Карантин: втрати відчують усі, але як їх мінімізувати?
Наша країна, як і всі країни світу, зіштовхнулась з ніколи раніше не баченою загрозою пандемії коронавірусу, яка радикально впливає на абсолютно всі сфери людського життя
Ця ситуація є настільки унікальною, що пристосуватись до неї виявляється досить складно.
Однак, сьогодні ми маємо робити все від себе залежне, при чому - абсолютно кожен на своєму місці, - для того, щоб подолати її з мінімальними ризиками і втратами.
Для більшості людей це означає просто залишитись вдома, для когось – стати волонтером і допомогти одиноким пенсіонерам, для когось – закупити апарати штучної вентиляції легень, маски та захисні костюми в лікарні.
Що буде далі? Коли це все закінчиться? Переконаний, що ніхто сьогодні не знає точної відповіді на це питання. Навіть найкращі аналітики та футурологи.
Однак, 25 березня продовжив карантин, раніше оголошений до 3 квітня, ще на 21 день (до 24 квітня) і ввів режим надзвичайної ситуації на території усієї України. Стає все більш очевидним, що ситуація може затягнутись надовго.
Що буде з підприємцями?
Мабуть, найпершими відчули загрозу підприємці, а особливо малий бізнес. Адже, із закриттям майже усієї сфери послуг та розваг, бізнес зупинився. А у більшості з них є наймані працівники, оренда та кредити.
Відомо, що в Державному бюджеті на 2020 рік коштів на подолання наслідків пандемії не закладено.
Тому будь-яка підтримка підприємців в умовах карантину у зв’язку із загрозою епідемії зараз – «на вагу золота».
Такою рукою підтримки, протягнутою підприємцям, став ухвалений Верховною Радою закон про податкові пільги №3220.
Нагадаю, що цей закон передбачає такі зміни:
- не застосовуються штрафні санкції за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 30 квітня 2020 року;
- встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок з 18 березня по 18 травня 2020 року;
- подовжено до 1 липня 2020 року термін подання річної декларації про майновий стан і доходи;
- не нараховується та не сплачується у період з 1 березня року по 30 квітня 2020 року плата за землю;
- об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з 1 березня по 30 квітня 2020 року;
- на 3 місяці буде відтерміновано обов’язкове введення РРО для всіх категорій "спрощенців".
Ми прекрасно розуміємо, що цей закон не вирішить ситуацію глобально, а лише трохи допоможе підприємцям на перших порах.
Але далі, для того, щоб вижити, потрібно пристосовуватись, виходити на формат роботи онлайн або шукати інші шляхи.
Місцеві бюджети: відчутна загроза
Якщо підприємці не зможуть сплачувати податки, місцеві бюджети постраждають досить серйозно.
За оцінкам Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, втрати місцевих бюджетів складуть 2 мільярди гривень, а сільські ради змушені будуть заморозити ряд програм.
Асоціація міст України наголосила, що введення в дію закону про податкові пільги №3230 може призвести до колапсу всієї країни через вилучення з бюджетів територіальних громад 13% їх загальних доходів. Адже від місцевих податків звільняється не лише маленькі ФОПи, а і надприбутковий бізнес, і підприємства, що продовжують працювати в повному обсязі.
Щоб підпримати місцеві бюджети 20 березня я разом з колегами-мажоритарниками зареєстрував законопроект законопроект №3237 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо збільшення доходів місцевих бюджетів», яким передбачено перерахування 60% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) з депозитів в місцеві бюджети.
Основну частину власних надходжень місцевих бюджетів й досі формує податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) з заробітної плати, що в середньому становить 58-62% від усіх надходжень в залежності від розташування населеного пункту. Однак, ПДФО з депозитів в розмірі 100% іде до Державного бюджету. Вважаю, що це нелогічно. Регіон, де розташована філія банку, в якому відкритий депозит, має отримувати свій законний відсоток.
Тому законопроект №3237 передбачає перерахування ПДФО з пасивних доходів за загальними принципами: 25% - в Держбюджет; 15% - область; 60% - на місця (крім міста Києва та Севастополя).
За попередніми оцінками, це дозволить додатково залучити від 2 до 4 млрд. грн до місцевих бюджетів на рік!! Це частково компенсує втрати та посилить принцип децентралізації.
Це лише маленькі кроки, які можуть трохи допомогти. Однак, ми маємо думати на кілька кроків вперед, мати стратегічний план та бути готовими до різного розвитку подій.
- Який відсоток "плинності" можна вважати верхньою межею? Олександр Висоцький 11:25
- Кредиторські вимоги податкового органу у справі про банкрутство Євген Морозов 09:40
- Неоподаткування доходу з OnlyFans: відповідальність та кримінальні наслідки Іван Бєдний 09:18
- Актуальні питання електронного бронювання працівників Яна Богданова 08:43
- Ответ на вызов истории: Тридцать первый месяц войны Джейхун Маммадов 08:00
- Висновки з минулого – для кращого майбутнього Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 15:41
- Захист прав інтелектуальної власності на об’єкти, створені штучним інтелектом Артем Гордєєв вчора о 14:51
- Формування нової земельної ділянки шляхом поділу сформованої ділянки Євген Морозов вчора о 07:45
- Строки давності за самовільне будівництво на захопленій землі Дмитро Зенкін 22.09.2024 12:48
- Встановлення дійсного автомобільного перевізника Укртрансбезпекою Євген Морозов 22.09.2024 08:20
- Юридическая защита бизнеса в условиях военного положения Світлана Приймак 21.09.2024 22:29
- Товарно-транспортна накладна – зміна акцентів в судовій практиці Верховного суду Євген Морозов 21.09.2024 08:48
- Влада над владою – умова оновлення України. 4. Від раболіпства до національної ідеї Вільям Задорський 21.09.2024 07:34
- R&D на виробництві: як взаємодія підрозділів сприяє інноваціям Єгор Осадчук 20.09.2024 16:34
- Актуальные проблемы украинцев в Испании Світлана Приймак 20.09.2024 14:35
- Найкритичніша зима: чому уряд має знову заборонити експорт дров та паливної сировини 2444
- Скасували продаж іпотечної квартири та повернули нерухомість клієнту 446
- Пастка для довірливих 206
- Вплив модерування чатів у Telegram на безпеку українських компаній 103
- Ціни на нерухомість в Україні: фактори впливу та прогнози 99
-
Чума свиней на порозі. Хто її приніс та що буде з цінами на м’ясо
Бізнес 21784
-
Найбільший виробник українського легпрому виступив проти секондхенду
Бізнес 8270
-
Ціна на соняшник в Україні зросла
Бізнес 6714
-
Лекції під час блекауту та іспит в укритті — викладач Богдан Рубльов про складнощі навчання у війну
Життя 6248
-
"Це змінить правила гри". Найбільші банки світу вирішили підтримати ядерну енергетику
Бізнес 5404