Які справи із забезпеченням права на інформацію у В'єтнамі та Папуа-Новій Гвінеї?

Продовжуємо аналізувати зміни, які відбуваються у країнах Азіатсько-Тихоокеанського регіону у сфері державного врядування.

(Не) визнане право на інформацію

Закон В'єтнаму “Про доступ до інформації” набув чинності в липні 2018 року. Протягом багатьох років підприємствам потрібно було використовувати особисті зв’язки для доступу до інформації. Державні установами регулярно відмовлялися роз'яснювати політику та ділитися планами соціально-економічного розвитку. Потрібно сказати, що мало підприємств та громадян можуть притягнути до відповідальності свій уряд за допомогою інформації. Національний розділ Transparency International у В'єтнамі вже давно намагається відстояти право на інформацію, визнане в Конституції 1992 року. З дня, коли у 2015 році Міністерство юстиції відкрило проект закону про право на інформацію для громадського обговорення, Towards Transparency працювала над підняттям його до найвищих міжнародних стандартів. 

Процес розпочався?

Організація спільно з Міністерством юстиції та іншими організаціями громадянського суспільства на національному та міжнародному рівнях працювали над розробкою закону про право на інформацію. Чотири ключові рекомендації були включені до остаточного закону, який був також більш точним і стислим, ніж попередні проекти. У 2017 році команда Towards Transparency звернулися до Міністерства юстиції щодо необхідної технічної підтримки при розробці указу про імплементацію нового закону. Однак, оскільки схвалення не було отримано від Комуністичної партії, міністерство не змогло співпрацювати з незалежними організаціями. Був досягнутий компроміс: Towards Transparency та Міністерство юстиції працюватимуть разом у рамках більш неформальної угоди про співпрацю. Команда Towards Transparency працювала над тим, щоб скасувати питання щодо права на інформацію. Вони запросили представників Міністерства юстиції на семінар, щоб поділитися досвідом реалізації законів про право на інформацію на місцях та в усьому світі. Разом вони розробили набір керівних принципів щодо впровадження та запланували навчальну програму для законотворців з міжнародним експертом. Шість із рекомендацій щодо забезпечення прозорості були прийняті в указі, що керує виконанням закону. Очікується, що указ сприятиме легкому доступу до інформації, зменшуючи організаційне навантаження на державні органи. Команда Towards Transparency та партнерські організації також проводили семінари для громадян з питань використання Закону “Про доступ до інформації” в кількох містах.

Повільні зміни

Останнім часом В'єтнам зміцнює право громадян на інформацію через законодавчу базу. Попереду ще довгий шлях до ефективного впровадження. Більшість державних установ досі не говорять про те, як можна запитувати інформацію, багато працівників місцевих органів влади не пройшли навчання для обробки запитів інформації, недостатня кількість громадян знає про свої права. Тим не менш, В'єтнам зробив значні кроки вперед, показавши, як місцеве та глобальне співробітництво може допомогти забезпечити захист прав громадян на найвищих рівнях влади.

Необхідність публічної інформації для довіри населення

Неправдива інформація, що поширюється в Інтернеті, може мати серйозні наслідки. Оскільки органи державної влади не надають достатньої кількості публічної інформації, Transparency International працює над підтримкою права на інформацію та вільного вираження поглядів у Папуа-Новій Гвінеї.

Викрадачі, жертви і вкрадені органи, яких… не було ?

Жахливий заголовок дійшов до громадян Папуа-Нової Гвінеї як вірусне сповіщення WhatsApp одного ранку в 2019 році. У повідомленні вказувалося, що поліція затримала кількох викрадачів. У ньому тако було сказано, що викрадачі викрадали та вбивали жінок та дітей у столиці Порт-Морсбі, щоб збирати та продавати їхні органи. Кожен, хто знав винних або мав якусь корисну інформацію, мав негайно звернутися до поліції.

Папуа-Нова Гвінея вимагала затримати вбивць. Однак, коли десятки розлючених громадян прибули до відділення поліції Бороко в Порт-Морсбі, щоб надати інформацію, їм повідомили працівники поліції, що повідомлення в соціальних мережах не більше ніж злісні чутки. Людей обдурили. Викрадачів, жертв і вкрадених органів не було. На вокзалі зібрався натовп. Люди запідозрили, що поліція підкуплена і захищає контрабандистів людських органів. Розлючені люди пошкодили транспортні засоби міліції та сусідні магазини. Стаття 51 Конституції Папуа-Нової Гвінеї закріпив право на достовірні факти з 1974 року. Однак не існує системи забезпечення виконання цієї статті. Це спричинило занепокоєння. Громадяни не мали доступу до офіційної статистики злочинів, щоб розпізнати фальшиві новини та запобігти паніці.

Що далі ?

Transparency International Papua New Guinea працює над тим, щоб забезпечити дотримання права на інформацію, свободу вираження поглядів та громадські збори, що містяться в Конституції. Нещодавно і було проведено огляд державних органів в країні, щоб визначити їх здатність та готовність надавати публічну інформацію. Є багато і нших сфер - землеволодіння, лісове господарство, державні закупівлі та вибори - які повинні стати більш прозорими. Результати дослідження Transparency International Papua New Guinea опублікував у 2019 році. Вони використовуються для відстоювання право на інформацію, а також юридичних вказівок, процесів та інфраструктури для обміну публічною інформацією. Країні ще належить пройти довгий шлях, але він розпочатий.


Публікація є випискою із статті від Transparency International, “REAL LIVES, REAL STORIES: THE POWER OF INFORMATION IN ASIA PACIFIC”.