Уроки блекауту: чи сформує війна в Україні колективний імунітет до дезінформації
На шостому місяці повномасштабної війни раптом з'ясувалося, що чимало українців досі не вміє, не знає та все ще не вважає доцільним перевіряти інформацію, отриману з сумнівних джерел.
У листопаді 2022 року росіяни спробували завдати Україні чи не найбільш зухвалого інформаційного удару від початку повномасштабного вторгнення. На тлі ракетних обстрілів та знищення української енергетичної інфраструктури, кремлівська пропаганда через підконтрольні інформаційні ресурси намагалася переконати, що світло в домівках українців відсутнє не тому, що росіяни зруйнували генеруючі потужності та розподільчі мережі, а тому, що український уряд начебто продає електроенергію за кордон.
Тиражуючи відверту маячню про експорт електроенергії, Кремль переслідував дві мети: по-перше, підірвати довіру до української влади у розпал життя за графіками відключень, по-друге, зневірити, демотивувати, а якщо вдасться, то й спровокувати змучених блекуатом людей на антиурядові виступи.
Насправді Україна припинила експорт електроенергії ще 11 жовтня після перших масованих ракетних обстрілів української енергосистеми. Відновити його вдалося лише в квітні 2023 року. Але в листопаді 2022-го, на тлі віялових відключень, росіяни через підконтрольні телеграм-канали переконували у протилежному. Український уряд та енергетичні компанії витратили чимало часу і зусиль, аби спростувати фейк російської пропаганди.
Водночас на шостому місяці повномасштабної війни раптом з'ясувалося, що чимало українців досі не вміє, не знає та все ще не вважає доцільним перевіряти інформацію, отриману з сумнівних джерел.
Іншою не менш ефектною спробою поширити панічні настрої серед українців в перші дні вторгнення були вкиди росіян про так звані мітки на стовпах, будинках та дорогах, які начебто допомагають “наводили балістичні ракети”.
Злива фейкових повідомлень актуалізувала важливість уміння розпізнати дезінформацію. Медіаграмотність стала потребою для будь-якої притомної людини. Ба більше – під час війни, коли на шальках терезів – людське життя, важливо не тільки вміти вірно ідентифікувати контент, але й оцінити його вплив на аудиторію. Неймовірно, але чимало українців досі не усвідомили, що варто, а чого категорично недоцільно публікувати у соцмережах. Так періодично з'являються відео пересування української військової техніки, а також роботи ППО, що є категорично неприпустимим, адже наражає на небезпеку життя українських військовослужбовців.
Таким чином, якщо до повномасштабного вторгнення навички медіаграмотності були доцільними насамперед для представників публічних професій, то сьогодні – у розпал війни – вони бажані для всіх українців.
На загальнодержавному рівні необхідна всеосяжна інформаційна кампанія із залученням лідерів громадської думки, авторитетних експертів та представників журналістської спільноти. Вже сьогодні існує чимало проєктів, спрямованих на примноження навичок медіаграмотності. Цю роботу варто продовжувати. Зрештою, йдеться вже не лише про вміння відрізнити правду від брехні, а знання про те, як не дозволити себе ошукати.
Про те, як не потрапити в халепу та вберегтися від маніпуляцій, написано чимало посібників, та головне варто пам'ятати ключові речі: насамперед, ретельно перевіряти джерела інформації. Відвертий фейк про експорт електроенергії у період блекауту швидко поширювався, зокрема й тому, що чимало українців елементарно не перевірили інформацію на офіційних ресурсах.
Не менш важливо звернути увагу на те, хто поширює фактаж – надійний ресурс завжди посилається на авторитетне експертне джерело, що легко перевіряється. Фейк навпаки тиражують сумнівні видання, дуже часто з посиланням на анонім. Важливо утримуватися від розповсюдження подібної інформації.
Необхідно вкрай обережно ставитися до інформації з анонімних телеграм-каналів. Саме вони активно просували новини про міфічний експорт електроенергії. Окрім дезінформації, анонімні телеграм-канали часто продукують шахрайські запити про збір коштів і наживаються на чужому горі. Під час війни також не варто поширювати відомості про подію, допоки її не підтвердять або не спростують офіційні особи.
Між тим, варто визнати, що від початку вторгнення українці значно поліпшили свої навички медіаграмотності, про що свідчать останні соціологічні дослідження. В суспільстві формується своєрідний колективний імунітет до дезінформації. Росіянам і справді важче маніпулювати й поширювати фейки в Україні. Проте не варто забувати, що й кремлівські пропагандисти вчаться на власних помилках, адаптуючись до інформаційного середовища, яке виникло в Україні після 24 лютого 2022 року.
У травні 2023 року в українській енергосистемі через ремонтні кампанії зменшився доступний обсяг потужності, а енергетики знову заговорили про можливий дефіцит електроенергії. Ба більше, війна триває, що не виключає нових руйнувань, а також можливості повернення до життя за графіками відключень електроенергії. З великою ймовірністю росіяни знову спробують таким чином зневірити українців, підриваючи довіру до української влади. Наше спільне завдання – не дати себе ошукати та зробити українське суспільство стійким та нечутливим до дезінформації.
- Влада над владою – умова оновлення України . 4. Від раболіпства до національної ідеї." Вільям Задорський 07:34
- R&D на виробництві: як взаємодія підрозділів сприяє інноваціям Єгор Осадчук вчора о 16:34
- Актуальные проблемы украинцев в Испании Світлана Приймак вчора о 14:35
- Восстановление прав собственности на недвижимость в Украине после войны Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Вихід бізнесу на нові ринки у 2024 році Даніелла Шихабутдінова вчора о 13:22
- Отсрочка от мобилизации: что делать в случае отказа? Віра Тарасенко 19.09.2024 22:23
- Ціни на нерухомість в Україні: фактори впливу та прогнози Раміль Мехтієв 19.09.2024 15:52
- Найкритичніша зима: чому уряд має знову заборонити експорт дров та паливної сировини Юрій Дюг 19.09.2024 15:42
- Легализация огнестрельного оружия в Украине: мировой опыт и перспективы Дмитро Зенкін 19.09.2024 14:44
- Гаагский трибунал и дела по военным преступлениям: как проходит процесс? Світлана Приймак 19.09.2024 13:40
- Українська Воднева стратегія - 2050: виклики на шляху до енергетичної незалежності Олексій Гнатенко 18.09.2024 23:32
- Підтвердження неможливості виконання платником податків своїх обов`язків Євген Морозов 18.09.2024 19:50
- Студенти іноземних ВНЗ "поза законом"? Вікторія Бикова 18.09.2024 13:20
- Трудові права у контексті сучасної гіг-економіки: як захистити себе Дмитро Зенкін 18.09.2024 13:05
- Виконавче провадження – це просто Павло Васильєв 18.09.2024 12:31
- Найкритичніша зима: чому уряд має знову заборонити експорт дров та паливної сировини 633
- Скасували продаж іпотечної квартири та повернули нерухомість клієнту 443
- Пастка для довірливих 192
- Вплив модерування чатів у Telegram на безпеку українських компаній 90
- Тайвань як стрес-тест для архітектури безпеки в АТР: наслідки для глобального світопорядку 83
-
Рейтинг найсильніших армій світу у 2024 році: яке місце посідає Україна
Інфографіка 20607
-
Вихід на міжнародні ринки: мати якісну продукцію замало
Думка 8014
-
Майже весь український ільменіт експортується до США та Мексики – ОГХК
Бізнес 4040
-
Як Україна може стати планом Маріо Драгі з порятунку економіки ЄС
Думка 3894
-
Росія втратила одного з найбільших покупців вугілля в Азії
Бізнес 3582