Ростуть тарифи? Гарний привід відмінити субсидії
Взяти кредити від МВФ і Ко., щоб роздати всім по печивку. Де ви бачили таке збочення? Пільги, субсидії, низькі тарифи, та ще й за чужі кошти – пора закінчувати з цим проїданням майбутнього країни. Є товар/послуга, є ціна, і як нема змоги платити – шукай де
*1
Ринковіціни на комуналку до 2018 року – умова кредитів від МВФ та інших донорів. Гаразд, матимемо «перехідний» період, протягомякого уряд планує «допомагати» населенню адресними субсидіями (а там і вибори скоро, тожпопулізм триватиме і надалі). Але стоп – субсидувати мільйон малозабезпеченихце одна справа, а декларувати право на компенсації половині України - це вже економічне (політичне, організаційне) самогубство для держави.
Вольове і рятівне рішення – КРЕДИТУВАТИ аНЕ СУБСИДУВАТИ «платіжки за газ і тепло», нехайі безвідсотково, довгостроково. А чому ні? Державакредити брати повинна по всьому світу для покриття всіх забаганок «гречкофілів»,а ці самі «гречкофіли» - такі чутливі до боргів? З іншого боку – чого боятись?
НАСЕЛЕННЯ лише ВИГРАЄ ВІД КРЕДИТУВАННЯ, і прощання з популізмом:
- простаі доступна розстрочка;
- прокредитувати людей можна масовыше ніж просубсидувати;
- меншепадіння купівельної спроможності, є кошти на термомодернізацію;
- кредити,на відміну від субсидій чи «дешевого газу»,не вдарять девальвацією;
- убезпеченняжитла від стягнення за «комуналку»;
- інфляціязменшує борговий тягар в часі.
Тимпаченаселенню гріх жалітись – їхні домівки дешевим газом спонсорували не один рік,і зрештою просто прийшов вже час «платити за рахунками».
Але уряд вперто відмовляється піднятигроші, що «валяються під ногами», ігнорує ресурс на мільярдів 100 гривень, якийможе слугувати всім – державі, фінсектору, населенню, енергокомпаніям. Замістьцього популістично декларує «допомогу» субсидіями, які все одно не мотивуватимутьдо енергозбереження.
ОтжеЧОМУ КРЕДИТИ, А НЕ СУБСИДІЇ
Субсидії не спрацюють, їх просто не вистачить на всіх
Яценюкобіцяв організувати субсидії для 20 млн. українців. При цьому на 2015 рік попередньо зарезервував в Бюджеті 12,5 млрд, тобто по 625 грн на рік (насім’ю), тобто 52 грн на місяць. Потім було сказано про зекономлену дотацію Нафтогазу - плюс або 31,5 млрд. в 2015 (але її вже "освоїли"), або можливі 80 млрд. (різницю між минулорічними 110 млрд і 31,5 в ц.р.), але знову-ж, це 4000 грн. на рік на сім'ю, або 333 грн. на місяць.
Отже від 12 до 100 млрд. спалених гривень, або від 52 до 385 (сумнівно) грн./міс. кожному другому українцю. Чи це реалістично профінансувати без девальвації гривні? Чи допоможе це "закривати платіжки"? Отожбо,(не)платитимемо і далі. І псевдо-субсидії перетворять населення із найбільш дисциплінованогоплатника у найпроблемнішого боржника. Отже зростатимуть
- неплатежіі ризики втрати житла, соціальна напруга - «Газовий майдан»;
- ланцюгнеплатежів і державний борг як джерело покриття імпорту газу.
А от кредитування дасть необхіднийресурс, можливо навіть без створення додаткового дефіциту бюджету.
Субсидування це обман. Що громадянам «надрукують»,те й відберуть девальвуванням гривні, а отже зменшенням сімейних доходів.
Динамікакурсу гривні за рік чітко показує – щоразу як Нафтогаз збирав гроші длячергової виплати Газпрому (точки емісії урядових облігацій, на які спалювавзолотовалютні резерви НацБанк – на графіку) - гривня показувала чергові дива«стабільності»: Щоразу, як уряд віддавав газові борги – курс гривні падав (а ним і валютна цінність зарплат і пенсій) на 15-35%.
*2
Кредитування комунальних боргів – ресурсуряду для вирішення комплексних задач, на відміну від проїдаючих бюджет субсидій:
- зростаннямонетарної бази (а воно буде, як я і передбачав, я навіть із сумою вгадав) кредитами не дестабілізовує фінсектор і гривню, на відміну від «друку субсидій», чи спалення золотовалютнихрезервів НБУ;
- практичнонеобмежені обсяги кредитування дають змогу більш швидко міняти тарифи, у разідинамічніших сценаріїв реформування енергетичного сектору;
- дешевше компенсовувати відсотки по кредитам, ніж всім виписувати субсидії;
- «терапія»,але «не шокова» - зниження градусу невдоволення;
- важільна населення щодо підвищення енергоефективності житла.
Якісні кредитні портфелі – це «довгігроші» для фінансової системи
- актив,забезпечення для проектів термомодернізації, з географічним розподілом (більшеборгів – більша потреба у цільовому фінансуванні);
- бонусдля фінансової системи та фондового ринку – додаткова ліквідність;
- ресурсдля дешевшого валютного кредитування міжнародними фондами;
- поштовхдля розвитку громадян - потенційний ресурс для пенсійної реформи: напр. преміюваннямвиплат дотуючи персональні пенсійні рахунки.
Розподіл тягара - не державою єдиною
Видобувники,теплогенеруючі компанії, облгази отримуючи суттєво більші доходи за ринковоїціни на газ - перші зацікавлені отримати замість «збор за надмірнуенергоємність» в механізмі інвестування в енергозбереження та кредитування «переспоживання».Тимпаче енергобізнес, який зацікавлениймаксимізувати продажі і доходи, критично необхідно мотивувати стимулюватинаселення обмежити споживання.
Як це все реалізувати?
Викупомкомунборгів державними банками, чи новоствореними державними факторинговими компаніями, чимісцевими органами та їх спеціалізованими установами за рахунок цільовихбюджетних дотацій/інвесттранфертів, чи заохоченням фондового ринку до створення похідних ціннихпаперів, чи спеціалізованих інвестфондів на кшталт іпотечних установ у США, ци податковими пільгами для бізнесу, в т.ч. газового, при інвестуванні в ці компенсаційні фонди, варіантів купа. А скільки і як платити, це просто питання розрахунків –кредитувати 30%, 50% платіжок, чи відповідно до «соцнорм», «стимулюючих тарифів», «сіткиенергоефективності»; під який відсоток кредитувати... Механізм – питання вторинне,основна проблема – політична воля.
Досвід підказує,що «комуналка» – найцікавіший із активів. Населення платить, є важелі впливу наборжників (відключення, стягнення). Люди платитимуть, лише дайте можливість –покажіть світло в кінці тунелю дієвими інструментами із доступноїтермомодернізації. Замість того, щоб дурити тотальними субсидіями, які "доженуть" гаманці громадян або знеціненою гривнею, або ще більшим державним боргом на наших плечах. Тому борги населення – це не проблема, а безцінний ресурс,який просто треба грамотно використати.
Звичайно питання платіжок населення - лише одне із десятків питань, які потрібно врішити на шлях до прозорого, ефективного і доступного ринку енергоносіїв для населення, але не вирішуючи це питання ми знову під виглядом реформ проїдаємо бюджет, замість інвестування державних фінансів у відновлення довіри між народом і владою.
*1 © Greentech Media
*2 © Finance.ua
- Чи варто шукати справедливості у країні чиновників? Любов Шпак 20:42
- Изменения в порядок оформления отсрочки. Постановление 1558 и 560 Віра Тарасенко 18:49
- Документи в умовах окупації: між правом та реальністю Дмитро Зенкін 17:06
- Івенти для покоління Хоумлендерів. Особливості та деякі думки Олексій Куліков 16:12
- Спецоперація проти "Глобино" Євген Магда 14:29
- Податок на посилки: думки щодо за і проти цієї ініціативи Олег Пендзин 14:20
- Нумерологія в податках. Цифра 11 Євген Власов 12:21
- Америка поза глобальною грою: філософія відступу чи стратегічна помилка? Світлана Приймак 09:00
- Думка первинна, чули? Катерина Мілютенко вчора о 23:42
- 21% українців, які хотіли б емігрувати – це катастрофа Володимир Горковенко вчора о 16:07
- Як ШІ змінює закупівлі: клієнти-машини та криза кадрів Марина Трепова вчора о 15:12
- Пеня на заборгованість по аліментах: поняття, порядок нарахування та граничний розмір Леся Дубчак вчора о 15:01
- Правила ефективного партнерства в адвокатурі Тетяна Лежух вчора о 13:33
- Перемир’я між Ізраїлем і ХАМАС: виклики та перспективи після 15 місяців конфлікту Олег Вишняков вчора о 13:25
- Як корпоративний медичний одяг змінює клініку: мій досвід Павло Астахов вчора о 09:26
-
Забудьте про молодь. Її в Україні не буде
Думка 11794
-
"Січневий яйцепад". Хто обвалив ціни на яйця
Бізнес 3338
-
США висунули Путіну ультиматум: що насправді хотів сказати Трамп
Думка 2826
-
TikTok погодиться на угоду, щоб залишитися доступним у США
Бізнес 1964
-
Дешево, але дорого. Порівняння вартості життя у Києві та інших європейських містах
Інфографіка 1910