Банківський борг українця: вирок чи піклування від держави
Якщо ви втратили все і не маєте змоги виплачувати борги, є легальний вихід
Новинна стрічка залита загрозою нового воєнного наступу росії, змінами в уряді країни, «інтригами, скандалами, розслідуваннями», я ж хочу підняти менш хайпові, але, однозначно, в чомусь важливіші речі.
Уявімо людину, в якої наявний величезний борг перед банком. Дякуйте собі, якщо це не ви, але, нажаль, таких людей багато. Про них і поговоримо.
Наскільки цей борг величезний? Ну, хай, для прикладу, це буде трохи більше 20 мільйонів гривень. Уявили?
А тепер уявіть таке. Ця людина звільняється від сплати усієї суми боргу, перерахувавши банку лише 45 000 грн., на чому вони і розходяться. Важливим є те, що усе це відбувається “відповідно до/згідно з” Законом.
Непогано, правда? Але найцікавіше в усій цій історії те, що я розповідаю не якусь там байку, а абсолютно реальну судову практику щодо реструктуризації боргів фізичної особи. Ця процедура діє в Україні вже не перший рік, а реалії повномасштабного вторгнення та фінансові складнощі, з котрими стикнулися та від котрих продовжують потерпати українці, очевидно, збільшили кількість людей, яким цей спосіб виходу з скрутного фінансового становища життєво необхідний.
Ясно, що реструктуризація відбувається не автоматично і аби як, а включає в себе повну перевірку усіх наявних в боржника активів та платоспроможності не лише на сьогодні, але й в ретроспективі на кілька років “у минуле”. Тому описаний мною приклад не є узагальнюючим та таким, що закликає влазити у борги та нехтувати вчасним погашенням, тому що, ніби то існує інструмент, який у майбутньому дозволить уникнути відповідальності. Не “дозволить” – ви ж розумієте, що все не так просто і борги краще платити.
Я кажу про те, що такий інструмент є. І він надзвичайно рятівний для людини, в якої з боргової прірви іншого виходу банально вже просто не існує. Ну і невеличке нагадування, що у Верховна Рада України уже не перший місяць чекає свого прийняття законопроект №7442, який значно спрощує доступ до реструктуризації під час війни для кожного та кожної, хто цього дійсно потребує.
Тепер детальніше про те, що то за звір реструктуризація боргів фізичних осіб та з чим цього звіра їдять.
21 жовтня 2019 року одним з революційних нововведень Кодексу України з питань банкрутства, стало запровадження інституту судових процедур банкрутства фізичної особи.
Чому революційних? Тому що раніше таку можливість мали лише юридичні особи та ФОПи, хоча у світі цей інститут працює давно і є дієвим способом вирішення проблеми безнадійних боргів.
Тобто зараз, українці, які мають заборгованість за кредитами, можуть законно позбутися боргового тягаря завдяки інструментам добровільного банкрутства.
Звичайно, є винятки — сплата аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я чи смертю фізособи, оплата єдиного внеску та інших обов'язкових платежів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Особливістю і безперечною перевагою процедур банкрутства фізосіб є те, що їх ініціатором може виступити тільки сам боржник. Це означає, що жоден кредитор, будь то банк чи інша фізична особа — не може ініціювати відкриття такої справи.
Порядок провадження процедури
Після заяви боржника господарський суд відкриває провадження у справі про неплатоспроможність, вводить процедуру реструктуризації боргів та запроваджує мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Ухвала про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій щодо боржника, припинення нарахування штрафів, інших фінансових санкцій та відсотків за зобов'язаннями боржника.
Якщо кредитори боржника не схвалили план реструктуризації його боргів, суд визнає боржника банкрутом і вводить процедуру погашення боргів. Тоді продається все майно боржника за винятком окремих майнових об'єктів, які є необхідними для задоволення нагальних потреб боржника або членів його сім'ї.
Більш вигідним варіантом є процедура реструктуризації боргів. Зокрема, протягом п'яти років, до 21 жовтня 2024 року, цією опцією можуть скористатися особи, які мають непогашені борги за іпотечними кредитами в іноземній валюті. Йдеться про квартиру чи будинок, які є єдиним місцем проживання сім'ї боржника.
Що необхідно, щоб це спрацювало
Боржник у справі про неплатоспроможність погашає борг в національній валюті за курсом Нацбанку на дату відкриття справи і лише в розмірі ринкової вартості квартири або житлового будинку, яка пропорційно зменшується на розмір виплаченого боргу до відкриття справи про неплатоспроможність.
При цьому до розміру боргу не включаються штрафи та пеня, а залишок боргу підлягає списанню. Саме списання здійснюється лише після повного виконання зобов'язань боржником за реструктурованим зобов'язанням.
Що необхідно для реструктуризації боргу
Якщо загальна площа іпотечного об'єкта не перевищує 60 кв м для квартири або 120 кв м для житлового будинку, тоді відсоткова ставка становитиме близько 16,68% річних, а строк погашення — 15 років.
Якщо загальна площа іпотечного об'єкта перевищує 60 кв м для квартири або 120 кв м для будинку, відсоткова ставка становитиме близько 18,69% річних із строком погашення десять років.
Для кращого розуміння процедури наведу такий приклад.
Ви придбали в іпотеку двокімнатну квартиру за 104 тис у. о. Сума боргу — 2,6 млн грн (фіксується у гривні за курсом НБУ на дату відкриття провадження). З цих коштів 2,48 млн грн — тіло кредиту, 120 тис грн — штрафи і пеня (не включаються до розміру вимог). Оцінка квартири за ринковою вартістю — 1 млн грн.
Тобто за процедурою реструктуризації ви повинні сплатити лише 1 млн грн плюс відсотки замість 2,6 млн грн. Таким чином, перевагою реструктуризації є реальна можливість для боржника не лише розрахуватися з більшістю кредиторських вимог, а й списати частину боргів та розстрочити залишок.
Утім, лише за умови, якщо план реструктуризації боржник виконуватиме вчасно та в повному обсязі. В іншому випадку списані борги будуть відновлені у тому вигляді, у якому вони існували до плану реструктуризації.
Щиро бажаю нам всім жити без боргів і реструктуризацій, але якщо раптом ви потрапили в цю халепу – вище інструмент її рішення.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков вчора о 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко вчора о 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов вчора о 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко вчора о 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська вчора о 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов вчора о 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов вчора о 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5526
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 681
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 366
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 219
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 211
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 24982
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 23625
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 20484
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
7954
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 6758