Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
09.03.2016 14:57
Сам собі енергорегулятор
Про європейський досвід функціонування регуляторних органів на ринку енергетичних послуг.
У Верховній Раді на сьогодні вже зареєстровано 4 законопроекти, які передбачають реформу діяльності Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Перший – урядовий, другий – президентський, третій – від групи депутатів, четвертий – розроблено спільно з українськими та міжнародними експертами. Зміни в статусі регулятора мають відбутися відповідно до взятих Україною зобов'язань про створення прозорого конкурентного ринку енергетичних послуг. І поки депутати ламають голови, над тим, яку модель регулятора варто запровадити в Україні, давайте звернімо увагу на європейський досвід функціонування аналогічних комісій. Там у пріоритеті – цілковита незалежність й орієнтація на роль третейського судді під час виникнення спорів між споживачами й ліцензіатами ринку енергетичних послуг.
Отже, згідно з європейською практикою, регуляторні комісії виконують чотири головні функції: захищають права споживачів від зловживань підприємств енергосектору, гарантують прозорі економічно-обґрунтовані тарифи, забезпечують громадян надійними якісними послугами й, нарешті, відповідають перед учасниками ринку за можливість технічного розвитку підприємств. Все це, безумовно, можливо лише за умови забезпечення ефективної та прозорої роботи регулятора а також за максимальної незалежної комісії від втручання інших державних чинників (посадовців чи органів влади).
У країнах Євросоюзу існують різні моделі формування регуляторного органу. В одних випадках суб'єкт влади (президент, чи прем'єр-міністр, чи парламент) формує склад регулятора, в інших – членів комісій обирають представники різних гілок влади й власне споживачі. Також інколи практикується, що за роботу наглядових енергокомісій відповідають профільні міністерства.
Зазвичай термін роботи складу регуляторного органу становить 6 років. Найголовніше, щоб зміна членів комісії не співпадала з важливими політичними подіями в країні – виборами, змінами уряду.
В Австрії функціонує один незалежний регулятор. Відповідальний за його діяльність - міністр економіки, сім'ї та молоді. Чисельність – 5 осіб. Термін роботи комісії – 5 років. Джерело фінансування – збори з операторів енергомереж високої напруги та менеджерів контрольної зони (газ).
В Чехії також діє один незалежний регулятор. Голова комісії призначається президентом за поданням уряду. Строк роботи комісії – 6 років. Джерела фінансування – держбюджет.
У Франції функціонують два незалежних органи. Це – рада, що складається з 5 членів, та комітет, до складу якого входить 4 особи. Відповідає за діяльність регуляторів міністр енергетики та рада комісії з енергетики (CRE). Термін роботи комісії: голова – 6 років, члени - 4 роки. Джерела фінансування – держбюджет.
Німеччина. Тут функціонує один незалежний регулятор, який ще крім енергетики наглядає за телекомунікаціями та поштовим зв'язком. Керівники регулятора (президента та двох віце-президентів) призначаються Федеральним президентом за поданням уряду та ради Агентства. Термін роботи комісії – 5 років. Джерела фінансування – держбюджет, і внески операторів (не більше 60%).
У Польщі діє один незалежний регулятор. Призначає комісію прем'єр-міністр за поданням міністра економіки. Керують комісією голова, його заступник та гендиректор. Термін роботи комісії – 5 років. Джерело фінансування – держбюджет.
У Латвії працює один незалежний регулятор, його членів призначає парламент. Чисельність членів комісії – 5 осіб. Термін роботи – 5 років. Джерело фінансування – державне мито з регулювання суспільних послуг, яке оплачують енергокомпанії.
Литва. В цій країні функціонує один регулятор. Його членів призначає парламент за поданням президента. Склад комісії із 5 членів. Термін роботи– 5 років; Джерело фінансування – держбюджет.
У Словаччині діє один незалежний регулятор, 6 членів якого призначає президент. Термін роботи комісії – 6 років. Фінансування відбувається з держбюджету.
Подібна модель функціонує й в Угорщині…
У багатьох країнах Східної Європи, як видно, бюджет регулятора є частиною державного бюджету, і не передбачає інших джерел фінансування. Також існує практика наповнення бюджету за рахунок податків, зборів і штрафів від учасників енергетичного ринку. Але найголовніше те, що регуляторний орган є максимально незалежним від інших органів влади чи бізнесу. Це правило використовують всі країни – члени ЄС… Повноваження регулятора у сфері ліцензування та контролю є важливими для забезпечення безпеки ліцензійної діяльності, надійності послуг. Поряд з наданням ліцензій є постійний контроль за їх виконанням та у разі порушень накладання штрафів.
У найближчу п'ятницю парламентський комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки проведе круглий стіл «Новий енергорегулятор: перспективи реформування». Очікується, що за наслідками цього заходу будуть визначені головні пріоритети, у який бік відбуватиметься реформування вітчизняної регуляторної комісії.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
Топ за тиждень
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3798
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 368
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 261
- НАБУ: невиправдані надії 229
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 158
Популярне
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
23280
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17400
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
17138
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 13682
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 11785
Контакти
E-mail: [email protected]