Кримінальна відповідальність юридичних осіб
У якому випадку юридична особа несе кримінальну відповідальність і яка форма відповідних примусових заходів? Які законні підстави до такої відповідальності
Верховна Рада України передбачилазаходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб,доповнивши Кримінальний кодекс України розділом ХІV.
Почну незвичним чином, від найбільш розповсюджених форм злочинноїдіяльності, які можуть виступати передумовою кримінальної відповідальностіюридичної особи: легалізації доходів і корупційних діянь, і до загальнихположень кримінальної відповідальності юридичних осіб.
Відповідно до ст. 96-3 КК України підставоюдля застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру є вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересахюридичної особи злочинів, передбачених у статтях 209 (легалізація доходів), 306(легалізація доходів від незаконного обігу наркотичних речовин), 369 (даванняхабара) і 369-2 (зловживання впливом) цього Кодексу.
Під уповноваженими особами юридичної особи законрозуміє службових осіб юридичної особи, а також інших осіб, які відповідно дозакону, установчих документів юридичної особи чи договору мають право діяти відімені юридичної особи.
Враховуючи, що до службової особи юридичної особивідноситься навіть комірник і начальник цеху, коло уповноважених осіб юридичноїособи визначено досить широко. Зокрема, до уповноважених осіб відносяться представникиза довіреністю або іншим договором.
Наголошу, законодавцем не визначено, що діяльністьуповноваженої особи має відбуватися згідно формального дотримання статутноїкомпетенції або з відома власників юридичної особи, тобто за наявності умисноїабо необережної вини вищого керівного органу юридичної особи. Чи дотримується вцьому випадку конституційний принцип, за яким юридична відповідальність маєіндивідуальний характер, питання риторичне. Однак зазначені положеннякримінального закону необхідно враховувати, особливо в частині проведенняокремих операцій з легалізації доходів, наприклад, певними банківськимипрацівниками, які діяли з власної ініціативи.
Кримінальних кодекс передбачає за вчинення уповноваженоюособою від імені та в інтересах юридичної особи злочинів, передбачених устаттях 209 (легалізація доходів), 306 (легалізація доходів від незаконногообігу наркотичних речовин), 369 (давання хабара) і 369-2 (зловживання впливом)цього Кодексу штраф від 85 тис. до 1 275 тис. гривен, в залежності відтяжкості злочину та обставин, що впливають на визначення розміру штрафу.
Загалом, перелік предикатних деліктів за ст. 96-3 ККУкраїни, які виступають передумовою до застосування кримінально-правовихзаходів до юридичних осіб, із зазначенням статей Особливої частини кримінальногокодексу, є вичерпним: злочини щодо основ державності та національної безпеки,терористична діяльність, викрадення людини, корупційні діяння, злочинналегалізація доходів і окремі злочини проти безпеки людства (геноцид, веденняагресивної війни тощо). Види відповідальності юридичних осіб: штраф іпримусова ліквідація з конфіскацією усього майна юридичної особи. При чому,перелік предикатних злочинів, за які допускається ліквідація, вичерпновизначено ст. 96-9 КК України. Зауважу, за кримінальним процесуальним законом кримінальне провадження як щодо юридичної особи, так і фізичної особи, яка вчинила відповідне предикатне правопорушення, та притягається за нього до відповідальності, має розглядатися судом одночасносно.
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков вчора о 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі вчора о 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров вчора о 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов вчора о 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін вчора о 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол вчора о 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак вчора о 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський 02.04.2025 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін 02.04.2025 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель 02.04.2025 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко 02.04.2025 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
24140
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
17826
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17453
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 14172
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 12946