Дискримінаційні умови виплат переселенцям
Останнім часом органи соціального захисту почали розсилку «листів щастя» деяким переселенцям, які отримували щомісячну грошову допомогу, за підставою знаходження на їх депозитних рахунках сум, що перевищують дозволений ліміт (10-кратний розмір прожиткового
Останнім часом органи соціального захисту почали розсилку «листів щастя» деяким переселенцям, які отримували щомісячну грошову допомогу, за підставою знаходження на їх депозитних рахунках сум, що перевищують дозволений ліміт (10-кратний розмір прожиткового мінімуму). У зазначених листах йдеться не тільки про припинення виплат, але й про повернення раніше отриманої допомоги під загрозою вжиття більш суворих заходів. Чи варто лякатися цих вимог?
Відповідно до п. 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою КМУ від 01.10.2014 р. № 505 (із наступними змінами), передбачено, що грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім ’ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Але уявіть ситуацію, коли людина або родина, особливо з дітьми, терміново кидає власну оселю, переміщується з торбою особистих речей в інше місто та винаймає житло. Чи достатніми є 442 грн. на місяць (для працездатних осіб) або 884 грн. (для пенсіонерів та дітей), щоб покрити витрати хоча б на комунальні послуги, не кажучи про власне орендну плату за житло? Звичайно, ні! – і це стосується не лише столиці та міст-мільйонників, але й менш дорогих локацій.
За логікою уряду щодо умов виплати адресної допомоги, громадянин або вся його родина можуть мати офіційні накопичення для «великого переселення» у розмірі, який не перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто, ті, хто масово виїжджали та отримували статус переселенців у 2014-2015 р.р., могли мати на банківському депозитному рахунку не більш 12180 грн., що становило близько 450 доларів США. Саме ці кошти (або пасивні доходи від них), вважають високопосадовці, можуть врятувати родину від зайвих витрат на новому місці проживання. Особливо, коли у працездатних осіб тимчасово немає роботи, люди похилого віку потребують ліків, не кажучи вже за потреби дітей. І все це відбувається у чужому місті та в орендованому житлі!
Привертає увагу і те, що у п. 3 вищезазначеної постанови уряду зазначено про фінансування витрат, пов’язаних з наданням цієї щомісячної адресної допомоги, яке здійснюється за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету та коштів, що надходять до державного бюджету як благодійна або міжнародна допомога.
Але задамося питаннями – з якого розрахунку визначався розмір цієї адресної допомоги? З якого розрахунку уряд обмежував її виплати для осіб, які мають депозит, порогом 10-кратного розміру прожиткового мінімуму? Чому не 5-кратного або 50-кратного? Якщо перевести розмір депозитних накопичень у площину їх щомісячної дохідності, то для покриття середньостатистичних витрат для винаймання 1-2-кімнатної квартири у Києві (від 5-6 тис. грн), потрібно мати депозит у розмірі якнайменш півмільйона гривень! Тобто це у десятки разів вище, ніж урядовий розрахунок!
Ми навіть не припускаємо думки, що уряд, розраховуючи «майновий ценз» максимальних накопичень, серйозно вважав, що, якщо родина вимушених переселенців, накопичивши на депозитному рахунку 20.000 або 50.000 грн., буде їх витрачати на винаймання житла без будь-яких компенсацій? Адже коли скінчаться гроші, тоді що? Повертатися до зони АТО?
З позицій Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, якщо держава (навіть з причин зовнішньої збройної агресії) не змогла забезпечити українським громадянам передбачені нею базові людські права, то чи вправі вона висувати якісь умови для фізичного виживання та мінімальної гідності людей? Умови, які прикриті фіговим листком економії коштів? Тим більш, коштів, які надаються місцевими добродіями та іноземними спонсорами?
Отже, доволі дивно виглядає розгорнута «кампанія» щодо повернення коштів зазначеними категоріями переселенців, особливо на тлі анонсованої реінтеграції Донбасу, яка узгоджується з високими міжнародними інституціями.
Якщо держава не перегляне дискримінаційні умови виплати грошової допомоги для переміщених осіб, а тим більш, буде намагатися її примусово повертати, окрім проблем з реінтеграцією, перспектива Європейського суду з прав людини є неминучою.
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус 31.03.2025 17:05
- Нова судова практика – відсутній обов’язок надсилання копії скарги виконавцю Андрій Хомич 31.03.2025 16:01
- НАБУ: невиправдані надії Георгій Тука 31.03.2025 15:48
- Податкове резидентство для енерготрейдерів з іноземними бенефіціарами Ростислав Никітенко 31.03.2025 12:41
- Фінансова модель університетів майбутнього Віталій Кухарський 31.03.2025 12:21
- Шукайте жінку! Білоруський варіант Євген Магда 31.03.2025 09:09
- Спільний контроль у бізнесі: чому статус має значення? Анастасія Полтавцева 30.03.2025 19:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3744
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 362
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 245
- НАБУ: невиправдані надії 218
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 155
-
У рейтингу мільярдерів Forbes з'явилось поповнення від України
Бізнес 51746
-
Колишній власник Галі Балуваної пояснив вихід з бізнесу: Було некомфортно
Бізнес 41442
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
18963
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 16764
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
13846