Дослідження ринку праці. Чи дійсно хочемо знати правду?
Що сталося з ринком праці за роки повномасштабної війни? Відповідь часто шукають у дослідженнях
Попри втрати і біль війни, Україна зберігає позиції країни з високим рівнем людського розвитку. У звіті Програми розвитку ООН наша держава посіла 100 місце з 193 країн та територій за рівнем Human Development Index, який вимірюється через 3 показники: довголіття та здоров'я, доступ до навчання, гідний рівень життя. Кожен з показників так чи інакше залежить від економіки країни. Наш бізнес щодня бореться за виживання, аби люди мали доступ до роботи і доходу, а держава – стабільне наповнення бюджету податками.
Що сталося з українським ринком праці за роки повномасштабного вторгнення? Відповідь часто шукають у дослідженнях. Наприклад, у березні презентували результати дослідження ринку праці, яке є репрезентативним на рівні областей та районів. Дані надали 33 056 підприємств, на яких працюють 2 млн 145 тис людей. Дослідження проведено за ініціативи Державної служби зайнятості, Федерації роботодавців України та Helvetas Ukraine.
Дані дослідження відобразили на інтерактивному дашборді. Він допоможе, зокрема, регіональній владі приймати рішення на основі аналітики, а не через призму світосприйняття окремих чиновників. Області можуть переглянути кількість підприємств та структуру зайнятості на своїй території, за якими професіями планується найм, який рівень діджиталізації підприємств. Далі – визначити найбільш потрібні місцевому бізнесу професії і фінансувати їхню підготовку в комунальних закладах освіти.
Що не так?
Інтернет рясніє різною аналітикою ринку праці, де класичною проблемою є методологія. Що вивчаємо? З чим порівнюємо? Кого опитуємо і чи опитуємо взагалі? Через нерозуміння предмету дослідження, результати часто виглядають як порівняння несумісних між собою речей. Замовники бояться отримати некомфортні дані, або ж банально не хочуть паритися над об'єктивністю результатів, отож йдуть найпростішим шляхом видаючи зручне за дійсне.
Ще одна типова помилка, коли при роботі з кількісними даними надають однакову вагу різним за значенням коефіцієнтам. Наприклад, помилково визначати ТОП затребуваних професій за кількістю вакансій, не враховуючи при цьому оборот кадрів. Виглядає, ніби ринку праці з року в рік потрібні лише продавці, вантажники, охоронники, баристи і водії. Дійсно, кількість вакансій за професіями сфери послуг найбільша. Але щоб підготувати продавця треба 2 тижні часу і наставник, тоді як на підготовку фрезерувальників, вакансій за якими кількісно менше, – потрібно щонайменше рік навчання з кваліфікованими викладачами, спеціалізоване обладнання.
На базі не коректної аналітики формується державне і регіональне замовлення, видаються ваучери для навчання тимчасово безробітних. І це проблема для бізнесу, який потерпає від нестачі працівників.
Україна є аграрно-промисловою країною. Якщо ми хочемо розвивати інновації, нарощувати інженерно-технічний потенціал, тоді потрібно інвестувати у пріоритетні для економіки професії, стимулювати молодь обирати спеціальності природничо-математичного напряму. Більше того, перші особи країни постійно заявляють про потребу розвивати вітчизняні технології, оборонно промисловий комплекс. Але коли справа доходить до державного замовлення, там зовсім інша картина.
Міжгалузеві дослідження
Цілком реально проводити міжсекторальні дослідження. Але на початку треба чітко визначити кілька речей.
Мета дослідження. Потрібно оцінити загальну ситуацію або ж отримати аналітику для подальшого прийняття рішень? Відповідь є важливою, коли йдеться про формування державної політики. Маніпуляція цифрами може мати трагічні наслідки, коли вирішується доля країни та її стратегічний курс.
Методологія. Вона є лакмусовим папірцем якості дослідження і найчастіше українські дослідження ринку праці "сипляться" саме на ній. Методологія має показати цілі дослідження, джерела даних, чи є репрезентативність. Тоді буде довіра до висновків. Через невпевненість у коректності методології багато аналітиків, зокрема з job-порталів, рідко показують методологію поруч з результатами досліджень.
Діалог з бізнесом. Проводити дослідження ринку праці не комунікуючи при цьому з реальним бізнесом – абсурд. Втім, трапляються й такі випадки.
Системність. Недостатньо на підставі однорічного дослідження побудувати стратегію на 5 років. Тим паче у воюючій країні, де ситуація змінюється динамічно і непрогнозовано. Важливо проводити кілька ітерацій дослідження, не змінюючи цілей і методології.
Цифровізація – наше все
Для отримання аналітики іноді достатньо звернутися до автоматизації. Використовуючи інформацію з обов'язкової звітності, яку щомісяця і щокварталу подають усі бізнеси, приміром, до податкової або Пенсійного фонду, можна автоматично аналізувати кількісні дані. Тоді як аналіз якісних даних надасть інформацію, яку неможливо "витягнути" з цифр як-от про навички працівників, поширені виклики у працевлаштуванні людей вразливих груп та інше.
Україна – дуже технологічна, просунута ІТ-країна. У нас достатньо айтівців, здатних автоматизувати процеси у державній звітності. І це можливо зробити, якщо влада поставить таку задачу.
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька вчора о 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка вчора о 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс вчора о 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов вчора о 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник 12.05.2025 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко 12.05.2025 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков 12.05.2025 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель 12.05.2025 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 10.05.2025 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 10.05.2025 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 09.05.2025 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 09.05.2025 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Як зруйнувати країну 368
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя 213
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 155
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека 130
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України 118
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
38896
-
Експерти з психіатрії назвали п’ять речей, які ніколи не роблять щасливі пари в стосунках
Життя 12960
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
12175
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 12046
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 11834