Вимагати зразок лікарського засобу в медзакупівлях - законно?
Медзамовники почали опановувати "нові висоти" у вимогах до потенційних учасників закупівель.
Проводячи постійний моніторинг закупівель, що їх здійснюють заклади охорони здоров’я, помічаю, що замовники почали опановувати "нові висоти" у встановленні умов до потенційних учасників закупівель.
Я неодноразово акцентувала увагу на тому, що необхідність надати гарантійні листи від виробника товару або ж його представника носить дискримінаційний характер та не дає замовнику жодних важелів впливу у випадку зриву поставок, постачання неякісного товару тощо.
Натомість, почала набирати популярність нова вимога, що включають медзамовники до тендерної документації – надати зразки товарів!
«…замовник має право вимагати надання по одному зразку товару, що пропонується до постачання для оцінювання його відповідності до вимог щодо технічних та якісних характеристик…».
Ось такий текст протягом тижня я зустрічаю у різних медичних установах в розділі тендерної документації, де викладаються технічні, кількісні та якісні характеристики предмета закупівлі.
Тим, у кого виявила дану дискримінаційну вимогу, направила листи задля внесення змін до тендерної документації, оскільки встановлені умови не узгоджуються з вимогами Закону про закупівлі.
Так, вимога надати зразок товару для оцінювання його замовником (якщо це не закупівля для потреб оборони) є дискримінаційною та суперечить нормам законодавства у сфері закупівель. І зараз поясню, чому саме.
Вказана умова передбачає, що на час проведення закупівлі учасник вже закупив необхідний товар, має його в наявності та спроможний надати замовнику зразок. Така вимога покладає на всіх учасників закупівлі зайві додаткові витрати щодо закупівлі товару без впевненості в тому, що в подальшому учасник зможе реалізувати цей товар.
Підстави для відхилення тендерної пропозиції викладені в статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі». Так, пропозиція учасника може бути відхилена, зокрема, за невідповідність тендерної пропозиції вимогам тендерної документації.
Відповідно до статті 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки тощо та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
Вимога замовника надати зразок товару створює підґрунтя для можливого дискримінаційного підходу в оцінці тендерних пропозицій. Адже виникає можливість відхилити пропозицію учасника, яка повністю відповідає тендерній документацій, однак по різним причинам наданий зразок чомусь «не сподобався» замовнику.
Отже, дана умова в тендерній документації суперечить принципам прозорості та відкритості здійснення закупівель, оскільки оцінка товару самим замовником поза процедурами закупівель та межами електронної системи створює можливість для суб'єктивного підходу.
Практика органу оскарження (Антимонопольний комітет України) із зазначеного питання усталена та залишається незмінною – вимога до учасника процедури закупівлі надати зразок товару суперечить нормам законодавства у сфері закупівель, ненадання зразка не може бути підставою для відхилення тендерної пропозиції (рішення органу оскарження від 26.11.2019 №17440-р/пк-пз, від 13.12.2019 №18579-р/пк-пз).
Сподіваюсь, медзамовники, ви зрозуміли, що вимагати зразок товару це незаконно і такій вимозі не місце в тендерній документації.
- Військовий закупівельник у ЗСУ: нова посада для ефективного забезпечення армії Євгеній Сільверстов 11:40
- Влада під час війни: кому вигідна загроза демократії? Дмитро Зенкін 09:51
- Як блокчейн змінює ринок електроенергії: можливості, виклики та перспективи Ростислав Никітенко 09:12
- Как уволиться из армии при наличии родственников с инвалидностью: советы Віра Тарасенко вчора о 20:04
- Інноваційна стійкість – запорука розвитку під час кризи Єгор Осадчук 31.01.2025 20:39
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак 31.01.2025 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак 31.01.2025 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник 30.01.2025 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко 30.01.2025 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей 30.01.2025 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак 30.01.2025 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Точний прогноз, що змінює все 104
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки 86
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? 81
- Модна усмішка: Як сучасна ортодонтія змінює стандарти краси 75
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? 75
-
Тюрма за допомогу? Хто і чому блокує підтримку України в ЄС – перелік країн
2526
-
В Україні не вистачає сховищ для 1 млн тонн картоплі, це дестабілізує ринок
Бізнес 2349
-
Як виглядає графік американського мирного плану згідно з витоками інформації
Думка 1457
-
Поки ми втрачаємо найкращих наших людей на фронті, в тилу не маємо втратити совість
Думка 1323
-
"Часниковий бізнес – це дуже дорого. Але двократний заробіток за сезон – це реально"
Бізнес 1200