"Мажоритарний" та "списочний" депутати - в чому різниця?
Так чого ж виборцям вимагати від "мажоритарного" кандидата в депутати Верховної Ради? Щоб зі знанням ситуації відповісти на це питання, виборець повинен знати тенденції розвитку свого регіону та усвідомлювати своє місце або «нішу» в поступальному прогресі
Іноді регіональні і навіть містечкові проблеми набувають загальнодержавний рівень, і тоді про них варто говорити на повний голос.
Основне питання, яке стоїть перед виборцем у передвиборчих баталіях, очевидний - за кого голосувати?
Оскільки прийнята змішана система голосування, то Верховна Рада буде нагадувати «ёрш» по сто п'ятдесят в один стакан (згадайте анекдот...). «Пропорційну» частину депутатів виборці мають можливість вибирати з ідеологічних і політичних пристрастей (про принципи складання партійних списків), а ось мажоритарників, «своїх» депутатів треба вибирати, ретельно вивчаючи їх програму. Справа в тому, що всі партії мають механізми заміни списочних депутатів, а депутати-мажоритарники вибираються на весь термін, причому виборці не можуть їх практично відкликати.
Ось пан Портников стверджує: «Голосувати треба за тих, хто готовий брати участь в декриміналізації існуючого режиму. Саме кримінальний характер влади сьогодні - головна загроза Україні ». У звичайній своїй хвацько-провокативній манері автор цитати констатує кримінальний характер влади, не турбуючись доведенням цього твердження, нехтуючи будь-якими аргументами, не наводячи, навіть, прикладів, не уточнюючи, в чому саме це проявляється, вважаючи, мабуть, що це і так зрозуміло. Припустимо, що ми повірили автору цитати відносно якостей кандидата у народні депутати… Якщо головна властивість мажоритарного кандидата - готовність до участі у поваленні режиму, то яка вигода від цього виборцям округу? А це теж не турбує політолога…
Слід зазначити, що з точки зору виборця зовсім неважливо, якої політичної орієнтації дотримується депутат-мажоритарник (далі - «депутат»). Головними є інші якості - комунікабельність (здатність знаходити «ділових друзів-партнерів»), виконання обіцянок, «прохідність». Всі, хто знаходиться у владі - крадуть, очікування чесності від депутата будь-якої політичної орієнтації - наївність, але для жителів округу лише той депутат може виявитися відповідним, який виконує свої обіцянки навіть в дрібницях. Наприклад, якщо кандидат у депутати регулярно спізнюється на зустрічі з виборцями навіть на 10 хвилин - довіри до нього не має бути, оскільки він може запізнитися і на укладення контрактів, і з початком будь-якої творчої акції або потім виправдатися тим, що десь там не склалося, тому він змушений був відкласти справу на потім. Така людина звикла дотримуватися тільки «шкірних» інтересів, а інтереси округу для нього існують тільки в період передвиборчої кампанії.
Вивчати програми депутатів найкраще шляхом порівняння з тими завданнями, які повинні бути вирішені для підвищення комфортності проживання мешканців округу, і ці завдання повинні бути відомі всім виборцям. «Свій» депутат просто зобов'язаний бути лобістом і організатором прогресивних, розвиваючих округ технологій, а коло завдань розвитку регіону найкраще визначати в рамках спеціального громадського комітету, який здійснює свою діяльність на кошти громадських фондів (як правило, це фонди місцевих «олігархів»).
Так чого ж виборцям вимагати від кандидата в депутати Верховної Ради?
Щоб зі знанням ситуації відповісти на це питання, виборець повинен знати тенденції розвитку свого регіону та усвідомлювати своє місце або «нішу» в поступальному прогресі округу. Саме тому «нарізка» округів не повинна змінюватися від виборів до виборів, а стати стабільною на багато десятиліть.
Безумовно, в усіх містах є (або не є) якісь генеральні плани розвитку, можливо, районні адміністрації теж думають над цими питаннями; обласні адміністрації, адміністрація Президента і Кабмін, якщо вони щось таке мають, то, як правило, нам про це невідомо.
Іноді якісь основні напрямки розвитку чого-небудь публікуються, але це тільки так, їх навіть підписанти не читають, ні до підписання, ні після. В усякому разі, таке припущення цілком допустимо, тому що розвиток відбувається найчастіше в інших якихось напрямках...
Регіональна влада повинна потурбуватися відстеженням тенденцій розвитку округу, сприяти позитивним і чинити опір негативним тенденціям, але у будь-якому випадку розвиваючі дії адміністрації і впливового капіталу зобов'язані доводитися до відома населення, навіть при небажанні деякої його частини.
При відстеженні тенденцій росту і розвитку повинні враховуватися географічний, кліматичний, ресурсний, екологічний і, звичайно ж, людський потенціали.
- Чи варто шукати справедливості у країні чиновників? Любов Шпак 20:42
- Изменения в порядок оформления отсрочки. Постановление 1558 и 560 Віра Тарасенко 18:49
- Документи в умовах окупації: між правом та реальністю Дмитро Зенкін 17:06
- Івенти для покоління Хоумлендерів. Особливості та деякі думки Олексій Куліков 16:12
- Спецоперація проти "Глобино" Євген Магда 14:29
- Податок на посилки: думки щодо за і проти цієї ініціативи Олег Пендзин 14:20
- Нумерологія в податках. Цифра 11 Євген Власов 12:21
- Америка поза глобальною грою: філософія відступу чи стратегічна помилка? Світлана Приймак 09:00
- Думка первинна, чули? Катерина Мілютенко вчора о 23:42
- 21% українців, які хотіли б емігрувати – це катастрофа Володимир Горковенко вчора о 16:07
- Як ШІ змінює закупівлі: клієнти-машини та криза кадрів Марина Трепова вчора о 15:12
- Пеня на заборгованість по аліментах: поняття, порядок нарахування та граничний розмір Леся Дубчак вчора о 15:01
- Правила ефективного партнерства в адвокатурі Тетяна Лежух вчора о 13:33
- Перемир’я між Ізраїлем і ХАМАС: виклики та перспективи після 15 місяців конфлікту Олег Вишняков вчора о 13:25
- Як корпоративний медичний одяг змінює клініку: мій досвід Павло Астахов вчора о 09:26
-
Забудьте про молодь. Її в Україні не буде
Думка 11799
-
"Січневий яйцепад". Хто обвалив ціни на яйця
Бізнес 3342
-
США висунули Путіну ультиматум: що насправді хотів сказати Трамп
Думка 2838
-
TikTok погодиться на угоду, щоб залишитися доступним у США
Бізнес 1966
-
Дешево, але дорого. Порівняння вартості життя у Києві та інших європейських містах
Інфографіка 1918