Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
10.07.2022 12:28

Ключові аспекти відбудови економіки України

Експертка з цифрових технологій, цифрової трансформації, цифрової економіки та розвитку ІТ-бізнесу

Відбудова – це завжди суспільний та політичний виклик для політиків, урядовців, громадськості та бізнесу.

Період відновлення пропонує унікальну можливість радикально оновити політичний та суспільний лад, підвищити якість виробничого комплексу України та наблизити його до технологічного рівня передових країн світу, закласти фундамент довгострокового зростання, та ще більше інтегрувати Україну до світової економіки. 

Поточні проблеми глобальної економіки

Глобалізація повинна була зблизити та використовувати взаємозацікавленість бізнесу, держави та суспільства замість конфлікту інтересів між ними. І хоча в цілому вона призвела до зменшення різниці бідності між країнами за рахунок держборгу та серйозному зростанню Китаю та Індії, але водночас глобалізація суттєво збільшила розрив між бідними та багатими всередині країн. А ця соціальна нерівність призводить до поступового вимирання нації, бо пандемія довела, що насамперед вмирали слабо захищені верстви населення. 

ВВП, як мірило благополуччя економіки введене у 1971 році довело свою недосконалість і підтвердило, що може бути лише виміром споживання виробленого продукту, але не благополуччя населення. Зростання ВВП напряму пов’язано із зростанням продуктивності праці, та населенням, яке виробляє та споживає цей продукт. У зв’язку зі зменшенням населення в Україні ще до війни, ми можемо розраховувати лише на зростання продуктивності праці, яке досягається введенням інновацій та новітніх технологій, трансформації бізнесу. Збільшення ж за рахунок державного боргу у вигляді кредитів від західних партнерів, які скоріш за все будуть йти у вигляді їх продукції та послуг - Україні абсолютно не вигідно. Єдиний державний борг, який можна акцептувати - це державний борг у розвиток сучасної інфраструктури на базі українського виробництва та інвестиції в освіту та перепрофілювання робочої сили. 

Тобто глобалізація це благо, коли у суспільстві дотримуються трьох умов: 

1) Існує соціальний договір про те, що зацікавлені сторони повинні досягти загальних цілей у довгостроковій перспективі, на певний час залишивши окремо короткострокові інтереси - це дозволить ще більше згуртуватись Україні всередені, та з ЄС і НATO назовні; 

2) Уряд знайшов баланс між турботою про населення та відкритістю до зовнішнього світу - тотальна лібералізація бізнесу не зможе захистити незахищені верстви населення по базових продуктах і послугах; 

3) Ключові технології виробництва повинні відповідати економіці країни - тобто те, що ми можемо і повинні виробляти всередені країни повинно бути максимально відцифровано та модернізовано, а новітні технології повинні інтегруватись з специфікою кластерної економіки України. 

Ключова стратегія України у післявоєнний час –  цифровізація економіки.  Вона включає як підтримку локальних IT-компаній які зацікавлені у створенні українських продуктів, які будуть експортуватись як глобальні продукти, так і у формуванні у споживачів (бізнес, держава, громадяни) мотивації користуватись цими продуктами. 

Другим важливим елементом економіки відновлення має бути -  військова галузь. Війна показала, якщо ми не будемо виробляти високоефективні інноваційні системи бойової складової, або іншими словами не лише оборонного, а й атакувального характеру для стримання загарбницьких дій країни-агресора, ми будемо завжди країною, який щось просить для забезпечення власної безпеки.Такий розвиток повинен бути пов’язаний з новими типами ведення війн та розвитком технологій. У зв’язку з високою наукоміськістю таких систем, їх прибутковість повинна бути висока у випадку продажу іноземним країнам. 

Іншими словами, шлях до ефективної країни та економіки проходить через інтенсивне використання новітніх технологій, але з висновками та уроками, яке людство винесло з попередніх промислових революцій, які саме Україна повинна застосувати у себе: при збільшенні швидкості виробництва найбільш якісних товарів та зменшенню використання робочої сили, що забирає у людей роботу, ми повинні надавати новітні можливості навчання професіям майбутнього. При цьому ключовою задачею національного уряду, як зазначає Шваб у своїх виступах в Давосі на Всесвітньому економічному форумі, яку ми повинні винести з попередніх промислових революцій, стає якомога якісніша організація перепідготовки спеціалістів у партнерстві з бізнесом. Якщо кластерною економікою повинні займатися регіональні уряди у державно-приватному партнерства, то розвитком науки, новітніх галузей та перепідготовкою робочої сили повинен займатися національний уряд у співпраці з великим бізнесом та міжнародними корпораціями. 

Промислова революція

Україна все ще говорить про цифровізацію процесів та комп’ютерізацію регіонів та підприємств, а світ в 4-тій промисловій революції про штучний інтелект, великі дані, нейромережі та квантові обчислення. Нам потрібно підлаштовувати інфраструктуру та послуги під нові технологічні виклики та розуміти, що ринок ІКТ, стає таким же простим у використанні, як електромережі, питання лише в тому, як ми будемо рухатися: повільно та невпевнено чи повіримо та почнемо реактивно прискорюватися, віддамо державі та окремим компаніям як раніше, чи зможемо побудувати збалансоване державно-приватне партнерство у розвитку наукомісної економіки. 

Екологія

Без неї у сучасному світі неможливо побудувати економіку, в якій населення конкретної країни захоче існувати, розвиватись, народжувати дітей, зростати та залишатись. Світова економіка потужно працює нам тим, щоб до 2050 року звести викиди в атмосферу парникових газів до нуля. Якщо цього не зробити - людство очікує кліматичний колапс, а це означає що світові квоти на неекологічну продукцію, підвищення податків та інші обмеження на традиційну неекологічну економіку будуть зростати, чим будуть обтяжувати кожного громадянина України також, якщо ми не будемо брати до уваги нове відновлення української економіки з урахуванням екологічного чинника.  

Відповідно введення повністю електричного транспорту у містах, систем екологічного виробництва та інших екоінновацій надасть нам можливості обійти майбутні світові податкові обтяження. Введення екологічних типів ведення бізнесу також потребують інновацій, бо саме новітні технології дозволяють знаходити нові види енергії. В кінцевому рахунку, від цифровізації будуть вигравати як споживачі, так і виробники.  

Цифрові тренди

Для багатьох сфер життєдіяльності України використання цифрових трендів є вкрай актуальним питанням - вони фактично є готовими стратегіями відповідних рішень, ініціатив та дій, а їх використання може бути критичним для подолання великої кількості економічних та соціальних викликів всередині країни. Вони здатні трансформувати систему, сферу, галузь і т. д. у нову якість, зробити це швидше та дешевше, ніж традиційні аналогові підходи. Кінцевий результат цифровізації - ефективність, конкурентоздатність та створення нових цінностей. В той же час ми повинні пам’ятати, що цінність створюється не лише найбагатшими корпораціями та найпродуктивнішими співробітниками, а й лікарями, вчителями, науковцями та іншими, а відповідно цифровізація потрібна кожному, хто робить свій внесок у цінність, щоб полегшити цей вклад з одного боку та прорахувати, оцінити та порівняти  для справедливої оцінки - з іншого. 

Цифровізація надає низку переваг для розвитку економіки. Технології, інтелектуальні програми та інновації у цифровій економіці можуть підвищити якість послуг, що надаються, і допомогти вирішити проблеми в різних галузях, включно з охороною здоров’я, сільським господарством, державним управлінням, податками, транспортом, освітою. 

Які можливості дає цифровізація для України: 

- Розвиток нової галузі економіки, нові робочі місця; 

- Створення бази для розвитку інших галузей та цифрової економіки; 

- Поява ефективного інструменту управління; 

- Створення середовища, що унеможливлює корупцію як явище. 

Як показує дослідження McKinsey, галузі що використовують цифрові технології, зростають у 2-4 рази швидше, аніж галузі які використовують аналогові підходи. Сфери життєдіяльності (освіта, медицина, транспорт і т. д.), що модернізуються завдяки цифровим технологіям, стають набагато ефективніші та створюють нову цінність та якість, які найчастіше приводять до повної трансформації старої системи. 

Такі результати означають загальнонаціональний економічний приріст, збільшення економічного ефекту, інтенсифікацію бізнес-діяльності, а отже і податкові надходження, зростання ВВП, оздоровлення грошово-кредитної системи, притік нових інвестицій і т. д. 

Шлях до цифровізації в Україні складається з наступних етапів: 

- заохотити споживати та використовувати технології, тобто зробити так, щоб технології були доступні бізнесу та громадянам, щоб бажання модернізувати, оптимізувати, прискорити та розвинути власний бізнес та життєдіяльність, змогли реалізуватися та стати основою цифрової економіки; 

- державне управління сферою ІКТ доцільно переносити від питань  «управління сферою ІКТ» до питань «цифровізації країни». Вплив цифрових технологій перетворює державних високопосадовців-менеджерів відповідних сфер фактично у «галузевих CIO». Таким чином, існує потреба в переосмисленні предмету державного управління та створенні нових більш сучасних форматів управління; 

 - Впровадження підходу з урахуванням компетентності, наскрізної (кросплатформової) цифрової компетентності, тобто коли вивчення предметів відбувається через використання цифрових технологій, таким чином, супутньо розвиваються цифрові навички; 

- Не зменшити, а збільшити рівень та якість знань, формувати сучасні навички та компетенції, навчити вчитись, вільно спілкуватись іноземними мовами, будувати індивідуальні траєкторії навчання, вводити нові спеціалізовані предмети, готувати до професій майбутнього та одночасно зробити процес навчання цікавим та захопливим - ключові завдання реформи освіти конкурентоздатної країни та суспільства. 

Головне, що здатна зробити цифровізація вцілову у державному управлінні та суспільстві - тримати баланс між трьома зацікавленими сторонами - державою, бізнесом та суспільством.

Якщо країни (або організації) не намагаються оновлювати свої сфери життєдіяльності технологіями та інноваціями, вони «випадають» з основних світових економічних тенденцій, тим самим лише посилюючи занепад своєї держави та бідність свого населення. 

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи