Щодо відповідальності власника веб-сайта
Особливої актуальності даному питанню надає Рішення Європейського Суду з прав людини по справі «Делфі АС» проти Естонії» (Delfi AS v. Estonia, № 64569/09) (рішення оголошено 10 жовтня 2013 року)...
Сьогодні, колиінформаційна діяльність стрімко та вневнено перемістилася в рамкиІнтернет-простору, питання відповідальності власників веб-сейтів є вкрайактуальним. А саме – питання відповідальностіза поширення на сайті недостовірної інформації - такої, що порушує права начесть, гідність, ділову репутацію.
Особливої актуальностіданому питанню надає Рішення Європейського Суду з прав людини по справі «Делфі АС» проти Естонії» ( Delfi ASv. Estonia, № 64569/09) (рішення оголошено 10 жовтня 2013 року), в якому Суд визнав правомірність застосування до власника веб-сайту заходів цивільно-правовоївідповідальності за образливі коментарі, залишені користувачами на даному сайті.
З огляду на те, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконаннярішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справКонвенцію та практику Суду як джерело права, вказане рішення Європейського Судуз прав людини може мати значний вплив на вирішення українськими судами спорів усправах, пов’язаних із захистом права на честь, гідність, діловурепутацію, порушених внаслідок поширення недостовірної інформації в мережіІнтернет.
Не вдаючись у полемікущодо проблем, порядку застосування судами України практики Європейського Суду зправ людини, зазначу, що вказане рішення може стати тим інструментом, яке будеактивно використовуватися особами для захисту своїх прав. Відповідно, длявласників веб-сайтів дане рішення означає: по-перше, необхідність забезпеченняна сайтах ідентифікації авторів матеріалів та коментарів, по-друге, необхідністьактивного та ефективного модерування матеріалів, які розміщуються користувачамисайту.
Що ж натомість маємо сьогодні? Чи не на кожному веб-сайті знаходимо розділ(форум, блог чи ін.), де кожному бажаючому (зареєстрованому чи незареєстрованому користувачу) надана можливість залишити свій коментар.Інформація, розміщена в коментарі, як правило, власником веб-сайту немодерується, або контроль за розміщеною інформацією здійснюється настільки неефективно,що розраховувати на те, що певний коментар буде видалений за недотрииманнязагальних правил коментування (в тому числі, за поширення інформації, яка можепорушувати права інших осіб) – на разі, не доводиться.
Виходись ситуація, колиІнтернет-ресурси стають чудовим засобом поширення інформації, в тому числі,недостовірної, такої, що умиснонаправлена на завдання шкоди правам певних осіб. До того ж, небагато веб-сайтівідентифікують осіб, що розміщують коментарі чи інші матеріали. Тому, виходить,що можна поширювати недостовірну інформацію про кого схочеш і залишатися анонімним.
Добре, якщо подібніанонімні коментарі із недостовірноюінформацією залишаться поза увагою громадськості, а також поза увагою самоїособи, про яку поширена недостовірна інформація. Проте, як бути у протилежномувипадку – тоді, коли анонімно поширена на веб-сайті недостовірна інформація про певну особу набуларозголошення у суспільстві і завдала шкоди правам такої особи – правам на честь,гідность, ділову репутацію? Хто буде нести відповідальність за вкзаніпорушення?
На разі, в чинному вітчизняномузаконодавстві відповідь на це питання чітко не прописана – враховуючи те, щоправове регулювання відносин, пов'язаних із використанняммережі Інтернет, м'яко кажучи, бажає бути кращим.
При вирішенні спорів, пов'язаних із захистом правана честь, гідність, ділову репутацію, порушених внаслідок поширеннянедостовірної інформації в мережі Інтернет, суди, зокрема, керуютьсяположеннями Постанови Пленуму Верховного Суду України «Просудову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а такожділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009, № 1 (далі –Постанова).
Відповідно до п. 12 Постанови, належним відповідачем у разі поширення оспорюваноїінформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу тавласник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити впозовній заяві.
Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місцепроживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація єанонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власниквеб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал,оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірноїінформації.
Очевидно, що Постанова Пленуму Верховного Суду України –це не нормативно-правовий документ і положення, закріплені у Постанові, не єзагальнообов'язковими.Ця обставина породжує чимало суперечок під час вирішенняпитання, чи має власник веб-сайту нести відповідальність у випадку, коли навеб-сайті анонімно розміщена інформація, що порушує права певної особи.
Законодавець з цього приводу поки що мовчить. Як вплинена вітчизняну судову практику вищезазначене рішення Європейського Суду з правлюдини – покаже час. Але все це – теми для наступних матеріалів.
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська вчора о 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов вчора о 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков вчора о 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський вчора о 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 21.04.2025 10:20
- Розпоряджання землею під час війни: поради юриста Сергій Пагер 21.04.2025 08:57
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи Сергій Пєтков 20.04.2025 19:43
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков 19.04.2025 18:25
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 234
- Модель нової індустріалізації України 184
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 147
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 138
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи 124
-
Львів планує відкрити заміський тролейбусний маршрут до сусіднього села
Бізнес 32496
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 14173
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
11003
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 9142
-
Держборг України у 2025 році вперше перевищить "психологічну" позначку 100% – МВФ
Фінанси 5785