Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
14.03.2016 09:52
Екологічна весна: за крок до реалізації ініціатив...
Коли парламент візьметься за розгляд природоохоронних законопроектів?
За кілька днів, а саме – 19 березня, відбудеться всесвітня акція Година Землі-2016. Невдовзі – 16 квітня – в Україні відбудеться День землі. А ще за тиждень – 22 квітня буде Міжнародний день Матері-Землі.
У ці дні в усьому світі й в Україні проводитимуться акції, спрямовані на збереження довкілля, енергоефективності, поширення знань щодо дбайливого ставлення до навколишнього природного середовища, прибирання у скверах, висадження дерев.
Наскільки довкілля важливе для життя і здоров’я людини можна зрозуміти усвідомивши, що у випадку зникнення людства довкілля без нього виживе, а у разі зникнення довкілля – людство вижити не зможе. Тому разом із численними громадськими акціями потрібна послідовна, зрозуміла політика держави направлена на захист довкілля.
Як відомо, неабиякого успіху в справі охорони довкілля, зменшення впливу людської діяльності на природу досягли європейці.
Так, в ЄС існує цілий пакет директив, які чітко регламентують «взаємодію людської діяльності з довкіллям». Це стосується потреби здійснення превентивних заходів до початку діяльності – оцінки шкоди, яка може бути завдана такою діяльністю та вжиття заходів щодо її зменшення ще до її початку. Також мають діяти правила «поводження з довкіллям» у процесі господарської діяльності та щоденної діяльності людини – розумного поводження зі сміттям, регламентація викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря, дбайливого поводження з водними ресурсами, тваринним та рослинним світом тощо. Поруч із такими правилами існує система контролю та моніторингу, система відповідальності за заподіяну шкоду.
Саме така система охорони довкілля допомагає країнам йти у бік сталого розвитку - найперспективнішої ідеології ХХІ ст., яка включає у себе збалансування трьох складових: економічної, екологічної та соціальної.
У нас же попри проголошений курс на сталий розвиток, закріплення цього поняття у стратегічних документах реальних дій не спостерігається.
На жаль, сьогодні екологічній складові у політиці держави надають замало уваги. Показовим навіть є той факт, що посада міністра екології та природних ресурсів «вільна» вже понад півроку. З початку 2016 року на парламентському засіданні не було проголосовано жодного природоохоронного законопроекту!
Зараз у Верховній Раді перебуває на розгляді кілька законопроектів, які потребують першочергової уваги парламентарів. Тому доцільно було б найближчим часом провести «годину Землі» (або навіть день) у парламенті.
Зокрема на голосування очікують законопроекти «Про оцінку впливу на довкілля» та «Про стратегічну екологічну оцінку», які передбачають реформування інституту екологічної експертизи, створення механізмів оцінки шкоди, яку може завдати довкіллю та чи інша діяльність чи впровадження прийнятого рішення та аналізу можливостей мінімізації останніх.
Також потребують розгляду законопроекти щодо природно-заповідного фонду № 1850-1, 3124. Цими документами виправляються помилки зроблені раніше.
Так, під час ухвалення бюджету-2015 прийнято зміни до Податкового кодексу, які призвели до втрати пільги зі сплати земельного податку для установ природно-заповідного фонду. У 2016 році розмір податку за землю для установ ПЗФ Мінприроди, який має сплачуватися з бюджету, згідно з поданими деклараціями до територіальних органів фіскальної служби, становить 4988,6 тис. грн. Сплата державі податку неприбутковими державними установами вдається вкрай нелогічною. Відновити зазначену пільгу покликаний законопроект 1850-1.
Також є актуальним питання про збільшення площ природно-заповідного фонду. Сьогодні вона становить близько 4 млн. гектарів, що становить всього 6,15 % від площі держави.
Якщо порівнювати стан розвитку заповідної справи сусідніх держав, то в Білорусії заповідано 7,7 % території країни, в Європейському Союзі – 21 %.
Велику цінність у нашій державі мають ліси, значна частина яких може бути передана до природно-заповідного фонду. 0,53% загальної площі земель лісового фонду (близько 53 тис. гектарів) станом на сьогодні заповідані відповідними указами Президента, але й досі перебувають у користуванні державних лісогосподарських підприємств.
А коли ж постає питання про передачу лісогосподарських земель, то майбутнім установам природно-заповідного фонду нараховуються величезні суми збитків. Наприклад, при вилученні 12 тис. га гектарів земель з держлісгоспів та наданні їх у користування національному природному парку «Верховинський» потрібно буде виділити з державного бюджету понад 2 млрд. грн. для відшкодування збитків держлісгоспам! Фактично це виглядає як перерозподіл коштів між Мінприроди та Держлісагенством та не є ефективним управлінням…
Законопроектом №3124 пропонується скасувати вказану практику, оскільки про які збитки може йти мова коли ліси передаються до природно-заповідного фонду, про користь якого знають всі.
Важливим є законопроект №3603 направлений на впровадження європейської практики та Водної Рамкової Директиви ЄС. За цим законопроектом має бути запроваджене так зване інтегроване управління водними ресурсами за басейновим принципом – пропонується визначити 9 районів річкових басейнів. Таке управління сприятиме раціональному використанню водних ресурсів, кращій якості води, моніторингу хімічного складу води тощо.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз вчора о 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра вчора о 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич вчора о 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер вчора о 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв вчора о 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін вчора о 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- 8 звичок бідних людей, які заважають розбагатіти Олександр Висоцький 21.05.2025 11:23
- Кому дадут отсрочку: новые правила для многодетных отцов и не только Віра Тарасенко 20.05.2025 23:41
- Gaming в Онтаріо, або як Операторам успішно отримати ліцензію Ольга Ярмолюк 20.05.2025 17:48
- Аудити безпеки в громадах: інноваційна методика для громад Галина Скіпальська 20.05.2025 14:22
- Що приховала влада у державному бюджеті 2024 року? Любов Шпак 20.05.2025 13:05
Топ за тиждень
Популярне
-
Андрій Портнов: історія, що починалась в кримінальному Луганську, а закінчилась у Мадриді
47422
-
Росія ударила по Шостці. Пояснюємо подвійну загрозу новини про "70 загиблих на полігоні"
45189
-
Трамп провалив переговори, настав час рішуче посилити тиск на Кремль
Думка 12735
-
Ціни на оренду зросли майже на 30%: де в Києві та передмісті найбільше дорожчає житло — інфографіка
Інфографіка 11022
-
У чому була головна помилка Портнова
Думка 10562
Контакти
E-mail: [email protected]