ЧИ необхідно відновлювати Будинок профспілок на Хрещатику?
Коли Будинок профспілок згорів, дехто на Майдані казав, що це, мабудь кара божья за ті недоліки в роботі Федерації профспілок України в справі не ефективного захисту інтересів працюючої людини.
Коли Будинок профспілок згорів, дехто на Майдані казав, що це, мабудь кара божья за ті недоліки в роботі Федерації профспілок України в справі не ефективного захисту інтересів працюючої людини. І це можна було б так сприймати, якби там не загинули безвинні люди.
Але не все так просто, як здається на перший погляд.
Інформація проте, що Федерація профспілок України ініціює благодійний проект під гаслом «Відродимо Будинок профспілок - символ Євромайдану», аби відновити Будинок профспілок на Хрещатику, який спалено під час Євромайдану в Києві, викликала неоднозначну реакцію громадськості і, переш за все, незалежних профспілок України. Така ініціатива щодо створення такого благодійного фонду мала б право на життя, якби не одне але... Громадяни України знають, що за часи управління Федерацією загальнопрофспілковим майном його значна частина була розкрадена самими профспілковцями.
КУДИ Ж ПОДІЛАСЬ ВЛАСНІСТЬ ПРОФСПІЛОК? ІСТОРІЯ ПРОЦЕСУ.
В радянські часи кожен громадянин, хотів того чи ні, вважався членом профспілки. Профспілкові внески були обов'язкові і автоматично утримувалися з заробітної плати як податок. Мільйони людей, часто не мали уяви, до якої профспілки вони відносяться, куди йдуть їхні внески, як ці внески розподілялися, та на які цілі вони витрачалися.
Після розвалу СРСР, наряду з іншими громадськими організаціями, перестала існувати і Всесоюзна Центральна Рада професійних спілок (ВЦРПС), а разом з нею і величезне майно, яке знаходилося у її віданні. В одну мить багатомільярдне майно стало безгосподарним, старі розпорядники перестали існувати, нових держава не визначила. Не визначила вона їх ще й досі.
В Україні, як і в інших колишніх радянських країнах, цим скористалися державні профспілки, а точніше - це Федерація профспілок, на чолі з колишнім головою ФПУ Стояном.
Санаторії і турбази, побудовані за рахунок профспілкових внесків, акумуляції коштів соцстраху та грошей підприємств, незаконно експлуатують сьогодні два акціонерних товариства "Укрпрофоздоровниця" та "Укрпрофтур", які створені ФПУ. Фонд державного майна, на який ще в 1992 році Постановою Верховної Ради України, були покладені обов'язки тимчасово здійснювати функції розпорядження майном, лише мовчазно спостерігав за тим, як розвиваються події щодо розпорошення загально профспілкового державного майна. Виникає багато питань щодо правого статусу вищенаведених ЗАТ. Це неодноразово розглядалося різними судами, які так і не узаконили право за ФПУ володіти цим майном.
Таким чином ФПУ було приватизовано майна більше ніж 270 туристично-екскурсіонних підприємства, 119 бюро подорожей і екскурсій, 25 автобаз та відібрано у держави більше 110 санаторіїв, більше 60 пансіонатів ібудинків відпочинку, більше 90 готелів, турбаз, кемпінгів, 17 оздоровчих таборів.
За даними 2005року, не дивлячись на вигідну реалізацію частини вкраденого у держави майна, ЗАТ "Укрпрофтур" продовжувало "володіти" 23 готелями, 11 пансіонатами, 34 туристичними базами, 4 кемпінгами, 4 авто підприємствами та 56 бюро подорожей і екскурсій. Скільки чого залишилось на сьогодні ніхтоне знає. Успішний бізнес на базі загально державного профспілковогомайна стає основних заняттям профспілкових ділків. А з огляду на те, що з боку держави ніякого супротиву небуло, апетити росли все далі більші й більші.
Будівля на Майдані Незалежності, 2, про яку йде мова, з листопада 1998 року незаконно виведена з державної власності і була закріплена за ФПУ. За наказом Київського міського голови, без дозволу Фонду державного майна, цю будівлю передано у власність окремому профспілковому об'єднаню, тобто ФПУ. Всі інші профспілки були усунуті від цієї власності. І до жахливих подій, коли згоріла будівля ФПУ, вона використовувалася не тільки в профспілкових цілях, де були розташовані, в різні часи, комерційні структури, агентства, банк, біржа, тощо. Окрема тема - розподіл площі в цьому будинку та використання коштів, які надходили від тіньової здачі в оренду приміщень. Одне відомо, що члени профспілок від того не мали нічого.
Пересічного спілчанина вражає цінізм профбосів, які в далекому 1992 році домовилися про неподільність профспілкового майна, яке мало служити усім профспілкам, підписали відповідну Декларацію, а потім безсоромно прихватизували це майно.
Постановою Верховної Ради України від 10 квітня 1992 року, №2268 майно та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР були тимчасово передані Фонду державного майна. Останній мав до 1 травня 1992 року прийняти на себе це майно. Але таке не зроблено до цього часу. Верховна Рада ще чотири рази підступалася до цього майнового питання: 4 лютого 1994року, 17 квітня 1997 року, 16 січня 2003 року та 8 вересня 2005 року, але все безуспішно - відповідного закону про правовий статус загально профспілкового майна колишнього Союзу РСР так досі і не прийнято.
Але, коли це ставало комусь потрібно, то, і Верховна Рада, і Кабінет Міністрів України втручалися в перерозподіл загально профспілкового майна. Як це сталося з санаторіями "Горний" (в Ялті) та "Прикарпаття" (в Трускавці). Ці санаторії, окремими постановами Уряду і Верховної Ради, у 1996 році були передані Атомпрофспілці, яку свого часу очолював Юркін, колишній голова ФПУ, якого було усунуто згодом з посади за корупцію. Можна лише добавити, що санаторій "Прикарпаття" зараз носить назву "Rixos Прикарпаття" і належить іноземній фірмі, і відпочивати там пересічному громадянину матеріально не підсилу.
На цей час існуючі нормативні документи які були прийняті стосовно управління загально профспілкового майна не переглядалися, не змінювалися і не скасовувалися. Тобто вони діють і нині, а значить всі дії Федерації профспілок України з цим майном - є незаконними. До сьогоднішнього часу в українському законодавству немає визначення права профспілкової власності, методів управління нею. Немає ані юридично правильних переліків як самих всесоюзних організацій, які управляли майном, так і власності, яка знаходилася у їх віданні. Чи треба уточнювати, як зручний подібний правовий вакуум для тих, хто уже "хапнув" безкоштовний куш у держави та з успіхом робить це і зараз?
Групка профбосів старанно розпродувала захоплене державне майно, левову частку виручених грошей залишаючи у себе в кишенях, купляючи собі житло та іншу нерухомість, обкрадаючи своїх спілчан.
Федерацією профспілок України замовчується та скривається від членів профспілок фактичний стан цього майна, масштаби його розпорошення, яким чином розподіляються прибутки від його продажу, приватизації і акціонування. Рядові члени профспілок, голови профкомів підприємств мовчать, тому що не мають точного уявлення про розміри цього майна, та і життєвих проблем у них по горло, з якими вони залишилися практично на одинці. Голови всеукраїнських профспілок, центральних, обласних, регіональних профспілкових організацій багато чого знають, але мовчать, тому що бояться, підкормлені чи просто з відчуття корпоративної солідарності, а то, і організаційного безсилля. Не підконтрольність профспілкової олігархії простим профспілковим членам породжує владу гірших і корисних. А між тим, профспілкового майна ставало все менше і менше, а профбоси ставали все цинічними і наглішими.
На сьогодні вартість майна, що залишилося в ФПУ, по оцінкамд еяких експертів, складає приблизно 200 млн. доларів. І це при тому, що колись його було майже на 3,5 млрд. доларів.
Люди хочуть знати, куди дівається майно та профспілкові кошти? Куди пішли кошти після продажу об'єктів профспілкової власності? Адже ці кошти не пішли ні на надання матеріальної допомоги, ні на здешевлення путівок чи на якісь інші пільги для членів профспілок.
Федерація профспілок України - це не є профспілка, це є тільки об'єднанням тих самих профспілок, які і є первинними носіями власності. І коли ми говоримо про майно ФПУ, мається на увазі доля майна, яким на сьогодні володіє центральний апарат ФПУ чи величезні девіденти, які вони отримують від корпоративних майнових прав.
Члени профспілок до цього часу так і не в змозі самостійно зупинити корупцію, прихватизацію, розкрадання профспілкового майна. Вони не можуть реально впливати на політику профбосів. Врезультаті корупції профспілкової верхівки власність профспілкового майна все більше зосереджувалася в руках не підконтрольних членам профспілок фінансових групах. Вони на сьогодні захопили та використовують у власних інтересах основні багатства українських профспілок.
І тим цінічніше звучать заклики нинішніх профбосів, які прикриваючи тих, хто крав профспілкове майно, розпродував його та наживався на ньому, замовчувати правду з цього питання, пробувати перекласти свої прорахунки за рахунок простих спілчан, громадян України, забуваючи про те, що мало чим допомогали їм в здійснені їх захисту соціально-економічних прав та інтересів.
Цьому треба покласти край. Майно, що є в управлінні ФПУ – є загально профспілковою власністю і тому усі профспілки, при участі первинних, галузевих та територіальних профспілкових організацій мають скликати всеукраїнське зібрання профспілок, де заслухати звіти керівництва ФПУ, як нинішнього, та і колишнього, керівників ЗАТ, інших причетних осіб про використання загально профспілкового майна та дати відповідну оцінку цьому.
В органах прокуратури є багато матеріалів, що підтверджують повномаштабне розкрадання профспілкового майна. І громадскість має знати всю правду про корупцію та зловживання, які там відбувалися. І якщо і приймати рішення про відродження будівлі ФПУ, то воно має відбутися тільки після того, коли спілчани дадуть оцінку діяльності причетних до цього профспілкових керівників.
Цілком очевидно, що за підсумками такого зібрання воротили профспілкового бізнесу в кращому випадку будуть ганебно вигнані із профспілок,в гіршому - сядуть на лаву підсудних. В обох випадках профспілки від цьоготільки виграють.
Слід зазначити, що мова йде про розкрадання майна на мільярди доларів.
Щодо відновлення Будівлі профспілок, подальшої долі цього майна, то мова може йти тільки про закріплення права усіх профспілок України на спільне володіння, користування та розпорядження цим майном на користь спілчан та усіх громадян України.
Реалізація такого варіанту, стане гарним імпульсом для подальшого прогресивного розвитку профспілкового руху.
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко вчора о 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов вчора о 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак 13.11.2024 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко 13.11.2024 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал 13.11.2024 10:22
- Надіслання адвокатом відзиву на касаційну скаргу на електронну пошту Суду Євген Морозов 13.11.2024 09:28
- Згода на обробку персональних даних – правочин? Судова практика Анастасія Полтавцева 12.11.2024 16:59
- Адвокатський запит в ТЦК та відстрочка від призову: очікування й реальність Світлана Приймак 12.11.2024 16:55
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції Наталія Тонкаль 12.11.2024 11:32
- Переваги та ризики співпраці з європейськими постачальниками відновлювальної енергії Ростислав Никітенко 12.11.2024 11:02
- Перезавантаження трейдерського ринку: ключові тренди Дмитро Казанін 12.11.2024 10:48
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями Ірина Селезньова 12.11.2024 09:55
- ОП ВС КГС: зменшення розміру неустойки (пені) нарахованої за порушення зобов`язання Євген Морозов 12.11.2024 08:49
- Гра в імітацію Євген Магда 12.11.2024 05:31
- Правова боротьба за спадок: позов проти банку про стягнення коштів у російських рублях Павло Васильєв 11.11.2024 20:24
- Гра в імітацію 356
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції 227
- Як українським трейдерам долучитися до енергетичних бірж ЄС? 84
- Як зробити бізнес бездоганно продуктивним, а співробітників – супергероями 65
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями 45
-
У Нідерландах успішно випробували найпотужніший наземний кран у світі – фото
Бізнес 12040
-
Співвласник АТБ почне відкривати торговельні центри у невеликих містах
Бізнес 10195
-
Кінець уряду Шольца. Хто стане новим канцлером і який ультиматум має для Путіна
6553
-
Нафта може впасти до $40 у 2025 році, якщо ОПЕК скасує добровільне скорочення видобутку
Бізнес 4120
-
Росіяни почали атакувати Харків дронами "Молнія-1". Чим вони небезпечніші за "шахеди"
Технології 3431