Систематичні обстріли портів Одеси: криза контейнерної логістики та її наслідки
Обстріли портів Одеси росією паралізували контейнерні перевезення, загрожують міжнародній співпраці та підвищують ризики для іноземних суден.
Протягом жовтня росія почала систематично обстрілювати порти Великої Одеси. Є загиблі та поранені, а також – руйнування інфраструктури. Особливим шоком для української контейнерної логістики стало влучання балістичної ракети в судно-контейнеровоз. Ще кілька місяців тому саме відновлення контейнерних перевезень у чорноморських портах сприймалося як сигнал, котрий свідчив на користь того, що інші країни бачать перспективу у використанні Зернового коридору Чорним морем. Станом на сьогодні контейнерне сполучення у чорноморських портах паралізоване, а перевізники міркують над тим, що робити далі.
Атаки на порти: реальність та інтерпретації
Якщо говорити про офіційні дані, озвучені віцепрем'єр-міністром з відновлення України Олексієм Кулебою, то протягом 3 місяців росія атакувала портову інфраструктуру близько 60 разів. Майже 300 її об’єктів пошкоджені чи знищені. Також це стосується 177 транспортних засобів і 22 цивільних суден.
Інститут вивчення війни ISW у своєму звіті зазначає, що такі дії росія робить для підриву міжнародної підтримки України та для спонукання її до переговорного процесу. Варто більш детально розібратися в тому, як виглядає ця ситуація зсередини логістичної галузі та якими наслідками вона загрожує.
Якими стануть наслідки російських ударів по портах
На сьогодні сфера контейнерних перевезень переживає потрясіння з причини зазначених вище факторів. Ясна річ, що воно впливає на міжнародні відносини України з тими державами, з якими відбувається співпраця у питанні контейнерного сполучення. Це стосується як балк перевезень, так і контейнерного сполучення, яке відновилося з квітня 2024 року. Також у липні поточного року було відновлено сполучення прямим заходом суден.
Коли відбувалися ці позитивні зрушення, багато учасників ринку мали надію на те, що контейнерні перевезення через порти Великої Одеси допоможуть вийти на довоєнні показники логістичної галузі. А повернення контейнерних суден у чорноморські порти сприймалося у якості сигналу, що партнери вірять в перспективність співпраці, попри ризики. Що ж насправді відбувається після систематичних обстрілів? Наразі наслідки є наступними:
- Станом на зараз, з причини прямого влучання у контейнеровоз та систематичних влучань у портову інфраструктуру протягом 2 тижнів, контейнерними лініями було прийнято рішення про зупинку суднозаходів.
- Страхування суден, які йтимуть до українських портів, суттєво дорожчає (до 1% від вартості судна) у зв’язку з ризиками, спричиненими внаслідок обстрілів.
- Діючі клієнти та інші учасники сфери контейнерних перевезень перебувають у стані вимушеної зміни маршрутів, частина вантажів повертатиметься на румунський порт Констанца.
- З’являється додатковий ризик для іноземних суден, котрий раніше був, скоріш, гіпотетичним, а зараз він стає практичним та реальним.
- Доводиться повертатися до схем логістики 2022 та початку 2023 років із використанням у логістичних маршрутах портів країн-партнерів – Румунії та Польщі.
Разом з тим, є і деякі позитивні новини, котрі обнадіюють. Компанія Maersk оголосила про те, що запускає новий щотижневий фідерний сервіс до порту Чорноморськ від хабу в Порт-Саїді (Єгипет). Запуск сервісу стартуватиме 16 жовтня з Порт-Саїду, а перше прибуття до Чорноморська заплановане на 22 жовтня, як повідомляють представники компанії Maersk. Таким чином, робляться кроки для того, щоб рівень з'єднаності та ефективності логістики на українському ринку продовжував зростати.
Отож, ми бачимо як деякі позитивні зрушення, так і серйозну проблематику, яку неможливо замовчувати. Чи вирішиться ця ситуація у найближчому майбутньому? Зараз про це складно говорити достеменно. Втім, хочеться сподіватися на посилення української системи ППО, яка зробить роботу в акваторіях портів Чорного моря більш безпечною.
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус 31.03.2025 17:05
- Нова судова практика – відсутній обов’язок надсилання копії скарги виконавцю Андрій Хомич 31.03.2025 16:01
- НАБУ: невиправдані надії Георгій Тука 31.03.2025 15:48
- Податкове резидентство для енерготрейдерів з іноземними бенефіціарами Ростислав Никітенко 31.03.2025 12:41
- Фінансова модель університетів майбутнього Віталій Кухарський 31.03.2025 12:21
- Шукайте жінку! Білоруський варіант Євген Магда 31.03.2025 09:09
- Спільний контроль у бізнесі: чому статус має значення? Анастасія Полтавцева 30.03.2025 19:23
-
У рейтингу мільярдерів Forbes з'явилось поповнення від України
Бізнес 39381
-
Колишній власник Галі Балуваної пояснив вихід з бізнесу: Було некомфортно
Бізнес 30837
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
14876
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 10076
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
9337