Дві сторони медалі справи Ferrexpo

Чи усвідомлюють державні органи України, який сигнал вони посилають іноземним інвесторам, арештовуючи корпоративні права українських підприємств Ferrexpo?

Група компаній Ferrexpo протягом всього часу свого існування перебувала та перебуває в епіцентрі новин світу бізнесу.

В свій час, група виросла до однієї із найбільших гірничо-металургійної групи та одного із найбільших експортерів України. Ferrexpo є єдиною, по суті, українською компанією, акції якої розміщені та торгуються на головному майданчику Лондонської фондової біржі (інші українські емітенти, розміщують на біржі або свої деривативи чи облігації, або їх акції торгуються на альтернативному майданчику біржі – АІМ).

Проте останніми роками, новини довкола Ferrexpo набувають трохи іншого окрасу і стають все менш позитивними. Одним із головних факторів, які цьому сприяють, є події, які відбуваються довкола основного, але не єдиного, акціонера Ferrexpo – пана Костянтина Жеваго, та його іншого минулого активу – банку "Фінанси та Кредит", який збанкрутував та був виведений з банківського ринку.

Недругорядну роль у цих подіях відіграють також дії, які вчиняють різні державні органи України. Якраз про ці дії, та їх вплив на Ferrexpo, акціонерів компанії та її стейкхолдерів, а також на інвестиційне середовище в Україні, є предметом даної статті.

Що ж сталося? 

Отже, на початку березня 2023 року, Господарський суд міста Києва за заявою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ("ФГВФО"), в рамках забезпечення позову ФГВФО проти пана Жеваго, наклав арешт на акції та частки в ряді українських підприємств, які належать Ferrexpo.

Як зазначив ФГВФО у своєму прес-релізі, заарештовані були корпоративні права, "які опосередковано належать Костянтину Жеваго через Ferrexpo", і було здійснено як "крок щодо захисту інтересів кредиторів банку "Фінанси та Кредит". 

Важливо зазначити, що даний арешт не є остаточною дією, чи остаточним стягненням акцій на користь ФГВФО, а є лише тимчасовим обмеженням, яке розповсюджується на власника цих акцій, тобто на Ferrexpo. 

Суть претензій ФГВФО до Ferrexpo 

Насправді, у ФГВФО немає претензій до Ferrexpo, чи навіть до українських підприємств групи Ferrexpo, корпоративні права яких були арештовані. 

Ferrexpo не була акціонером банку "Фінанси та Кредит". Але ФГВФО вважає, що вчиняючи дії проти Ferrexpo, чи українських компаній, які належать групі Ferrexpo, фонд вчиняє дії саме проти пана Костянтина Жеваго. 

Відповідно, постає питання: чи відповідає така позиція ФГВФО законодавству України або усталеній міжнародній практиці у подібних спорах? 

Чи є дії ФГВФО обґрунтованими? 

Можемо відразу відповісти на це питання – дії ФГВФО не є обґрунтованими чи законними, як в світлі законодавства України, так і в світлі міжнародної практики вирішення подібних спорів, а така практика є досить усталеною та розвиненою. Більше того враховуючи, що ФГВФО діє проти пана Жеваго в судах Англії, ця практика є також відомою ФГВФО. 

Ми не розглядаємо суть претензій ФГВФО до пана Жеваго. Враховуючи функції та завдання ФГВФО, фонд дійсно повинен вчиняти всі законні дії, як в інтересах кредиторів банку "Фінанси та Кредит", але й також в інтересах платників податків, які понесли суттєві витрати в результаті банкрутства цього банку. У ФГВФО є всі механізми та повноваження для вчинення таких дій як в Україні, так і закордоном. 

Хтось може запитати: а чи є механізми та інструменти для притягнення до відповідальності пана Жеваго, якщо суди в Україні чи закордоном визнають його відповідальним за банкрутство банку та збитки із цим пов’язані? Так, такі інструменти є, і вони є досить ефективними. 

Якщо ФГВФО зможе доказати у судах вину пана Жеваго, такі рішення можна буде виконати як в Україні, так і закордоном. Для цього, ФГВФО зможе скористатися інструментом "piercing the corporate veil", тобто "припідняти корпоративну завісу" акціонерної структури банку та виконати рішення на активи, які належать пану Жеваго закордоном. Теоретично, таке стягнення може відбутися на акції Ferrexpo, які належать пану Жевагу. 

Зазначена вище послідовність та напрямок дій є складними і будуть вимагати багато часу, але саме такі дії є правильними. 

Які наслідки дій ФГВФО? 

У випадку Ferrexpo, швидше за все, в довшій перспективі, дії ФГВФО не будуть мати наслідків для Ferrexpo. Компанія вже має досвід скасування подібного роду арештів. При цьому, саме аргументи самого ФГВФО, в тому, що його претензії скеровані проти пана Жеваго, а не проти Ferrexpo, і будуть використані як підстава для скасування арешту корпоративних прав українських підприємств Ferrexpo. 

Але такі дії ФГВФО будуть мати дещо інші наслідки, і ці наслідки виходять за рамки інтересів Ferrexpo та акціонерів групи. 

ФГВФО, у своїх діях, як і більшість інших державних органів, повторюють кардинальну помилку щодо головного правила вирішення спорів. Це правило полягає в тому, що важливим є не лише результат вирішення спору, але і як той спір вівся і які дії в ході його розгляду вчинялися. 

Виглядає на те, що ані ФГВФО, ані Господарський суд міста Києва, навіть не задумаються, що їхні дії будуть розглядатися в майбутньому як доказ того, якою є державна (публічна) політика (англійською – public policy) в Україні щодо компаній заснованих українськими акціонерами, в які також інвестували іноземні акціонери. 

Адже Ferrexpo, будучи публічною компанією, у своїй діяльності повинна дотримуватися не лише вимог законодавства України, але й права Англії (до якого так часто відсилають деякі українські політики), країни, в якій компанія котується на біржі, права Швейцарії, країни, через яку структуровані інвестиції в Україну, міжнародних правил фінансового моніторингу та комплаєнсу, правил та принципів корпоративного управління, та багатьох інших вимог. 

Серед багатьох акціонерів Ferrexpo є міжнародні інституційні інвестори та фінансові інституції, саме такі, яких українська влада намагається зацікавити інвестуванням в країні. Виконання зазначених вище правил буде вимагатися не лише державними органами зазначених вище країн, а й такими акціонерами компанії. 

Тож в майбутньому, потенційні акціонери, інвестори чи навіть кредитори українських компаній, структурованих так, як це було зроблено із Ferrexpo, перед тим як приймати рішення про інвестування в ці компанії, чи фінансуванні їх, будуть згадувати кейс Ferrexpo, і дії ФГВФО щодо Ferrexpo.

А який сигнал посилають дії ФГВФО? Цей сигнал наступний: немає значення, як добре структуровані компанії та інвестиції, яким правилам вони відповідають та слідують, як добре чи ефективно працює корпоративне управління в компанії, в Україні ці правила можуть ігноруватися і не поважатися державними органами та судами. Відповідно, права інвесторів та акціонерів можуть також ігноруватися та не поважатися. 

Чи в інтересах нашої країни та нас усіх щоб такий сигнал посилався? Звичайно що ні. 

Набагато кращим результатом та сигналом, були б професійні та законні дії ФГВФО в Україні та закордоном, навіть, якщо результат цих дій, і прес-реліз про цей результат, довелось чекати довший час.