Міжнародна практика доступу до правосуддя та потенціал України
Розповідаємо про онлайнові механізми забезпечення доступного правосуддя.
Однією з цілей сталого розвитку є забезпечення рівного доступу до правосуддя для всіх. Втім, сьогодні біля 5 млрд. людей по всьому світу не мають можливості вирішити свої правові проблеми, що виявляється у складнощах з доступом до адміністративних послуг, небажанні витрачати кошти та час, відсутності дієвих механізмів захисту своїх прав. Актуальною є проблема і для українців, особливо для тих, хто не уявляє життя без смартфонів й Інтернету.
Глобальна діджиталізація суспільства спрощує доступ до правосуддя
За статистикою, кожен другий громадянин України стикається з проблемами правового характеру. Два із трьох користуються смартфонами, іншими девайсами та/або інтернетом для вирішення повсякденних проблем. У сфері доступу до правосуддя з’являється все більше стартапів, які розробляють мобільні додатки, онлайн-платформи тощо.
Так, в основі кожного проекту, який зайняв призове місце на конкурсі «Інновації у сфері правосуддя» (Innovating Justice Forum), що було проведено Гаазьким інститутом інновацій у праві (HiiL), знаходяться саме ІТ рішення (аналоги яких можна знайти і в Україні):
- платформа CrimeSync (Сьєрра-Леоне) — автоматизує ланцюжок правосуддя від моменту реєстрації справи до остаточного винесення судового рішення (в Україні, наприклад, є «електронний суд»);
- стартап Haqdarshak з Індії – допомагає громадянам визначати, на які види соціального забезпечення вони мають право та подавати заявки на них за допомогою декількох кліків мишкою (в Україні - «є-Малятко»);
- південноафриканська плафторма Creative Contracts використовує сучасні візуальні комунікаційні технологій для роз’яснення складних юридичних термінів, положень законодавства та при оформленні договорів. (Візуальний контент є одним з основних у правопросвітницьких кампаніях «Я МАЮ ПРАВО!»).
У провідних державах до Legal Tech долучаються університети та навчальні заклади, надаючи можливість студентам (розробникам та правникам), створювати проекти, які після 6 місячного періоду апробації експертами цих проектів можуть претендувати на отримання фінансування від інвесторів чи держави.
Так, наприклад:
- у Стенфордському університеті (США) функціонує Legal Design Lab, яка займається розробкою інновацій доступу до правосуддя, використовуючи метод дизайн-мислення;
- у Рейсонському університеті (Канада) є Legal innovation Zone – робочий простір для розробки сучасних юридичних рішень.
А от в Українському католицькому університеті навіть є окрема програма IT – права, в рамках Магістерської програми Школи права УКУ, студенти можуть обрати декілька курсів, спрямованих на розвиток інноваційності як навички у юристів. Крім того, Школа права УКУ активно працює над створенням інноваційного юридичного середовища для студентів.
Україна – країна айтішніків
І сервіси в Україні це вже реалізовані стартапи, наприклад Patent Bot, (реєструє торгові марки у 30 країнах світу в режимі 24/7), AxDraft ( автоматизує юридичні документи), Суд на долоні (візуалізує судові рішення). Про потенціал нашої держави у Legal Tech – ми детально писали тут. Крім того, скоро цей потенціал отримає ще більше підтримки. Показовим є також те, що в українських юридичних фірмах все частіше можна зустріти фахівців, які спеціалізуються на сфері інновацій.
Органи влади також розуміють необхідність долучатися до цього процесу. Так, наприклад, 8-9 червня Мін’юст проведе свій перший Хакатон «Data-Driven Justice» у сфері доступу до правосуддя. За результатами якого проекти переможці проходитимуть 6 місячне апробування з можливістю подальшої інтеграції розроблених ІТ-рішень в електронні сервіси Мін’юсту.
Не тільки legal tech: світові ТОП-проекти у сфері доступу до правосуддя
З 29 квітня по 2 травня у м. Гаага (Королівство Нідерланди) проходив VI Світовий форум з правосуддя World Justice Forum, під час якого представники з більше ніж 75 країн світу протягом чотирьох днів обговорювали питання забезпечення доступу до правосуддя та ділилися успішними практиками.
В рамках Форуму відбувся міжнародний конкурс World Justice Challenge 2019, спрямований на визнання передових практик та успішних рішень у сфері правосуддя. Серед них можна виділити ті, які стосуються:
- безоплатної правової допомоги;
- підвищення правової обізнаності;
- комунікації із поліцією, або іншими державними органами, з метою забезпечення доступу до певної послуги/інформації;
- ІT інструментів, які забезпечують доступ до правосуддя;
- розробки нових форматів співпраці усіх зацікавлених сторін на глобальному рівні.
Переможцями конкурсу стали п’ять фіналістів:
- Бразилія «Riverine People and the Right to Full Reparation» – правова допомога щодо отримання відшкодування шкоди корінному населенню, яке втратило власні домівки внаслідок будівництва гідроелектростанції.
- Індія «Monitoring Maternal Health Entitlements & Increasing Access to Grievance Redressal» - он-лайн платформа для подачі скарг для жінок, які працюють на чайних плантаціях в умовах, які шкодять здоров’ю.
- Республіка Малаві «Malawi Resentencing Project Cornell Centre on the Death Penalty Worldwide» - правопросвітництво в місцях позбавлення волі щодо питань відміни смертної кари та боротьба зі свавіллям поліцейських.
- Кенія «160 Girls Access to Justice Project» - додаток, що покроково розповідає як захистити свої права у судовому порядку молодим жінкам та дівчатам, які стали жертвами сексуального насильства. Також організація проводить тренінги для поліції, а також освітні заходи.
- США, штат Аляска «Partnering for Native Health» - надання правової допомоги pro bono корінним жителям віддалених районів штату Аляски (США), з особливою увагою правам у сфері охорони здоров'я.
Державні сервіси йдуть в діджитал.
Владислав Власюк, Крістіна Літошенко
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус 31.03.2025 17:05
- Нова судова практика – відсутній обов’язок надсилання копії скарги виконавцю Андрій Хомич 31.03.2025 16:01
- НАБУ: невиправдані надії Георгій Тука 31.03.2025 15:48
- Податкове резидентство для енерготрейдерів з іноземними бенефіціарами Ростислав Никітенко 31.03.2025 12:41
- Фінансова модель університетів майбутнього Віталій Кухарський 31.03.2025 12:21
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3754
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 362
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 247
- НАБУ: невиправдані надії 220
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 155
-
У рейтингу мільярдерів Forbes з'явилось поповнення від України
Бізнес 53992
-
Колишній власник Галі Балуваної пояснив вихід з бізнесу: Було некомфортно
Бізнес 44360
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
19840
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17263
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
14509