Законопроєкт № 4167. Чи проголосують сьогодні депутати документ у першому читанні?

Сьогодні у сесійні залі Верховної Ради вже втретє буде розглядатися № 4167 “Про запобігання, зменшення та контроль забруднення"

Цей законопроєкт є частиною масштабної реформи зменшення промислового забруднення, дорожня карта якої - Концепція реалізації державної політики у сфері промислового забруднення, затверджена ще у травні 2019 року урядом України.

Законопроєкт обговорюється з 2019 року, пройшов численні обговорення і експертизи. Варто нагадати, що законопроект є результатом спільної кропіткої роботи  уряду, народних депутатів, українських та міжнародних експертів. Проєкт Закону розроблений  Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України та пройшов всю процедуру погоджень (близько десятка органів центральної виконавчої влади, більше 8 місяців погоджень). Проєкт Закону відповідає вимогам антикорупційного законодавства, отримав позитивні висновки та підтримку Комітету ВРУ з питань європейської інтеграції, Представництва ЄС в Україні, Європарламентарів та офісу віцепрем’єрки з євроінтеграції. В ході багатомісячної роботи законопроект  був  доопрацьований із врахуванням позицій всіх стейкхолдерів та в редакції від 17 червня забезпечує баланс інтересів держави, бізнесу та громадськості і відповідність міжнародним зобов’язанням України. 

У доопрацьованому законопроєкті 4167 враховано рекомендації Головного науково-експертного управління ВРУ від 7.05.2021 р., пропозиції НАЗК, пропозиції РНБО, рекомендації Комітету ВРУ з питань антикорупційної політики за результатами спільного засідання комітетів 17.05.2021 р., рекомендації Мін’юсту і інших центральних органів виконавчої влади, рекомендації проекту технічної допомоги “Association4U” згідно Звіту про оцінку відповідності законодавству ЄС від 12.05.2021 р.,  народних депутатів України та низки організацій.

В поточній редакції законопроєкту від 17 червня 2021 року внесені наступні доопрацювання:

• визначення викиду, забруднення, заінтересованих органів, запропоновано терміну “висновки найкращих доступних технологій та методів управління”;

• розширення положень статей про відступ та про моніторинг довкілля;

• перенесення на розгляд суду підстав для анулювання інтегрованого дозволу у випадку  подання недостовірної інформації і невиконання рішення про зупинення;

• уточнення нечітких правових конструкцій та терміни у тексті законопроекту приведено у відповідність до чинного законодавства;

• уточнення можливості надання відступу в разі отримання вперше інтегрованого дозволу для діючих установок;

• надання тривалішого часу промисловості для підготовки до впровадження НДТМ, зокрема запропоновано зміни про затвердження висновків НДТМ не раніше 1 січня 2024 року;

• передбачено розроблення урядом концепції державної цільової програми підтримки підприємств, що впроваджують НДТМ;

• передбачено до 1 січня 2023 року проведення КМУ оцінки впливу впровадження Закону на економічну та соціальну сферу;

• проведення КМУ моніторингу стану здоров’я населення, аналіз впливу промислового забруднення на здоров’я населення і розроблення відповідних  середньо- та довгострокового прогнозів покращення показників стану здоров’я населення;

• внесення змін до законів України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Ухвалення законопроекту має на меті зменшити рівень промислового забруднення,  через нову, відкриту електронну дозвільну систему видачі інтегрованих довкільних дозволів забезпечити високий рівень захисту довкілля і здоров’я людей. Проєкт Закону також може дати поштовх чистому зростанню промисловості, одночасно зменшуючи шкідливі викиди та споживання енергії  з викопного палива, підвищуючи конкурентоспроможність нашої економіки в умовах декарбонізації та вуглецевого регулювання.

На жаль, уже двічі голосування за законопроект 4167 провалено у стінах Верховної ради України. Незважаючи на міжнародні зобов’язання України в екологічній сфері та вимоги сьогодення невідворотної модернізації промисловості щоби залишитися конкурентноздатними і не втратити ринки збуту, досі ширяться розмови щодо ухилення від впровадження європейських норм (в тому числі НДТМ) і відкладення модернізації ще на 15-20 років. 

Європейське галузеве регулювання зменшення та запобігання промислового забруднення закріплено в найкращих доступних технологіях та методах управління (НДТМ). Це основа і унікальний підхід Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди. Жодна країна Європи немає власних НДТМ, бо їх розробка є регламентованим в ЄС процесом - так званий “Севільський процес”. Європейська Комісія приймає рішення щодо затвердження висновків НДТМ для окремих галузей промисловості як актів прямої дії. Висновки НДТМ – обов’язкові до виконання у всіх країнах ЄС і процес їхнього оновлення є безперервним. 

В Україні впровадження НДТМ на основі висновків НДТМ передбачено Угодою про асоціацію, на що неодноразово вказували і Комітет ВРУ з євроінтеграції, і європейські експерти.  

Зокрема, Комітет ВРУ з питань інтеграції України з Європейським Союзом у своєму висновку до проекту Закону України 4167 вказує на необхідність застосування НДТМ саме з урахуванням вимог законодавства Європейського Союзу щодо відповідних висновків найкращих доступних технологій та методів управління: Відповідні до частини 3 статті 14, частини 2 статті 15 та статті 19 Директиви 2010/75/ЄС, висновки щодо НДТМ, прийняті Європейською комісією, мають обов’язкову силу та є важливим елементом для подальшого застосування положень і вимог, пов’язаних із дозволами.

Також у звіті до законопроекту 4167 на відповідність актам права ЄС від європейських експертів проекту технічної допомоги "Association4U йдеться про те що Висновки щодо найкращих доступних технологій повинні ухвалюватися згідно з міжнародними зобов’язаннями України у сфері євроінтеграції щодо промислових викидів і з урахуванням вимог законодавства ЄС про висновки щодо НДТ. 

Бізнес у Європі вже давно не розглядає екологічну модернізацію окремо від економіки. Це взаємопов’язані процеси, що сприяють розвитку економіки забезпечуючи максимальний рівень захисту довкілля та здоров’я населення. На розробку нових екологічних технологій, їх поширення та дієвих підходів до впровадження ЄС витратив багато часу, коштів та зусиль, але тим самим проклав дорогу і іншим країнам, і зараз Україна може взяти до використання всі ці успішні напрацювання.  

В Україні процес модернізації та зменшення шкідливих викидів рухається дуже повільно. Час модернізації для України слід відраховувати ще з впровадження екологічного регулювання для окремих галузей з метою поступового впровадження наближених до європейських нормативів. Вже 13 років минуло з часу затвердження технологічних нормативів модернізації для енергетичного сектору, 11 років з введення перспективних нормативів по викидах коксохімічного та 9 років  агломераційного виробництв промисловості. Що маємо в результаті? 70% середній рівень зношеності промислових активів в Україні. На жаль, не всі підприємства використали цей час для оновлення обладнання. Однак третина виробництв, які вже почали модернізацію відповідно матимуть більше переваг при впровадженні НДТМ. Законопроектом 4167, що зараз на розгляді у Верховній Раді України, передбачено ще близько 13 років для поетапної модернізації української промисловості.

Вже сьогодні Україна має багато партнерів для підтримки впровадження реформи зменшення промислового забруднення: уряд Німеччини, Представництво ЄС, ЄБРР. Міністерство захисту довкілля та Німецьке товариство міжнародного співробітництва GIZ в рамках спільного проекту працюють над підготовкою промислових підприємств та держслужбовців до запуску системи видачі інтегрованих довкільних дозволів на основі НДТМ відповідно до законопроєкту №4167.  

Як зазначається на сайті Міндовкілля, проєкт GIZ "Найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ) для України" попередньо передбачає: 

• пілотний запуск фінансового механізму на підприємствах, що впроваджують НДТМ з безповоротним фінансування до 2 млн євро для кожного (концепція), розробку інших методів співфінансування;

• розробку ІТ системи для видачі інтегрованих довкільних дозволів онлайн, що запрацює вже восени 2022 року;

• підтримку в розробці підзаконних актів для усунення прогалин реалізації законодавства;

• переклад 10-ти запланованих технічних довідників НДТМ (на сьогодні перекладено 70%).  

У найближчі десятиліття ЄС збирається надати основні стимули для інвестування в промислову модернізацію, оскільки 12 травня Європейська Комісія прийняла План дій з нульового забруднення, який покликаний допомогти зробити Європейський Союз кліматично нейтральним до 2050 року. Також 12 червня країни Великої сімки досягли домовленості про виділення 100 мільярдів доларів на рік для фінансування проєктів із захисту клімату в країнах, що розвиваються. ЄС вже сьогодні активно підтримує "зелену" трансформацію України в енергетиці, сільському господарстві та на транспорті, виділяючи 300 млн. євро грантів та 700 млн. євро позик. І це далеко не вичерпний перелік можливої ​​допомоги. 

Як підкреслює депутатка Європейського парламенту Віола фон Крамон, Євросоюз визнає Україну стратегічним партнером для декарбонізації в рамках Європейського Зеленого Курсу, який спрямований на те, щоб Європа стала першим вуглецево-нейтральним континентом.  Зелена індустріальна стратегія ЄС має стати дороговказом і для України. Для цього необхідне встановлення структурованого та регулярного діалогу щодо участі України у Європейському Зеленому Курсі. Країна має великий потенціал стати провідною силою зелених перетворень Європи. Для цього українським політикам потрібно швидко підготувати правову базу для необхідного переходу. 

Водночас маємо пам’ятати, що основна мета реформи зменшення промислового забруднення - це збереження життя і здоров’я українців та захист довкілля. За останніми даними, щороку близько 58 тис. Українців гине через промислове забруднення повітря, води та ґрунту. Рівень смертності 128 осіб на 100 000 жителів є одним з найвищих в регіоні. 

Згідно з інформацією Всесвітньої організації охорони здоров’я про смертність та тягар захворювань від забруднення атмосферного повітря за 2016 рік, Україна щорічно втрачає близько 2 538 років життя на 100 000 людей з урахуванням інвалідності. Це найвищий показник у Європі. Через смертність та захворюваність, пов'язані із забрудненням, Україна втрачає близько 6% ВВП, що співставно з річним бюджетом Міністерства охорони здоров'я.

Сьогодні проекту Закону №4167 та інші важливі ініціативи в сфері захисту довкілля потребують максимальної присутності та підтримки депутатів для захисту довкілля та добробуту громадян. Зобов’язання, взяті ще у 2014 році мають виконуватися, а політичні амбіції щодо участі у світових “зелених трендах” мають підтверджуватися реальними діями.