Що стоїть за моніторингом способу життя: кілька запитань про процедуру
Торік НАЗК вперше застосувало процедуру моніторингу способу життя чиновників. Але і торік, і сьогодні ми маємо низку запитань до цієї процедури.
Що саме моніториться в межах цього механізму? Взагалі, як я вже розповідав раніше, моніторинг способу життя орієнтований на те, щоб встановити, чи відповідає рівень життя декларантів наявним у них та членів їхніх сімей майну й одержаним ними доходам згідно з е-декларацією.
Однак при цьому ми так і не можемо до кінця зрозуміти, що саме мають аналізувати фахівці НАЗК, адже в законодавстві не передбачено дефініцій “спосіб життя”, “рівень життя”, “відповідність рівня життя” тощо. А така термінологія була б доречною при порівнянні задекларованого майна і доходів з реаліями життя декларанта та його близьких осіб.
Виникає ще одне логічне питання — на підставі якої юридичної бази треба проводити моніторинг способу життя? Як може відбитися на змісті та наслідках цієї процедури те, що в НАЗК ухвалили методичні рекомендації з її проведення? Це питання постає, бо закон передбачає, що “Порядок здійснення моніторингу способу життя суб’єктів декларування визначається НАЗК”. І саме Порядок здійснення моніторингу способу життя власних працівників НАЗК ухвалило минулого грудня.
Наступне питання, що викликає багато дискусій: чим саме відрізняється моніторинг способу життя від повної перевірки декларації? Чи різні у них підстави для початку? Ці дві процедури не мають дублювати одна одну, бо ж вони здійснюються одними й тими самими методами — “кабінетною” роботою.
І цих питань виникає більше і більше.
В чому полягатиме вибірковість моніторингу способу життя, встановлена законодавством?
Тільки в тому, що перевіряється рівень життя не всіх декларантів?
Чи можна розвинути цю умову, запровадивши пріоритезацію або випадкове обрання суб’єктів декларування для моніторингу?
І чи передбачений автоматичний розподіл таких перевірок серед різних працівників НАЗК законодавством? Адже, погодьтеся, у такому важливому питанні конфліктів інтересів варто уникати.
Ще одне концептуальне запитання — скільки має тривати такий моніторинг? І так само, яким обсягом повноважень при його проведенні має користуватись працівник НАЗК? Бо ж ми пам’ятаємо, що надмірне втручання у право на недоторканність особистого і сімейного життя заборонено законодавством.
І останнє — що і коли має відбуватись за результатами моніторингу способу життя? Треба розрізняти, коли він може завершуватись повною перевіркою декларації посадовця, а коли — інформуванням про виявлені ознаки корупційного правопорушення, наприклад, НАБУ.
29 квітня під час нашої презентації дослідження моніторингу способу життя ми спробуємо відповісти на деякі з цих запитань. Навіть більше — на основі результатів цієї роботи ми також підготували 15 рекомендацій, які дозволять перетворити цей новий інструмент на щось потужне, ефективне й зрозуміле не лише “посвяченим”, а й іншим українцям. Які, до речі, оплачують цю процедуру зі своїх податків.
А от чи доведеться корупціонерам остерігатися цього заходу фінансового контролю, здається, дізнаємося вже незабаром.
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус вчора о 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак вчора о 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко вчора о 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський вчора о 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1634
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 467
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 442
- Реформа "турботи" 139
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 92
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 18991
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 12619
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 10518
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
10496
-
Ці продукти любить ваш шлунок та кишківник. Розбираємо популярні поради з мережі
Життя 8912