Як карантин назвеш, так він і попливе: чому не можна щодня вигадувати нову назву
Давайте розберемося, чому постійно змінювати назву - це комунікаційно неправильно, та як хаос всередині державних структур створює хаос у сприйнятті українцями карантину
Жорсткий, посилений, адаптивний, інтелектуальний, новорічний... Починаючи з березня, українці почули від влади декілька десятків варіантів назви карантину. Давайте розберемося, чому комунікаційно це неправильно, та як хаос всередині державних структур створює хаос у сприйнятті українцями карантину. А наприкінці тексту бонус: всі назви карантину, які за 9 місяців вигадала українська влада.
Карантин як антикризовий проєкт
Глобальна криза, пов’язана із пандемією COVID-19, змусила владу кожної країни ухвалювати складні та нові для неї рішення. Комплекс дій, обмежень, застережень і правил щодо коронавірусу в кожній державі сміливо можна назвати окремими антикризовими проєктами.
Оскільки кожна криза має бути прокомунікована, то ці проєкти супроводжують державні антикризові комунікації. Звернення президента, міністра і мерів, соціальна реклама, інтерв’ю, телеефіри, статті, інфографіки, плакати, продукти у соцмережах тощо – все це інструменти антикризової комунікації в рамках проєкту протидії поширення коронавірусу.
Кожен проєкт потребує неймінгу. Це впорядковує комунікації, робить їх більш вираженими, впізнаваними, зрозумілими, підпорядковує одній ідеї та меті.
Назва – це константа
Уявіть, що Coca-Cola завтра раптово з’явиться на поличках супермаркетів під назвою Cola-Coca. Без попередньої комунікації про ребрендинг, без будь-яких інших змін на етикетці. Просто інша назва. Якою буде ваша реакція? Збентеження? Сумніви? Підозра в підробці? Ще за тиждень ви повертаєтесь за напоєм, а він вже стоїть на поличці під назвою Co-Co. А ще за декілька днів ви бачите на етикетці Oca-Ola. Коли в четвертий, п’ятий, десятий раз за короткий час ви побачите напій, до якого звикли, з новою назвою, ви, швидше за все, обуритесь і втратите довіру до бренду.
Авжеж, порівнювати продуктовий маркетинг і державні комунікації не зовсім коректно. Проте суть залишається незмінною: назва – це та нерушима частина комунікацій, яка не може змінюватися щодня, щотижня, щомісяця і навіть щороку. Це маячок комунікацій. Він наділяє проєкт смислом.
Влада програє, граючись із неймінгом
Постійно змінюючи назву карантину, влада грається зі смислами. Здавалося б: обмеження продовжують діяти, трохи перетасовуються, проте загальна суть карантину цілком стабільна. А зміна назви – та хто її помічає, окрім божевільних комунікаційників.
Пересічні українці не рахують, скільки назв карантину змінилося з березня, проте вони не можуть не помічати, що назва постійно нова. Але сам проєкт, а головне – його ефективність – не змінюються. Як і з Coca-Cola, виникає відчуття обурення, недовіри, розчарування. Ці відчуття зворотньо пропорційні тим, які має викликати державна антикризова комунікація: спокій, стабільність, контроль.
Неймінг у державних комунікаціях це не просто найменування проєкту. Це стовбур, який тримає всі інструменти комунікації. Вочевидь, український антикризовий проєкт такого стовбуру не має. Постійно змінюючи назву карантину, влада демонструє свою невпевненість, розгубленість і внутрішній хаос. А люди відчувають це психологічно.
І обіцяний бонус. Моя колега Марина Пономаренко спробувала зібрати всі назви, якими влада наділила карантин за ці 9 місяців. Насолоджуйтесь:
Жорсткий
Посилений
Глибокий
Шведський
Суворий
Повний
Частковий
Адаптивний
Вихідного дня
Зеленої зони
Жовтої зони
Помаранчевої зони
Червоної зони
Чорної зони
Тотальний
Загальнонаціональний
Інтелектуальний
Весняний
Новорічний
Перший
Другий
Січневий
Зимових канікул
Зимові канікули заради безпеки
Український продукт
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова вчора о 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко вчора о 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер вчора о 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- Хто вбив Андрія Портнова? 3368
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 215
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 150
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 79
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 76
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
7287
-
Виклик Маску: як Китай утричі обігнав Starlink за потужностями виробництва супутників
Думка 7110
-
Від $2000 за квадрат і робітники з Індії. Ігор Ніконов про майбутнє ринку нерухомості
Бізнес 6910
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 6373
-
"Агресор космічного масштабу". Ексрозвідниця США про загрозу РФ, Китаю і нову роль України
5619