Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
14.07.2015 13:22
Російська пропаганда: уроки для Заходу і України
Безпрецедентний розмах інформаційно-пропагандистської кампанії, яку Москва розгорнула в рамках «гібридного» протистояння з Києвом показала неготовність до протидії російській «машині з промивки мізків» не лише з боку України, але також і Заходу.
Безпрецедентний розмах інформаційно-пропагандистської кампанії, яку Москва розгорнула в рамках «гібридного» протистояння з Києвом показала неготовність до протидії російській «машині з промивки мізків» не лише з боку України, але також і Заходу.
З часів закінчення «холодної війни» Західний світ звик до більшою мірою мирного співіснування з Російською Федерацією. Інформаційно-пропагандистська війна, яка свого часу була складовою біполярного протистояння, стала історією. За час, який минув від початку 90х років ХХ століття Європа і США встигли забути, як це – вести пропагандистську війну. Реалії україно-російського протистояння змусили Захід згадувати все.
Саме такою історичною інерцією і нереальністю ситуації, коли країна, яка тривалий час видавалася партнером раптом перетворилася на агресора майже радянського зразка, пояснюється неготовність Брюсселя і Вашингтона ефективно протидіяти кремлівській пропаганді.
Результати не забарилися – очевидна безпорадність Західних країн перших місяців «гібридної» війни змінила згодом масштабна істерія нібито невідворотності ядерного конфлікту в Європі у випадку, якщо США або НАТО надаватимуть практичну військову підтримку українським силам.
З часом Захід оговтався і почав готувати контрзаходи. Однак перший негативний ефект від російської пропаганди продовжує опосередковано впливати на сприйняття реальності – Київ все ще бачить нерішучість і, в певних обставинах, небажання євроатлантичної спільноти активніше протидіяти російській агресивній політиці.
На даному етапі ЄС і НАТО завершують організаційне налагодження власного контрпропагандистського механізму, який планують запустити вже з осені. При цьому і Брюссель, і Вашингтон, очевидно, повинні враховувати явні прорахунки російських пропагандистів, які будували свою стратегію на шаблонах радянсько-американського протистояння, які часто зовсім ігнорують сучасні реалії.
Окрім того, більша частина російської пропагандистської інформації розрахована на «внутрішнього» споживача, позбавленого навіть основ інформаційної культури. Цим пояснюється недолугість і нелогічність багатьох, якщо не усіх, пропагандистських штампів Кремля.
Захід сприймав ці викривлені шаблони лише на перших порах, та й то на фоні загальної фобії можливої війни з РФ. Натепер негативні результати сходять нанівець: нещодавнє дослідження Pew Research Center показало, що у 2014 році негативне сприйняття Росії в Європі зросло з 54% до 75%. Відтак результативність російських пропагандистських сценаріїв, побудованих переважно на негативних стратегіях, кардинально знижується. Саме тому Москва намагається скоригувати їх загальну логіку, змістивши акценти на критику дій нової української влади, підкреслюючи її загальну неспроможність управляти країною.
Україна в цій ситуації зобов’язана будувати власну стратегію інформаційно-пропагандистської війни – стратегію протидії і удару і відповідь. При цьому країні необхідно максимально враховувати усі напрацювання Заходу у цій сфері, адже, з одного боку, ми протистоїмо спільному ворогові, а з іншого, Київ намагається стати надійним партнером Брюсселя і Вашингтона. Відтак досвід США та провідних європейських країн повинен стати тим взірцем, за яким Україні слід вибудовувати власну стратегію інформаційної безпеки.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Увольнение с военной службы, родители - инвалиды Віра Тарасенко вчора о 20:04
- Інноваційна стійкість – запорука розвитку під час кризи Єгор Осадчук 31.01.2025 20:39
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак 31.01.2025 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак 31.01.2025 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник 30.01.2025 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко 30.01.2025 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей 30.01.2025 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак 30.01.2025 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
Топ за тиждень
- Точний прогноз, що змінює все 101
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки 81
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? 80
- Модна усмішка: Як сучасна ортодонтія змінює стандарти краси 74
- Встановлення опіки над майном зниклої безвісти особи: що змінилося? 74
Популярне
-
Тюрма за допомогу? Хто і чому блокує підтримку України в ЄС – перелік країн
2368
-
В Україні не вистачає сховищ для 1 млн тонн картоплі, це дестабілізує ринок
Бізнес 2134
-
Тисяча і одна проблема. Як амбітний проєкт міста Неом опинився на межі закриття
Технології 1672
-
Бізнес-тиждень: Ахметов завезе кокс зі США, Київстар купує таксі, де мобілізованим платять більше
Бізнес 1660
-
Молдовагаз замінила Газпром у Придністров'ї: першу партію газу вже доставили
Бізнес 1283
Контакти
E-mail: [email protected]