Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
14.07.2015 13:22
Російська пропаганда: уроки для Заходу і України
Безпрецедентний розмах інформаційно-пропагандистської кампанії, яку Москва розгорнула в рамках «гібридного» протистояння з Києвом показала неготовність до протидії російській «машині з промивки мізків» не лише з боку України, але також і Заходу.
Безпрецедентний розмах інформаційно-пропагандистської кампанії, яку Москва розгорнула в рамках «гібридного» протистояння з Києвом показала неготовність до протидії російській «машині з промивки мізків» не лише з боку України, але також і Заходу.
З часів закінчення «холодної війни» Західний світ звик до більшою мірою мирного співіснування з Російською Федерацією. Інформаційно-пропагандистська війна, яка свого часу була складовою біполярного протистояння, стала історією. За час, який минув від початку 90х років ХХ століття Європа і США встигли забути, як це – вести пропагандистську війну. Реалії україно-російського протистояння змусили Захід згадувати все.
Саме такою історичною інерцією і нереальністю ситуації, коли країна, яка тривалий час видавалася партнером раптом перетворилася на агресора майже радянського зразка, пояснюється неготовність Брюсселя і Вашингтона ефективно протидіяти кремлівській пропаганді.
Результати не забарилися – очевидна безпорадність Західних країн перших місяців «гібридної» війни змінила згодом масштабна істерія нібито невідворотності ядерного конфлікту в Європі у випадку, якщо США або НАТО надаватимуть практичну військову підтримку українським силам.
З часом Захід оговтався і почав готувати контрзаходи. Однак перший негативний ефект від російської пропаганди продовжує опосередковано впливати на сприйняття реальності – Київ все ще бачить нерішучість і, в певних обставинах, небажання євроатлантичної спільноти активніше протидіяти російській агресивній політиці.
На даному етапі ЄС і НАТО завершують організаційне налагодження власного контрпропагандистського механізму, який планують запустити вже з осені. При цьому і Брюссель, і Вашингтон, очевидно, повинні враховувати явні прорахунки російських пропагандистів, які будували свою стратегію на шаблонах радянсько-американського протистояння, які часто зовсім ігнорують сучасні реалії.
Окрім того, більша частина російської пропагандистської інформації розрахована на «внутрішнього» споживача, позбавленого навіть основ інформаційної культури. Цим пояснюється недолугість і нелогічність багатьох, якщо не усіх, пропагандистських штампів Кремля.
Захід сприймав ці викривлені шаблони лише на перших порах, та й то на фоні загальної фобії можливої війни з РФ. Натепер негативні результати сходять нанівець: нещодавнє дослідження Pew Research Center показало, що у 2014 році негативне сприйняття Росії в Європі зросло з 54% до 75%. Відтак результативність російських пропагандистських сценаріїв, побудованих переважно на негативних стратегіях, кардинально знижується. Саме тому Москва намагається скоригувати їх загальну логіку, змістивши акценти на критику дій нової української влади, підкреслюючи її загальну неспроможність управляти країною.
Україна в цій ситуації зобов’язана будувати власну стратегію інформаційно-пропагандистської війни – стратегію протидії і удару і відповідь. При цьому країні необхідно максимально враховувати усі напрацювання Заходу у цій сфері, адже, з одного боку, ми протистоїмо спільному ворогові, а з іншого, Київ намагається стати надійним партнером Брюсселя і Вашингтона. Відтак досвід США та провідних європейських країн повинен стати тим взірцем, за яким Україні слід вибудовувати власну стратегію інформаційної безпеки.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
Топ за тиждень
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3795
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 368
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 252
- НАБУ: невиправдані надії 229
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 158
Популярне
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
23000
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17388
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
16906
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 13539
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 11586
Контакти
E-mail: [email protected]