Реалізація власних інтересів в правовому полі без політики
Реалізація Україною потенціалу угод в рамках СОТ щодо захисту вітчизняного товаровиробника наражається на постійне невдоволення збоку РФ, представники якої усіляко намагаються звести увесь процес до політики, забуваючи про економічну сутність спору – надмі
З 3 січня2016 р. Міжвідомча комісія з міжнародної торгівліМінекономрозвитку України вирішила ввести компенсаційні мита на вироблені в РФавтомобілі в розмірі 10,41% – 17,66% терміном на 5 років. Комісія обґрунтовуєрішення про введення мит тим, що уряд РФ надавав своїм виробникам автомобілівсубсидії на підставі держпрограм підвищення конкурентоспроможності. В період з2011 р. до першого півріччя 2014 р. ціна імпортованих з РФ автомобілів буланижчою, ніж їх собівартість виробництва автомобілів в Україні і, відповідно,ціна їх продажу на внутрішньому ринку.Виходячи з повідомлення міжвідомчої комісії, розміркомпенсаційних мит відповідає розміру надання російським виробникам державнихсубсидій.
В своючергу, російські експерти прокоментували цей захід як черговий політичний крок,не підтверджений жодними економічними розрахунками. Однак, треба запевнити,таке рішення зовсім не має під собою політичного контексту, а приймаєтьсявиключно у відповідності з міжнародними нормами СОТ у разі встановленнянаявності фактів надання державної допомоги як окремому товаровиробнику, так івсій галузі в цілому. Подібне субсидування урядом РФ належить до субсидій, щодають підставу для вжиття заходів відповідно до норм СОТ.
Антисубсидиційне розслідування у відношенні імпортулегкових автомобілів з РФ, Україна почала у вересні 2014 року. Його ініціаторомстала Асоціації автовиробників України (ААУ) «Укравтопром», куди входитьЗапорізький автомобілебудівний завод (ЗАЗ), який в даний час призупиниввиробництво, «Богдан Моторс» (м. Черкаси). У скарзі стверджувалося, щоросійські заводи користуються державними пільгами (субсидії на розробкунауково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, компенсація витрат навиплату відсотків по кредитах, знижок за програмами стимулювання попиту на автомобіліі т.д.).
Нормативне обґрунтування представлено Угодою про субсидіїта компенсаційні заходи. Зокрема, ст. 5 визначає, що жоден з Членів СОТ не можешляхом використання будь-якої субсидії, спричиняти несприятливі наслідки дляінтересів іншого Члена, тобто завдавати істотної шкоди інтересам інших ЧленівСОТ.
Ст. 6 тієї ж Угоди до істотної шкоди як раз відноситьвипадок, коли наслідком надання субсидії є значне заниження ціни товару, наякий надається субсидія, у порівнянні з ціною аналогічного товару іншого Членана тому ж ринку, або ж стримування цін, падіння цін чи втрати обсягів продажуна тому ж ринку.
На національному рівні механізм захисту національноготоваровиробника від субсидованого імпорту з інших країн регламентовано Законом України “Про захистнаціонального товаровиробника від субсидованого імпорту”, де чорним по білому написано,що компенсаційні заходи можутьзастосовуватися щодо субсидованогоімпорту в Україну з метою усунення наслідків субсидії, щобезпосередньо або опосередковано надаєтьсядля виробництва, переробки, транспортування або експорту товару, ввезення якого на митну територіюУкраїни заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару. Авітчизняний Закон розроблено відповідно до норм та правил СОТ.
Підсумовуючи скажемо, що шанси на заявлене РФ оспорюваннявведення компенсаційного мита на автомобілі шляхом направлення до Генеральної Ради СОТ (Dispute Settlement Body) відповідного звернення та врамках сформованої у майбутньому комісії з розгляду даного спору, майженульові. Тож реально скасувати мито можна буде і у двосторонньому переговорномупорядку між сторонами у разі припинення субсидування РФ автомобілебудівноїпромисловості у зв’язку із зменшенням наявних ресурсів у Держбюджеті РФ тапоглибленням економічно кризи в країні.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков вчора о 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко вчора о 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов вчора о 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко вчора о 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська вчора о 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов вчора о 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов вчора о 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5526
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 662
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 365
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 219
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 211
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 23079
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 22888
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 9071
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
7815
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 6437