Чим європейські комунікації відрізняються від українських
Наймасштабніша подія європейського комунікаційного ринку показала різні пріоритети України та країн ЄС у цій сфері
Українські політичні та бізнес комунікатори використовують рівно ті самі підходи, що й європейські. Це чітко продемонстрували виступи всіх спікерів протягом дводенного European communication summit 2019, що відбувся у Берліні наприкінці травня і учасницею якого я була. Так що великий респект всім українським комунікаційним менеджерам за слідування європейським трендам, тонке відчуття тенденції ринку та швидке реагування на них.
Акцент на диджиталі, збільшення кількості відеоконтенту та зменшення його тривалості, звуження аудиторій для таргетування, планування, прорахування ризиків та швидке реагування на кризу. Дійсно, Україна – це Європа, адже слідує всім загальноєвропейським тенденціям.
Але протягом саміту я відзначила декілька рис європейських комунікацій, до яких українські поки що не доросли.
Пріоритетні теми
Бізнес говорить про соціальну відповідальність, політики – про єдність країн ЄС і екологію, топ-менеджери – про гендерну рівність. Це відчувалося у багатьох виступах. А згадування цих тем щоразу зривало шалені оплески залу. До речі, гендерний баланс спостерігався як серед 75 спікерів, так і серед 400 учасників саміту. Європейський бізнес і політики не просто борються за своє місце під софітами, а роблять це, переймаючись соціально важливими темами та майбутнім. І отримують реальний позитивний відгук людей.
Вік комунікаторів
У свої 30 я була чи не наймолодшою учасницею саміту. Навіть квиток на захід для учасників мого віку продавали зі значною знижкою. Мій бейджик помітили жовтою наліпкою, що відрізняв мою категорію. Таких наліпок на саміті я побачила ще з 10-15. А середній вік учасників був 45+. Тобто якщо у 30 років в Україні комунікатори вже мають 2-3-сторінкове резюме та червоне око, що сіпається, у Європі люди тільки починають входити у професію, після тривалого навчання.
Підхід до моніторингів
Спілкування з представником потужного моніторингового агентства, що працює на всю Європу та країни СНД, підтвердило, наскільки несерйозно Україна відноситься до моніторингів ЗМІ та суспільної думки. Переважна більшість систем моніторингу, що працюють в Україні, роблять дуже поверхневий аналіз, що здебільшого включає лише онлайн-майданчики. Європейці охоплюють всю друковану пресу і телеканали, включаючи локальні, проводять опитування на вулицях, телефоном і онлайн. Потім вся інформація систематизується, і клієнт отримує ґрунтовний, репрезентативний, об’єктивний звіт. Щоправда, такий збір даних може тривати декілька місяців. Але він стає основою для побудови системних прицільних комунікаційних кампаній, без низки холостих вистрілів. Чи готові до цього українські політики і бізнес, яким, зазвичай, потрібна комунікаційна кампанія «на вчора»?
Цінність гумору
Вагу гумору в комунікаціях Україна зрозуміла лише за результатами останньої передвиборчої президентської кампанії. Ну, як зрозуміла. На наших занадто серйозних комунікаторів, що гордо несли образ «мужики не танцюють», просто в один момент з неба звалився цей факт. Цінність гумору в Європі зрозуміли трохи раніше, менш різко і радикально, вивчивши запити та вподобання людей. І зараз він органічно вплетений в європейські комунікації.
В цілому, різниця в українських і європейських комунікаціях лежить у ментально-культурній площині. Соціально європейці на багато рівнів вище за українців, бо подолали критичну точку економічної та політичної кризи і мають достатньо ресурсу, щоб опікуватися гуманітарними проблемами. Ця тенденція має важливий вплив на формування базису європейських комунікацій.
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір вчора о 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова вчора о 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар вчора о 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова вчора о 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко 08.07.2025 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора 08.07.2025 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- Готують підвищення тарифів для населення 731
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 146
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 100
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини 90
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні 67
-
Україна з нуля збудувала винятковий ВПК, але він працює лише на 60% – фон дер Ляєн
Бізнес 11324
-
Uklon готовий виконати закон про стягнення податку з доходів водіїв
Бізнес 6276
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 6251
-
"Сонне розлучення" – вихід для пар, щоб покращити якість нічного відпочинку та сексуального життя
Життя 5267
-
Мовний апгрейд: як правильно сказати українською "пир горой", "в рассрочку" і ще вісім фраз
Життя 4522