Фосфати, сульфати та інші: який стан столичної частини річки Дніпро?
За минулі 25 років в нашій країні зникло близько 100 річок. Більшість водних об’єктів в останні роки наповнюються лише на 70% від норми.
Найбільший екологічний удар завдається основній артерії України – річці Дніпро. Рахункова палата в ході свого аудиту виявила в об’єкті 161 забруднюючу речовину. Це синтетичні сполуки, метали, навіть, фармацевтичні препарати, які загрожують біорізноманіттю та людям.
Забруднення річки підтверджується і результатами екологічного контролю, проведеного Держекоінспекцією Столичного року протягом року. Інспектори виявляли у Дніпрі перевищення допустимих концентрацій нітратів, заліза, азот амонійного, нітритів, фосфатів, сульфатів, ХСК, БСК, хлоридів.
У 2021 році 81% зворотних вод, скинутих в українські річки з підприємств, не відповідали нормам екологічної безпеки.
Хто ж забруднює Дніпро? Здебільшого це комунальні підприємства, очисні споруди яких занадто застаріли для ефективної фільтрації небезпечних речовин. Відповідно до рейтингу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів ПрАТ «АК «Київводоканал» - лідер у переліку найбільших забруднювачів водних ресурсів. Щороку майже 300 мільйонів кубометрів недостатньо очищених вод скидається підприємством у Дніпро. Значна їх частка містить високі концентрації забруднюючих речовин. Така ситуація майже в кожному місті – водоканали у Києві, Дніпрі, Львові, Миколаєві та Житомирі знаходяться у першій десятці рейтингу топ-100 забруднювачів довкілля по скиду забруднених стічних вод.
Для того, щоб запобігати порушенням та мінімізувати негативний вплив промисловості на річки, цьогоріч Держекоінспекція Столичного округу посилила контроль за водними ресурсами.
Так, протягом 2021 року у Києві та області ДЕІ проконтролювала 24 водоканали. За самовільне водокористування (без дозвільних документів) підприємствам-забруднювачам водних ресурсів розраховано збитків на суму понад 39,5 млн гривень – сума на яку кожного дня підприємства забруднюють водні ресурси Столичного регіону.
Низку перевірок проведено на ПрАТ «АК «Київводоканал». За рік Держекоінспекція Столичного округу розрахувала 25,5 мільйона гривень збитків, завданих довкіллю від його роботи. Зокрема, водоканал здійснював забір підземних вод з артезіанських свердловин без спеціального дозволу на користування надрами. Підприємство вичерпало близько 18,6 мільйона кубометрів води.
Водночас екологічний контроль промислових об’єктів-водокористувачів, натикається на перепони. По-перше, це численні недопуски, штраф за які становить всього 765 гривень. Таким чином, інспектори не можуть виявити критичних екологічних проблем на підприємстві. Протягом останніх 3-х років ПрАТ «АК «Київводоканал» 7 разів не допускало інспекторів до проведення перевірки.
По-друге, існує обов’язок Держекоінспекції сплачувати судовий збір. Стягнути всі розраховані збитки у судовому порядку не можливо, адже виділених на суди коштів бракує для цього.
По-третє, відповідальність за шкоду водним ресурсам вкрай мала – це 85-136 гривень штрафів для посадових осіб.
Для того, щоб як слід контролювати збереження водних ресурсів, необхідне прийняття законопроєкту №3091, ухваленого Верховною Радою у першому читанні. Він підвищує штрафи за недопуск до майже 2 мільйонів гривень. Таким чином, підприємствам буде вигідніше вкласти кошти у модернізацію, ніж не допускати інспекцію на перевірку.
Законопроєкт також скасовує судовий збір для інспекції, що дасть змогу ДЕІ стягувати з порушників всі завдані ними збитки.
Цьогоріч Держекоінспекція спільно з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів розробила законопроєкт про підвищення адміністративних штрафів за забруднення водних об’єктів – санкції зростуть в 15 разів.
Наступного року масштабні перевірки підприємств-водокористувачів продовжаться. Держекоінспекція докладе максимальних зусиль для того, щоб захистити водні екосистеми від забруднення.
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк вчора о 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко вчора о 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус вчора о 17:05
- Нова судова практика – відсутній обов’язок надсилання копії скарги виконавцю Андрій Хомич вчора о 16:01
- НАБУ: невиправдані надії Георгій Тука вчора о 15:48
- Податкове резидентство для енерготрейдерів з іноземними бенефіціарами Ростислав Никітенко вчора о 12:41
- Фінансова модель університетів майбутнього Віталій Кухарський вчора о 12:21
- Шукайте жінку! Білоруський варіант Євген Магда вчора о 09:09
- Спільний контроль у бізнесі: чому статус має значення? Анастасія Полтавцева 30.03.2025 19:23
- ВВК до 5 июня: нужно ли проходить людям с инвалидностью? Віра Тарасенко 30.03.2025 15:46
- ШАБАК оприлюднив свої висновки щодо трагедії 7 жовтня Георгій Тука 30.03.2025 14:16
- Цивільна конфіскація: про це варто знати, якщо ви державний службовець Тетяна Видай 28.03.2025 14:47
- Від 2 до 4 мільярдів доларів Євген Магда 28.03.2025 13:13
-
"Бояться їхати сюди". Українській компанії не вдалося перевезти з Польщі закриту фабрику
Бізнес 41109
-
Зернова асоціація попередила про ризик "технічної зупинки" агроекспорту з України
Бізнес 3725
-
Суд відкрив провадження про банкрутство забудовника ЖК "Еврика" у Києві
доповнено Бізнес 3054
-
Equinor запустила родовище у Баренцевому морі: потужність – 220 000 барелів нафти на добу
Бізнес 2898
-
Кульмінація некомпетентності. Чому закрили відомого розробника ігор Monolith
Технології 2773