Уникнення штрафних санкцій за порушення валютного законодавства

У статті наведенні способи уникнення штрафних санкцій за порушення валютного законодавства (порушення строків валютних розрахунків за зовнішньоекономічними договорами).

Уникнення штрафних санкцій за порушення валютного законодавства (порушення строків валютних розрахунків за зовнішньоекономічними договорами)

Санкції за порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічними договорами:

· тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльностіу випадках порушення Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» або пов'язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

СПОСОБИ УНИКНЕННЯ САНКЦІЙ

1. Звернення з позовом до суду

Відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

2. У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Висновок:Таким чином, у випадку, якщо строк валютних розрахунків закінчується і Ви бачите, що сума заборгованості і відповідно штрафні санкції (0,3 % за кожен день прострочення) будуть значними, а, окрім цього, при великих сумах заборгованості є загроза, окрім накладення на підприємство обов’язку сплати пені, застосування до резидента режиму індивідуального ліцензування зовнішньоекономічних операцій, або взагалі заборона здійснювати зовнішньоекономічну діяльність – то у такому разі потрібно звертатись до суду із вимогою про стягнення заборгованості. Якщо це дружній контрагент, однак, він, наприклад, не встигає виготовити продукцію, що поставляється по зовнішньоекономічному контракту, то позов можна подавати до місцевих господарських судів. У разі позитивного рішення штрафні санкції за порушення строків валютних розрахунків не накладаються. Окрім цього, контрагент, ймовірно, взагалі не знатиме про це судове провадження, а якщо і знатиме, то його можна попередити, що це фіктивний суд – захист від фіскальних санкцій. При подачі позову до суду потрібно виходити із співрозмірності штрафних санкцій та розміру судового збору, який потрібно оплатити, а також від ймовірності перемоги у справі. Якщо контрагент «не дружній», то позов потрібно уже направляти до арбітражного суду, арбітражне рішення виконати набагато легше. Строк валютних розрахунків теж призупиняється, а в разі виграшного рішення, санкції взагалі не накладаються.

Два основних наслідки, які уже зазначались:

1. Суд задовольняє позов – пеня не нараховується взагалі.

2. Суд відмовляє у задоволенні позову – пеня нараховується за весь час.

Можливі ще два випадки:

1. якщо суд приймає Ухвалу про затвердження мирової угоди по справі після повного погашення боргу нерезидента, що за правовими наслідками рівнозначно прийняття судом рішення про задоволення позову, - пеня за порушення строків зарахування валютної виручки не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом(ст. 4 Закону № 185, п. 7 год. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, ст. 30 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» від 24.02.94 р. № 4002-XII);

2. суд прийме рішення про припинення (закриття) провадження у справі за заявою резидента про відмову від позову у зв'язку з тим, що нерезидент виконав зобов'язання за зовнішньоекономічним контрактом після подачі позовної заяви в суд, що в розумінні Закону № 185 рівнозначно рішенням суду про задоволення позову, пеня за порушення строків зарахування валютної виручки не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом(ст. 4 Закону № 185, постанови Верховного Суду України від 13.02.12 р. по справі № 21-422а11 і від 27.02.12 р. по справі № 21-387а11, ст. 2442 Кодексу адміністративного судочинства України, далі - КАС).

Таким чином, звернення до суду ефективний механізм уникнення штрафних санкцій за порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами.

2. Виконання грошового зобов’язання поручителем

Згідно зі статтями 553 — 559 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку частково або у повному обсязі. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання. Оскільки порука є додатковим зобов'язанням щодо основного, то укладення договору поруки можливе тільки після виникнення основного зобов'язання, посилання на яке в договорі є обов'язковим. Враховуючи те, що відповідно до договору поруки поручитель має зобов'язання за виконання боржником (резидентом) свого зобов'язання перед кредитором (нерезидентом), то платежі резидента поручителя в іноземній валюті за кордон, і в межах території України є виконанням ним цього зобов'язання перед нерезидентом щодо оплати товарів (робіт, послуг), що надані резиденту України та є такими, що не потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Валюта виконання грошового зобов’язання за договором поруки гривня (перерахунок на момент оплати згідно з курсом НБУ. Після оплати – потрібно надати банку інформацію про таку оплати і вказати банку, що немає порушення норм законодавства, оскільки зобов’язання було виконане поручителем.

Таким чином, ми можемо в основному договорі з контрагентом прописати невеликий пункт про відповідальність поручителя. Однак цей пункт зробити непримітним і не конкретним.

У Договорі між кредитором і поручителем (своєю компанією) вказати, що у разі, якщо боржник протягом 5 днів з моменту настання граничного строку розрахунку по зовнішньоекономічному договору не здійснює такого розрахунку – за вимогою Кредитора таку оплату повинен здійснити поручитель.

Для того, щоб Договір поруки не мав «вигляду» фіктивності – потрібно, щоб було наявне невелике прострочення по розрахунку по ЗЕД – хоча б 5-10 днів. Таким чином, вдасться показати реальність правовідносин між кредитором та поручителем.

У разі, якщо зрозуміло, що у визначені строки контрагент не здійснить розрахунків за зовнішньоекономічним договором, то потрібно заднім число укласти договір поруки із своєю «компанією», направити їй вимогу про оплату заборгованості за боржника на основі договору поруки і така компанія здійснить оплату заборгованості. Таким чином, прострочення валютних розрахунків (окрім формальних 5-10 днів) не буде з одного боку і штрафних санкцій вдасться уникнути, з іншого боку контрагент про таку оплату нічого знати не буде і з часом здійснить оплату по основному договору. Після оплати заборгованості по основному боргу вказана сума може бути переведена поручителю, щоб уникнути бухгалтерських розбіжностей.

Вказана схема досконало підходить до зобов’язань, коли резидент виступає постачальником, а нерезидент запізнюється з оплатою товару.

Конкретний алгоритм дій при залучені поручителя:

Важча ситуація, коли резидент виступає замовником певного товару закордоном і нерезидент запізнюється із його поставкою. У даному випадку, звичайно, найкраще застосовувати спосіб захисту від штрафних санкцій у вигляді позову до суду. Звичайно, Поручитель виконати зобов’язання щодо поставки товару замість боржника не може.