Систематичні обстріли портів Одеси: криза контейнерної логістики та її наслідки
Обстріли портів Одеси росією паралізували контейнерні перевезення, загрожують міжнародній співпраці та підвищують ризики для іноземних суден.
Протягом жовтня росія почала систематично обстрілювати порти Великої Одеси. Є загиблі та поранені, а також – руйнування інфраструктури. Особливим шоком для української контейнерної логістики стало влучання балістичної ракети в судно-контейнеровоз. Ще кілька місяців тому саме відновлення контейнерних перевезень у чорноморських портах сприймалося як сигнал, котрий свідчив на користь того, що інші країни бачать перспективу у використанні Зернового коридору Чорним морем. Станом на сьогодні контейнерне сполучення у чорноморських портах паралізоване, а перевізники міркують над тим, що робити далі.
Атаки на порти: реальність та інтерпретації
Якщо говорити про офіційні дані, озвучені віцепрем'єр-міністром з відновлення України Олексієм Кулебою, то протягом 3 місяців росія атакувала портову інфраструктуру близько 60 разів. Майже 300 її об’єктів пошкоджені чи знищені. Також це стосується 177 транспортних засобів і 22 цивільних суден.
Інститут вивчення війни ISW у своєму звіті зазначає, що такі дії росія робить для підриву міжнародної підтримки України та для спонукання її до переговорного процесу. Варто більш детально розібратися в тому, як виглядає ця ситуація зсередини логістичної галузі та якими наслідками вона загрожує.
Якими стануть наслідки російських ударів по портах
На сьогодні сфера контейнерних перевезень переживає потрясіння з причини зазначених вище факторів. Ясна річ, що воно впливає на міжнародні відносини України з тими державами, з якими відбувається співпраця у питанні контейнерного сполучення. Це стосується як балк перевезень, так і контейнерного сполучення, яке відновилося з квітня 2024 року. Також у липні поточного року було відновлено сполучення прямим заходом суден.
Коли відбувалися ці позитивні зрушення, багато учасників ринку мали надію на те, що контейнерні перевезення через порти Великої Одеси допоможуть вийти на довоєнні показники логістичної галузі. А повернення контейнерних суден у чорноморські порти сприймалося у якості сигналу, що партнери вірять в перспективність співпраці, попри ризики. Що ж насправді відбувається після систематичних обстрілів? Наразі наслідки є наступними:
- Станом на зараз, з причини прямого влучання у контейнеровоз та систематичних влучань у портову інфраструктуру протягом 2 тижнів, контейнерними лініями було прийнято рішення про зупинку суднозаходів.
- Страхування суден, які йтимуть до українських портів, суттєво дорожчає (до 1% від вартості судна) у зв’язку з ризиками, спричиненими внаслідок обстрілів.
- Діючі клієнти та інші учасники сфери контейнерних перевезень перебувають у стані вимушеної зміни маршрутів, частина вантажів повертатиметься на румунський порт Констанца.
- З’являється додатковий ризик для іноземних суден, котрий раніше був, скоріш, гіпотетичним, а зараз він стає практичним та реальним.
- Доводиться повертатися до схем логістики 2022 та початку 2023 років із використанням у логістичних маршрутах портів країн-партнерів – Румунії та Польщі.
Разом з тим, є і деякі позитивні новини, котрі обнадіюють. Компанія Maersk оголосила про те, що запускає новий щотижневий фідерний сервіс до порту Чорноморськ від хабу в Порт-Саїді (Єгипет). Запуск сервісу стартуватиме 16 жовтня з Порт-Саїду, а перше прибуття до Чорноморська заплановане на 22 жовтня, як повідомляють представники компанії Maersk. Таким чином, робляться кроки для того, щоб рівень з'єднаності та ефективності логістики на українському ринку продовжував зростати.
Отож, ми бачимо як деякі позитивні зрушення, так і серйозну проблематику, яку неможливо замовчувати. Чи вирішиться ця ситуація у найближчому майбутньому? Зараз про це складно говорити достеменно. Втім, хочеться сподіватися на посилення української системи ППО, яка зробить роботу в акваторіях портів Чорного моря більш безпечною.
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська вчора о 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов вчора о 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков вчора о 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський вчора о 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 21.04.2025 10:20
- Модель нової індустріалізації України 185
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 149
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 138
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище 111
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 96
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 23683
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 17580
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
13984
-
У юристки Панаіотіді пройшов обшук. ЇЇ чоловік Коболєв каже, що вилучили телефони й компʼютер
Бізнес 6909
-
Держборг України у 2025 році вперше перевищить "психологічну" позначку 100% – МВФ
Фінанси 6014