В даній статті встановлюється правомірність залучення працедавцем до роботи, яка виконується у вихідні дні, окремих працівників з метою виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить в подальшому нормальна робо
Вітчизняне законодавство гарантуєпрацедавцю різні за своєю суттю права. Виникає природне запитання: чи дозволеноданій особі залучити працівників до робіт, що здійснюються у вихідні дні, зметою добросовісного виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, віднегайного виконання яких залежить в подальшому нормальна робота підприємства?
Правоверегулювання вищевказаного питання відбувається за допомогою різноманітнихзаконів. Зокрема юридична регламентація трудових відносин, функціонуючих зприводу робіт понад встановлену тривалість робочого часу, здійснюється:Головним законом Українського народу (Конституція України від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР(надалі по тексту – Конституція України)) та звичайними законами (Кодексзаконів про працю України від 10.12.1971р. № 322-VIII (надалі по тексту – КЗпПУкраїни)).
Трудовезаконодавство, охоплюючи різні за своєю суттю юридичні норми, гарантує найманимпрацівникам правовий статус, що, будучи багатогранним, закріплює структурніелементи, одними з яких є соціально-економічні права. Вищевказані суб’єктитрудових відносин, реалізовуючи згадані можливості, водночас забезпечуютьвисокий рівень духовного й матеріального добробуту своїх згуртованих та працьовитих родин.
Одним знайважливіших соціально-економічних прав є право на працю. Згадана можливістьохоплена відповідними нормативно-правовими актами, зокрема ч. 1 ст. 43Конституції України і ч. 1 ст. 2 КЗпП України.
Чіткий танедвозначний зміст вищезазначеної норми в частині з’ясування юридичних фактів,за неодмінної наявності яких працедавець може залучати найманих працівників доробіт, що в свою чергу виконуються у вихідні дні, роз’яснюють інші положеннячинного законодавства. Як це розуміти?
Одним знайвизначніших суб’єктів трудових правовідносин є працедавець. Зазначенийучасник трудових правовідносин використовує найману працю, яка, будучи виконаначесними особами, працюючих за трудовим договором, водночас приносить істотнукористь не лише суверенній та правовій Україні, а й її добропорядному танескореному народу.
Чиннезаконодавство гарантує працедавцеві різні за своєю сутністю права, яким в своючергу властивий майновий або особистий немайновий характер. Зокрема згідно з п.3 ч. 2 ст. 71 КЗпП України вказана особа може залучати окремих працівників дороботи у вихідні дні, в певних виняткових випадках, наприклад, заради виконанняневідкладних, наперед не передбачених робіт, від виконання яких залежить вподальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їхокремих підрозділів.
Таким чином, вітчизнянезаконодавство дозволяє працедавцю вчиняти дії, які в свою чергу не суперечатьюридичним нормам і моральним імперативам. Наприклад, вищезазначений учасниктрудових правовідносин може залучати окремих працівників до добросовісної роботи,яка здійснюється у вихідні дні, для виконання невідкладних, наперед непередбачених робіт, від виконання яких в свою чергу залежить в подальшомунормальна робота підприємства, про що закріплено п. 3 ч. 2 ст. 71 КЗпП України.
