійснюють:

1. Головний закон (Конституція України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР (надалі по тексту – Конституція України));
2. звичайні закони:

-         Цивільний кодекс України від 16.01.2003р. № 435-IV (надалі по тексту – ЦК України),

-         Сімейний кодекс України від 10.01.2002р. № 2947-III (надалі по тексту – СК України).

   Будь-хто з нас, дбаючи про себе та свою сім’ю, водночас може скористатися численними можливостями. Зокрема згідно з ч. 1 ст. 41 Конституції України,

кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної творчої діяльності.

    Подібна за своєю суттю норма передбачена іншими вітчизняними законами. Скажімо у відповідності до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном. 

    Чіткий і недвозначний зміст вказаних норм в частині всебічного з’ясування форми, яка притаманна шлюбному договору, отримав належну конкретизацію в інших нормативно-правових актах. Що це означає?

    Людина, утверджуючи себе в цивілізованому демократичному суспільстві, як законослухняну і доброчесну особу, водночас стає безпосереднім суб’єктом тих чи інших стосунків. Зокрема дана особа вступає в сімейні правовідносини.

    Згаданим стосункам притаманні різні за своїм змістом юридичні ознаки. Зокрема, як передбачено ч. 2 ст. 7 СК України, сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками.

    Наведена регламентація стосується дуже різних за своєю суттю правочинів, що в свою чергу спрямовані на досягнення конкретного правового результату. Зокрема однією з таких дій є шлюбний договір.

    Вказаному правочину притаманна злагоджена сукупність юридичних ознак. Зокрема, як встановлено ч. 1 ст. 94 СК України, шлюбний договір укладається в письмовій формі та нотаріально посвідчується.

    Таким чином, згаданий правочин вчиняється з обов’язковим дотриманням відповідної процедури, що в свою чергу передбачена чинним законодавством. Зокрема згідно з ч. 1 ст. 94 СК України шлюбний договір, який укладений подружжям, повинен мати письмову форму.