Фотофіксація деревини в лісовій галузі: перша практика
Переваги й недоліки впровадження цифрового інструменту та чому потрібна якість, а не кількість реформ!
Поліський лісовий офіс ДП “Ліси України” врешті-решт може похвалитися впровадженням фотофіксації деревини, яка завантажується на лісовози і транспортується до місця переробки.
Є хороші моменти впровадження таких інструментів, є ще й зауваження і пропозиції удосконалення.
Почну з позитиву.
Отже, тепер кожному бажаючому в Україні легко і просто перевірити легальність походження деревини.
Як це працює?
Приміром, ви побачили на дорозі лісовоз, навантажений лісом-кругляком і хочете з'ясувати всі деталі: звідки деревина, чи не вкрадена, куди прямує тощо.
1. Переходите на сайт - https://open.ukrforest.com
2. Вам відразу пропонує перевірити ліс: а) за номером бирки, б) за номером автомобіля, в) за номером ТТН (фото 1).
3. Найзручніше перевіряти легальність деревини за номером автомобіля-лісовоза, у нашому випадку, як приклад - вводимо номерний знак причепа лісовоза - АС0067ХР.
Нам система видає відразу загальні дані: № товарно-транспортної накладної (ТТН), дату перевезення лісу, філію ДП ліси України, яка відвантажила ліс і отримувача деревини (фото 2).

Для перевірки легальності деревини, натискаємо клавішу “ТТН ліс”, нам відразу видає не лише інші дані (фото 3).

А фото завантаженої деревни (фото 4, фото 5, фото 6). Звіряємо, чи наявний ліс відповідає зображенню на фото.


Чим це корисно і як цифровізація унеможливлює тіньовий обіг деревини?
Фотографії завантажених на лісовоз колод формують унікальний візерунок.
Транспортувати повторно ліс під “прикриттям” вже використаної ТТН не вдасться.
Тепер будь-хто, будь-коли і будь-де може легко самостійно перевірити легальність походження деревини (а громадський контроль на сьогодні - найефективніший) і у випадку виявлення найменших ознак зловживань - заявити з доказами про виявлені порушення. Втім, як завжди, є важливі нюанси.
З негативу.
Однак, є ще зауваження і недоліки, які необхідно усунути, а саму практику цифровізації - удосконалити. В протилежному випадку - її користь суттєво знижується.
Найперше! Найбільшим зловживанням в лісовій галузі є те, що під виглядом дровяної деревини вивозиться ділова деревини - ось приклад:
Тобто відбуваються маніпуляції з сортиментом лісопродукції.
Друге. Ті ж самі маніпуляції відбуваються з класом якості деревини (А, B, C, D). Під класом D транспортується деревина фактичного вищого класу А - в чому зможе розібратися будь-який переробник деревини або лісівник тощо, відповідно - оперативно відреагувати на таке зловживання та припинити його.
На жаль, у відкритих даних (на сайті https://open.ukrforest.com), не вказується ні клас якості деревини, ні сортимент деревини (наприклад: ділова чи дров'яна деревина?)
Отже, такі прогалини, на жаль, зберігають для лісівників можливість подальших маніпуляцій, адже під виглядом дров’яної деревини знову можна транспортувати ділову, і по фотографіям колод цього ніяк не виявити (якщо ніде не зазначати клас якості деревини).
Третє! Для закритих типів вантажівок - контейнеровозів або інших видів транспорту, важливо робити фото не закритих контейнерів (фото 7 невдалої практики застосування цифровізації - додається), коли нічого не видно, а відкривати хоча б задній борт (двері) і тоді фотографувати останню “шихту” деревини.
Адже, яка інформативна цінність фотографій з вантажівкою у боротьбі з тіньовим обігом деревини, якщо на ній зображена лише сама вантажівка?
Висновки.
Отже, вітаємо лісівників, які роками йшли до такого рішення, і всупереч шаленого внутрішнього спротиву, зрештою, таки запровадили фотофіксацію і відкрили доступ для громадськості до зображень завантажених колодами лісовозів.
Однак, цифровізація, на мою думку, не спрацює на повну, якщо залишити вказані зауваження без реакції, а прогалини - негайно не виправити.
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів 07:48
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь вчора о 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко вчора о 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 351
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 213
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 154
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 145
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 122
-
Над прірвою з "Орєшником". Як Росія виплутуватиметься з української "Павутини"
Думка 48005
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 46004
-
"Удар у найвразливіше місце" – до чого призводить недооцінка ворога
Думка 10364
-
"Поганий день для Путіна". Реакції західних посадовців на атаку СБУ по аеродромах Росії
8542
-
Київський авторемонтний пішов із молотка. Чи з'явиться нова висотка на місці оборонного підприємства
Бізнес 8539