Порожня оболонка від Уряду. Що не так з іпотекою під 7%
На своєму засіданні 27 січня Уряд підтримав ініціативу президента Володимира Зеленського і запровадив програму доступної іпотеки під 7% річних.
Була опублікована відповідна постанова, президент записав відео, прем’єр радісно відрапортував. Але на практиці іпотека навряд чи запрацює і точно не стимулюватиме будівельну галузь, чого очікують на Грушевського.
Що це за іпотека під 7%
Мінфін розробив спеціальний Порядок здешевлення для громадян вартості іпотечних кредитів. Виконавцем програми визначили Фонд розвитку підприємництва, який повинен буде компенсувати позичальникам відсотки за іпотекою до обіцяного українцям рівня в 7%. Цей же Фонд реалізує і інше розпіарене дітище влади – державну програму кредитування бізнесу «Доступні кредити «5-7-9%». Уряд каже, що запровадження іпотеки не потребуватиме додаткових видатків із державного бюджету України. Це означає, що фінансування «іпотеки 7%» здійснюватиметься за рахунок закладених в бюджет коштів на кредити підприємцям. Це 2 млрд грн, і скільки з цього загального котла «не додадуть» малому і середньому бізнесу – поки незрозуміло.
Як іпотека працюватиме на практиці
Візьмемо середню вартість квартири в країні у 1 млн грн. Тоді середній розмір кредиту складе 1 млн мінус 15% першого внеску = приблизно 850 тис грн. В такому разі обіцяних 2 млрд грн вже у перший рік роботи програми вистачить трохи більше ніж на 2 тисячі квартир. Видати всі 2 млрд на іпотеку держава не зможе, бо залишить без обіцяної фінансової підтримки малий і середній бізнес, які найбільше відчули тиск економічних наслідків коронавірусу. Тому насправді кредитів буде ще менше за наведені розрахунки.
Максимальна сума кредиту складе 2 млн грн, найбільший термін іпотеки – 20 років. Іпотека від держави далеко не кожній родині буде по кишені: потрібно буде викласти відразу 15% вартості квартири як перший внесок.
Претендувати на державну підтримку матимуть шанс лише ті, хто перебуває на т.зв «квартирному обліку», мешканці гуртожитків, ветхого житла, родини, що володіють житлом, яке за площею не перевищує 13,65 кв. м на одного члена сім’ї. Інші категорії потенційних щасливчиків – молодь до 35 років, внутрішньо переміщені особи, науковці, медики і бюджетники.
Купити в державну іпотеку можна буде далеко не будь-яку оселю: первинний ринок (ті, які ще будуються), житло, прийняте в експлуатацію не раніше ніж три роки тому. Фактично – це найдорожчий сегмент житла.
Чи буде зростання обсягів кредитів? Ні
Не варто очікувати і значного зростання обсягів іпотечних кредитів завдяки програмі уряду. Обіцяні суми є поки що лише краплею у морі: в Україні співвідношення іпотеки до ВВП сягає заледве 0,7%.
Великою проблемою буде взяти такий кредит на квартиру в будинку, який ще будується. Банки неохоче кредитують первинний ринок: схеми фінансування будівництва тут заплутані, а ринок є непрозорим. Є великі питання до фінансової стійкості забудовників. Строки введення в експлуатацію будинків переносяться, а проекти заморожуються.
Не менша проблема – дуже низький рівень захисту прав кредиторів, у даному випадку банків. У деяких ситуаціях банк просто не має змоги реалізувати свої законні вимоги до кредитора. Між іншим, продовжує діяти мораторій на стягнення валютної іпотеки, і це хоч і не має прямого відношення до іпотеки, але створює додатковий фактор, який стримує банківські установи у бажанні кредитувати населення.
Як Уряд плодить іпотечні установи
Замість того, щоб навести лад у житловому законодавстві й дотичних сферах, уряд плодить іпотечні установи, які дублюють одна одну. До вже діючих Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву і Державної іпотечної установи перед самим новим роком рішенням Кабміну додалася створена Мінфіном «Українська фінансова житлова компанія». Яка потреба в такому дублюванні? Якою буде роль цієї структури у новій програмі іпотечного кредитування – адже займатимуться ним банки, а компенсуватиме відсотки Фонд розвитку підприємництва. Чи не могли б існуючі державні структури, які й так займаються тією ж роботою, взяти на себе навантаження працювати і за новою програмою?
Провал реформи ДАБІ як фактор некомпетентності Уряду для іпотеки
І наостанок. Уряд каже про швидкий старт іпотеки, і що кілька державних мільярдів, які планують влити в житлове кредитування, дадуть потужний стимул будівництву, в тому числі в регіонах. Та для галузі обіцяні гроші – не така вже й велика сума. За рахунок іпотеки в Україні фінансується менше 5% угод з купівлі житла.
Справді помітний стимул будівельникам здатні дати не обіцяні гроші, а створення чесних і прозорих правил гри на цьому ринку, однакових для всіх. Не секрет, що система Державної архітектурно-будівельної інспекції давно перетворилася на корупційного спрута. Не «нагодуєш» його – здаватимеш в експлуатацію збудований будинок роками. Цю систему не раз обіцяли зламати. Востаннє діяли за планом, який публічно підтримував сам нинішній глава уряду ще в бутність віцепрем’єром і главою профільного міністерства. Та вийшло так, що в результаті цієї «реформи» на місці одного ДАБІ «виросли»… три структури зі схожими функціями і непомірними апетитами. Потім реформу Уряд взагалі визнав провалом. А без прозорих умов у ДАБІ ніяка іпотека не перетвориться на стимули для будівельного ринку.
- Товарно-транспортна накладна – зміна акцентів в судовій практиці Верховного суду Євген Морозов вчора о 08:48
- Влада над владою – умова оновлення України. 4. Від раболіпства до національної ідеї Вільям Задорський вчора о 07:34
- R&D на виробництві: як взаємодія підрозділів сприяє інноваціям Єгор Осадчук 20.09.2024 16:34
- Актуальные проблемы украинцев в Испании Світлана Приймак 20.09.2024 14:35
- Восстановление прав собственности на недвижимость в Украине после войны Дмитро Зенкін 20.09.2024 14:11
- Вихід бізнесу на нові ринки у 2024 році Даніелла Шихабутдінова 20.09.2024 13:22
- Отсрочка от мобилизации: что делать в случае отказа? Віра Тарасенко 19.09.2024 22:23
- Ціни на нерухомість в Україні: фактори впливу та прогнози Раміль Мехтієв 19.09.2024 15:52
- Найкритичніша зима: чому уряд має знову заборонити експорт дров та паливної сировини Юрій Дюг 19.09.2024 15:42
- Легализация огнестрельного оружия в Украине: мировой опыт и перспективы Дмитро Зенкін 19.09.2024 14:44
- Гаагский трибунал и дела по военным преступлениям: как проходит процесс? Світлана Приймак 19.09.2024 13:40
- Українська Воднева стратегія - 2050: виклики на шляху до енергетичної незалежності Олексій Гнатенко 18.09.2024 23:32
- Підтвердження неможливості виконання платником податків своїх обов`язків Євген Морозов 18.09.2024 19:50
- Студенти іноземних ВНЗ "поза законом"? Вікторія Бикова 18.09.2024 13:20
- Трудові права у контексті сучасної гіг-економіки: як захистити себе Дмитро Зенкін 18.09.2024 13:05
- Найкритичніша зима: чому уряд має знову заборонити експорт дров та паливної сировини 1244
- Скасували продаж іпотечної квартири та повернули нерухомість клієнту 443
- Пастка для довірливих 200
- Вплив модерування чатів у Telegram на безпеку українських компаній 91
- Тайвань як стрес-тест для архітектури безпеки в АТР: наслідки для глобального світопорядку 84
-
Негайне виведення військових РФ і повернення Україні: МАГАТЕ ухвалило резолюцію щодо ЗАЕС
Бізнес 100990
-
Рейтинг найсильніших армій світу у 2024 році: яке місце посідає Україна
Інфографіка 24378
-
Постачальник продовольства для армії сплатить штраф 500 000 грн за зірвані постачання
Бізнес 20346
-
Україна конфіскувала активи російського олігарха Горіловського і двох його бізнес-партнерів
Бізнес 5624
-
Підсанкційні танкери відновили експорт російської нафти до Китаю
Бізнес 4629