Куди зникають мільйони з лісгоспів Волині?!
Волинський ліс: кому вигода, а кому й шкода?

Середній місячний об’єм лісоматеріалів, який переробляється лісгоспами Волині – 25 тисяч м3 кругляку. З цієї сировини, в результаті переробки, виходить 9505,7 м3 готової продукції, таким чином – коефіцієнт складає 2,63 (25 000 м3 : 9505,7 м3).
Експортують державні підприємства свою перероблену продукцію за ціною 1 м3 = 93 євро, а справжня ринкова вартість – 115 євро. Різниця з кожного кубометра – 22 євро.
Якщо запропонувати палетну дошку за ціною 93 євро за 1 м3, то заінтересованих покупців не те що шукати не прийдеться, лісгоспи вимушені будуть відбиватися в прямому розумінні цього слова.
Рахуємо упущену вигоду: 22 євро х 9505,7 м3, то загальна сума складе 209 125 євро щомісячно. Що за середнім курсом євро до гривні (1 євро = 34,25 гривень) сума упущеної вигоди складає 7 162 544 гривень (209 125 євро х 34,25 грн).

Звісно, такі ризики від господарської діяльності можна було б пояснити як завгодно, в тому числі – особливостями зовнішньоекономічної діяльності, довгостроковими контрактами тощо. Однак, все це зводиться більше до переслідування особистих комерційних інтересів. Звісно, з тіньовими коштами у формі готівки, які отримуються, як результат, можна впливати на різні процеси та навіть на контролюючі органи.
Набагато вигідніше лісгоспам продавати ліс кругляком на відритих торгах, ніж займатися його переробкою. Середня ціна лісу-кругляку класів «С», «D» коливалась в межах 1250 грн (без ПДВ) за 1 м3. Для виготовлення 1 м3 готової продукції державному підприємству необхідно використати 2,63 м3 кругляку, іншими словами – 3287 грн (1250 грн х 2,63 коефіцієнт), що дорівнює 96 євро. Продавши приватним лісопереробникам без подальшої власної переробки і експорту державний сектор економіки отримав би на 3 євро більше (96 євро – 93 євро) з кожного метра кубічного. Враховуючи місячні об’єми переробки сировини, а це 9505,7 м3. Недоотриманих коштів за один місяць назбирається до мільйона гривень, а саме: 976 710 грн (9505,7 м3 х 3 євро х 34,25 грн). Це знову та ж упущена вигода і своєрідна плата за відмову від відкритих торгів деревиною.
Обласні управління лісових та мисливських господарств неефективно «координують» діяльність лісгоспів області і не спроможні оперативно виходити з кризових ситуацій. Результат? Упущена вигода, і в першому, і в другому випадку досягає мільйонів гривень.
Додати до цих розрахунків відсутність прозорого ринку деревини, маніпуляції під час рубок і транспортування і можна прийти до висновку, що окремим чиновникам і підприємцям Волинський ліс приносить вигоду, а місцевим громадам і суспільство завдає шкоду!
Можна порівняти господарський, матеріальний, технічний стан лісгоспів, які не мають власної переробки деревини, тому й активно розвиваються, з тими, хто це здійснює. Результати ефективності господарювання лежать на поверхні, їх зможе помітити навіть неозброєним оком. Що ж роботи в такому випадку? Непотрібно вигадувати велосипед, а є потреба в елементарних заходах: 1) кадровій реформі, 2) наведенні порядку і забороні власної переробки і 3) системних підходах до управління лісовою сферою, створення відкритих та прозорих правил ринку деревини.

Упущена вигода для державних підприємств майже завжди дорівнює надмірним прихованим доходам чиновників лісового господарства.
Обласні управління лісових та мисливських господарств, на жаль, продовжують нав’язувати керівникам неефективну власну переробку і нарощувати її об’єми! Парадокс, чи не так? Однак, коли заглянути за лаштунки прихованого господарювання, стає зрозумілою їхня логіка – надмірне власне збагачення і подвоєння власних статків.
Сподіваюся, рано чи пізно, відповідальні чиновники зможуть порахувати і звести цифри і числа до купи, які пов’язані з власною переробкою деревини та тіньовим обігом природних ресурсів і навести елементарний порядок. Чим суттєво збільшити надходження до різних бюджетів і покращити матеріальні становища місцевих громад.
*фотографії, використані в публікації - ілюстровані!
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус 31.03.2025 17:05
- Нова судова практика – відсутній обов’язок надсилання копії скарги виконавцю Андрій Хомич 31.03.2025 16:01
- НАБУ: невиправдані надії Георгій Тука 31.03.2025 15:48
- Податкове резидентство для енерготрейдерів з іноземними бенефіціарами Ростислав Никітенко 31.03.2025 12:41
- Фінансова модель університетів майбутнього Віталій Кухарський 31.03.2025 12:21
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3754
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 362
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 247
- НАБУ: невиправдані надії 220
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 155
-
У рейтингу мільярдерів Forbes з'явилось поповнення від України
Бізнес 53992
-
Колишній власник Галі Балуваної пояснив вихід з бізнесу: Було некомфортно
Бізнес 44360
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
19840
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17263
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
14509