Яких помилок щодо відбудови не варто допускати наступнику Кирила Тимошенка?
Громадськість готова захищати органи місцевого самоврядування та цивільні військові адміністрації від будь якого тиску Офісу Президента.
Сума збитків українській інфраструктурі внаслідок повномасштабного воєнного вторгнення Росії досягла до грудня 2022 року в $137,8 мільярда. Через місяць після повномасштабного вторгнення уряд прийняв Постанову № 380, яка фактично узаконила та дала офіційний старт фіксації руйнувань.
На сьогодні кожен громадянин, в домівку якого влучила російська ракета може подавати в електронній формі через застосунок «Дія», або у паперовій через ЦНАПи інформаційне повідомлення про своє зруйноване чи пошкоджене майно. Ці дані автоматично направляють до Реєстру пошкодженого та знищеного майна.
Реєстр пошкодженого та знищеного майна (далі - РПЗМ) є єдиною базою даних зруйнованого та пошкодженого майна, інформації про власників такого майна та джерелом доказів оцінки збитків та розміру необхідних для відновлення ресурсів. Достовірність даних РПЗМ забезпечується через внесення даних за результатами обстежень будівель спеціальними комісіями, які створювали органи місцевого самоврядування або військово-цивільні адміністрації закріплюючи відповідним кваліфікованим електронним підписом (ЕЦП). Це дає можливість нести відповідальність за їх достовірність. Далі дані верифікуються з даними отриманих з Дії та/або ЦНАПів. Тільки за умови підготовки усіх належних документів та відображення в РПЗМ у майбутньому людина, яка втратила своє житло,може розраховувати на компенсацію.
Незважаючи на підготовку Мінцифрою та Мінінфраструктури РПЗМ команда тодішнього заступника керівника Офісу Президента України Кирила Тимошенка з метою збору інформації про руйнування в перші місяці повномаштабного вторгнення заснувала свою альтернативну Державну електронну систему обліку руйнувань (далі - Е-система Тимошенка). Доступ до кабінету фіксування був наданий вертикалі Президента - працівникам обласних військових адміністрацій та органам місцевого самоврядування.
Уперші місяці «великої війни» E-система Тимошенка допомогла оперативно підготувати дані для Президента, щоб розповісти про масштаби руйнувань, та розпочати вести переговори з міжнародними партнерами щодо відбудови. Уподальшому виглядало так, що E-система Тимошенка використовувалась виключно для успішного проведення власних прес-брифінгів, на яких Кирило Тимошенко звітував про кількість зруйнованих та відновлених об’єктів. Будь-яких правових підстав існування Системи ми не знайшли. Більш того, на запити «Антикорупційного штабу» про функціонування та існування E-системи Тимошенка спочатку відповідали, що інформація відсутня, а далі переадресовували до Мінінфраструктури та Мінрегіону.
Отже, виникає питання, чому ЦВА та ОМС постійно вносять дані до E-системи Тимошенка, коли фактично він дублює роботу РПЗМ?
По-перше, Кирило Тимошенко в ОП курував регіональну політику. Тому оперативну інформацію для збору даних про зруйновані об’єкти: він використовував саме президентську вертикаль.
По-друге, відомості системи Кирило Тимошенко використовував для побудови власного іміджу,для проведення власного прес-брифінгу та демонструванням результатів по відбудові.
По-третє, виділяти кошти на відновлення у ті регіони, де мав найбільший вплив. Держава вже активно виділяє кошти на відбудову інфраструктури в деокупованих регіонах. Відтак, E-система Тимошенка дозволяє контролювати «найсмачніші» об’єкти, які можна у майбутньому відбудовувати через підконтрольні компанії президентської вертикалі.
Загалом ми не знайшли державної доцільності наповнення E-системи Тимошенка. Це виглядає задоволенням власного інтересу команди Кирила Тимошенка.
«Антикорупційному штабу» вдалось дізнатись, що між Офісом Президента та Мінвідновлення відбувались робочі зустрічі щодо налагодження обміну інформації між E-системою Тимошенка та РПЗМ. Проте, через бажання ОП тягнути ковдру на себе та деякі технічні складнощі синхронізувати дві системидосі не вдалось. Від цього страждають цивільні військові адміністрації та органи місцевого самоврядування, які змушені паралельно вносити дані до E-системи Тимошенка з сумнівною доцільністю та РПЗМ.
У підсумку від цього можуть постраждати люди, нерухомість котрих знищена або пошкоджена від дій російської федерації. Справа в тому, що в стінах парламенту активно відбувається доопрацювання законопроєкту №7198, який має усі шанси бути найближчим часом проголосований вже в другому читанні. Це буде хорошим шансом отримати власникам зруйнованого та пошкодженого майна кошти на його відновлення. Проте, за умови відсутності даних в РЗПМ шансів отримати компенсацію за зруйновані домівки немає. На фоні останніх кадрових змін, наступник Кирила Тимошенка Олексій Кулеба може без проблем домовитись з Мінвідновленням, передати усю інформацію до РЗПМ, та головне - зменшити тиск по наповненню на цивільні військові адміністрації та органи місцевого самоврядування.
Зі свого боку, закликаю цивільні військові адміністрації зосередити зусилля на наповненні РЗПМ, щоб громадяни у разі прийняття законопроєкту №7198 змогли без перешкод отримати компенсації. Громадськість готова захищати органи місцевого самоврядування та цивільні військові адміністрації від будь якого тиску Офісу Президента.
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков вчора о 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі вчора о 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров вчора о 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов вчора о 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін вчора о 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол вчора о 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак вчора о 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський 02.04.2025 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін 02.04.2025 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель 02.04.2025 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко 02.04.2025 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
18831
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17518
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 15970
-
"Найкрутіший код": До 50-річчя Microsoft Білл Гейтс відкрив доступ до його першої ОС
Бізнес 15346
-
Шмигаль: Дефіцит фінансування відбудови України у 2025 році – майже $10 млрд
Фінанси 12427