Недоліки дотації за втрачені посіви
Нещодавно Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про нову програму державної підтримки аграріїв.
Постраждалі від несприятливих погодних умов агровиробники отримають дотацію за втрачені посіви. Головні проблеми цієї програми держпідтримки – вона не вирішує джерело проблеми (недорозвинений ринок агрострахування), а також – ефективність реалізації, адже не всі кошти в рамках програми підуть тим фермерам, хто не зміг би продовжувати бізнес без підтримки.
Ці дотації постраждалим від негоди аграріям матимуть свої обмеження - максимальна площа втрачених посівів, за які фермери отримують компенсацію – 50 гектар. Враховуючи, що при повній втраті врожаю фермери отримають 4700 гривень за гектар втрачених посівів – максимальна сума держпідтримки на отримувача обмежена 235 тис. грн.
Аналізуючи держпідтримку – варто починати з банальних питань. Кожного разу, коли приймається рішення про держпідтримку є два банальні питання. Перше – чи отримають компенсацію ті, хто найбільше її потребує. Інакше кажучи – чи отримають підтримку ті, хто міг би збанкротувати без цієї підтримки. Друге. Яка частка реципієнтів дотації могла би обійтися без держпідтримки?
Введення обмеження в 50 гектарів підвищує шанс, що допомогу отримують ті, хто її потребують. Але відповідь на друге питання не є настільки очевидною. Цього року будуть виплачувати компенсацію за посіви, що загинули і в поточному і в 2020му році. А отже – будуть виплачуватись компенсації тим аграріям, котрі вже пережили втрату врожаю та пройшли (або проходять) через наступний цикл виробництва. Ті ж компанії, для яких втрата минулорічного врожаю виявилася фатальною, які припинили свою діяльність – вони цю компенсацію не отримають.
Чи змогли би обійтися без держпідтримки компанії, що постраждали від засухи в 2021му році? Подивимось у наступному році, коли буде можливість розрахувати, яку частку компенсація зайняла в загальному доході отримувачів допомоги. Адже якщо сумарний обсяг компенсації склав лише кілька відсотків від доходу компанії – виникають великі сумніви, що ця компенсація для цієї, окремо взятої компанії, є необхідною для виживання.
Але навіщо взагалі було створювати цю програму? Через негоду фермери зазнали неочікуваних збитків, котрі ставлять під загрозу їх бізнес. Але проблема цього підходу в тому, що такі самі фермери, котрі зазнали збитків через негоду будуть і в наступному році і через рік. І за цією логікою - вони знов будуть потребувати державної підтримки. Відтак – від програми буде важко відмовитись.
Значний нюанс такого підходу - якщо ситуація повторюється з року в рік – то це не неочікувана подія, це прогнозований ризик для бізнесу. І зазвичай ризики в бізнесі контролюється через страхування. Для того, щоб не зазнати неочікуваних збитків від ДТП – перевізники страхують автівки. І нам годі уявити ситуацію, коли перевізник приходить до держави просити про держпідтримку через неочікувані збитки внаслідок автотрощі.
Практика страхування існує і для аграріїв, котрі можуть застрахувати свій врожай від несприятливих погодних умов. Проте станом на зараз - ринок агрострахування в Україні недорозвинений. В Україні, станом на 2017й рік було застраховано лише близько 650 тис. гектарів земель, або лише 1,5% від загальної кількості сільгоспземель. Для порівняння, в США кількість застрахованих посівів сягає 75%.
І тут ми підходимо до ключової проблеми цієї програми. Це сигнал, який держава подає аграріям. «Не хвилюйтесь, якщо ви втратите врожай – держава компенсує вам втрати». Відтак, виникає питання. А який тоді сенс малим агровиробникам страхувати свої посіви? Таким рішенням держава витісняє приватних гравців – страхові компанії, і як наслідок - не сприяє розвитку приватного ринку агрострахування. Недорозвинений ринок агрострахування збільшує кількість фермерів, що потребує держпідтримки. Наявність фермерів, що зазнали збитків через врожай створює тиск на владу щодо продовження цієї держпідтримки.
Коло замкнулося.
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус 31.03.2025 17:05
- Нова судова практика – відсутній обов’язок надсилання копії скарги виконавцю Андрій Хомич 31.03.2025 16:01
- НАБУ: невиправдані надії Георгій Тука 31.03.2025 15:48
- Податкове резидентство для енерготрейдерів з іноземними бенефіціарами Ростислав Никітенко 31.03.2025 12:41
- Фінансова модель університетів майбутнього Віталій Кухарський 31.03.2025 12:21
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3755
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 362
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 249
- НАБУ: невиправдані надії 220
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 155
-
У рейтингу мільярдерів Forbes з'явилось поповнення від України
Бізнес 54602
-
Колишній власник Галі Балуваної пояснив вихід з бізнесу: Було некомфортно
Бізнес 45164
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
20144
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17274
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
14690