Граничні строки сплати податкових зобов’язань з акцизного податку

Податковим кодексом України визначені строки подання податкової декларації та сплати податкового зобов'язання з акцизного податку.

Відповідно до пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 та п.223.2. ст.223 ПК України платники акцизного податку подають щомісячно, не пізніше 20 числа наступного звітного періоду контролюючому органу декларацію з акцизного податку. Згідно п. 49.20 ст. 49 ПК України «якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день». Саме наступний робочий день і буде граничним терміном подачі декларації з акцизного податку.

П. 57.1 ст. 57 ПК України визначено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПК України.

В п.п. 222.3, 222.3.1 ст. 222 розділу VI «Акцизний податок» ПК України, чітко визначені порядок і строки сплати суб’єктами господарювання податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами, а саме зазначено, що «суми податку перераховуються до бюджету суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період».

Якщо останній день строку подання податкової декларації перенесено на перший робочий день після вихідного або святкового дня, то початок перебігу десятиденного строку для сплати визначеного у декларації податкового зобов'язання пов'язаний саме із таким робочим днем. Тобто десятиденний строк для сплати податку слід рахувати від фактичної дати останнього дня подання декларації за відповідний період (роз'яснення із розділу 135.04 ЗІР Державної Фіскальної Служби України під назвою «Чи переноситься термін сплати податків і зборів в т. ч. у зв’язку з перенесенням термінів подання податкових декларацій»).

Правову позицію з питання застосування п. 57.1 ст. 57 ПК України висловлено Верховним Cудом України у постанові від 09.06.2015 по справі № 21-18а15, у якій визначено, що у разі якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, граничним строком подання такої декларації є перший після нього робочий день. Тому початок перебігу встановленого п. 57.1 ст. 57 ПКУ десятиденного строку для сплати визначеного у декларації податкового зобов’язання пов’язаний саме із таким робочим днем. Тобто десятиденний строк для сплати податку слід рахувати від фактичної дати останнього дня подання декларації за відповідний період. 

Податківці лиш «на словах» притримуються думки, що граничним терміном сплати  податкового зобов’язання з акцизного податку є саме 20 число і навіть, якщо воно припадає на вихідний чи святковий день, платити необхідно раніше, щоб не затягувати до останнього. Дійсно, краще заплатити на декілька днів раніше граничного терміну сплати, але якщо вже так сталося, що оплата була здійснена в останній день строку, що був перенесений через вихідний чи святковий день і податкова надіслала акт камеральної перевірки про порушення з несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов’язання з акцизного податку, можна сміливо писати заперечення на такий акт з чіткою аргументацією своєї позиції. Якщо ж податковий орган не визнає своєї помилки та не скасує акт камеральної перевірки і в подальшому направить повідомлення про правопорушення (ППР), у платника податків завжди є право оскаржити таке рішення до фіскального органу вищого рівня, а як показує практика, в таких питаннях вони завжди на стороні платників податків.