Строительный бизнес: казнить нельзя помиловать?
Премьер-министр Украины Владимир Гройсман пообещал проверить строительный бизнес и навести порядок в отрасли. Избирательная кампания, судя по всему, началась.
Резонансное обещание Премьер-министра Украины Владимира Гройсмана проверить строительный бизнес и навести порядок в отрасли, которая не без оснований признана одной из самых коррумпированных, конечно, порадовало любителей громких заявлений и борцов с коррупцией. Избирательная кампания, судя по всему, началась, и мы еще не раз будем наблюдать популистские лозунги и призывы, обещания и угрозы.
Исключительно методом кнута мало что можно решить. А метод пряника, как известно, использовать не научились.
Тем не менее, господину Гройсману могу предложить рассмотреть проблемы отрасли и возможности, которые позволят наполнить бюджет страны, без завинчивания гаек и с пользой для избирателей, ради которых весь это показательный цирк был затеян.
Итак, основная проблема, которую называет и сам премьер-министр, оформление и оплата труда. Да, строительная отрасль одна из первых ощутила на себе «открытие границ» и безвиз, которым правительство продолжает кичиться. Неужели в других сферах дела лучше? Конкурировать с уровнем зарплат строительных специальностей в той же Польше, мы явно не можем. Возможно, нам тысячи сотрудников перевести на ФОПы, как это делают IT-компании? Вот только там контингент сотрудников более образованный и выручка в валюте, а значит можно смириться. А вот со строителями так нельзя. Их нужно наказать.
Неуплата налогов, еще одно обвинение господина премьер-министра. Опять же, ситуация с налогами - это не специфика строительной сферы, это реалии целой страны. А тут уже вопрос к правительству, но не к бизнесу.
Строительная отрасль аналогично другим ощущает и отсутствие судебной реформы, и законодательные ляпы в правовом поле. Частота реформ и изменений не в лучшую сторону в сфере строительства приводят к тому, что даже генеральный прокурор констатирует рост коррупции в 4 раза за последние несколько лет. Коррупция, как известно, всегда двухсторонняя: пока есть те, кто берут, будут те, кто этим пользуется. Поэтому в строительной отрасли за все предыдущие года сложилась практика, когда за каждым крупным строительным бизнесом стоит чиновник: так дешевле для бизнеса. Инициация проверок и ужесточение контроля повлекут за собой проблемы для тех, у кого нет связей с чиновниками. Крупный же бизнес не пострадает. А вот желание у предпринимателей перевезти свой строительный бизнес вслед за трудовыми мигрантами - вполне.
Для строителей нужен не только кнут, но и пряник. Например, ипотека. По данным Елены Дмитриевой, участника «Украинского клуб недвижимости» и заместителя Председателя правления банка «Глобус», ипотечный мультипликатор составляет 11,48, то есть каждая гривна ипотечного кредита увеличивает ВВП страны в среднем на 11,48 гривен. Не случайно «Новый курс» Рузвельта, приведший к экономическому росту, начался с развития кредитования домовладений.
Не меньший эффект на отрасль может оказать запуск масштабных инфраструктурных проектов с государственными гарантиями. По такому пути пошли многие теперь уже успешные страны, и в такие проекты больше шансов привлечь иностранное финансирование, чем просто увеличивать внешний долг.
Твердое убеждение участников бизнес-ассоциации «Украинский клуб недвижимости» в том, что отрасли необходима поддержка и снижение роли регулятора, тогда бизнес, вместо защиты активов и выстраивания коррупционных схем, сможет направить всю энергию на созидание: строительство таких необходимых метров жилья и инфраструктуры.
- Влада під час війни: кому вигідна загроза демократії? Дмитро Зенкін 09:51
- Як блокчейн змінює ринок електроенергії: можливості, виклики та перспективи Ростислав Никітенко 09:12
- Как уволиться из армии при наличии родственников с инвалидностью: советы Віра Тарасенко вчора о 20:04
- Інноваційна стійкість – запорука розвитку під час кризи Єгор Осадчук 31.01.2025 20:39
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак 31.01.2025 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак 31.01.2025 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник 30.01.2025 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко 30.01.2025 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей 30.01.2025 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак 30.01.2025 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Точний прогноз, що змінює все 104
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки 85
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? 80
- Модна усмішка: Як сучасна ортодонтія змінює стандарти краси 75
- Встановлення опіки над майном зниклої безвісти особи: що змінилося? 74
-
Тюрма за допомогу? Хто і чому блокує підтримку України в ЄС – перелік країн
2481
-
В Україні не вистачає сховищ для 1 млн тонн картоплі, це дестабілізує ринок
Бізнес 2324
-
Тисяча і одна проблема. Як амбітний проєкт міста Неом опинився на межі закриття
Технології 1826
-
Молдовагаз замінила Газпром у Придністров'ї: першу партію газу вже доставили
Бізнес 1313
-
Поки ми втрачаємо найкращих наших людей на фронті, в тилу не маємо втратити совість
Думка 1269