Спротив цивільних. Як підтримати людей в окупації
Що відбувається з національною свідомістю в окупації?
Після того, як ворог захоплює територію, його наступна задача – захопити населення, і мова йде не тільки про фізичне захоплення та обмеження можливостей для переміщення. Найцінніше – це національна ідентифікація українців. Тобто через страх, залякування та ІПСО ворога роблять все для того, щоб місцеві зневірилися у перемозі.
Блокування зв’язку, телебачення та радіо, ізоляція від соцмереж спричиняють інформаційний вакуум. Населення відривається від української реальності, не бачить як звільняються території і короткі зідзвони з родичами в Україні через vpn стають єдиним джерелом інформації про те, що насправді відбувається. Більше того, складно прямим текстом передавати новини або розповідати про волонтерську діяльність. Люди вигадують кодові слова для спілкування.
Це тиск, який відчувається навіть в повітрі, призводить до того, що цивільні можуть втратити надію та віру, але саме цивільне населення – найпотужніша зброя проти спроби окупантів загарбити українську націю, культуру та гідність.
Як проходить спротив цивільних в окупації?
Один з найпоширеніших методів волонтерів – поширювати національну символіку. Виклик в тому, що за наявність прапору, гербу окупанти можуть вбити. Придбати український прапор в окупації неможливо. Навіть неможливо придбати тканину наших кольорів. Окупанти беруть волонтерів в полон та продовжують знищувати все українське. У цій боротьбі наші хлопці та дівчата не зупиняються та максимально проявляють свою креативність. Навіть з кольорових поліетеленових пакетів (синіх та жовтих) вони роблять національні стрічки спротиву, які розвішують всюди, де є можливість. Хочеться підкреслити, що кожна синьо-жовта стрічка в окупації – це куля в бік ворога. Для цивільних, кожна синьо-жовта стрічка – це надія на перемогу.
Приведу в приклад історію Анни (ім’я змінено в цілях безпеки), жительки Херсонщини. Вона жила в одному з сіл, яке потрапило під російську окупацію під час повномасштабного вторгнення. Анна не змогла зрозуміти, як ворожі війська можуть насильно входити на її землю і руйнувати життя її співвітчизників.
Хоча Анні вже було 56 років, вона вирішила чинити спротив. Вона почала розвішувати синьо-жовті стрічки на вулицях і дорогах свого села, щоб показати свою підтримку українській державі і висловити свій протест проти окупації. Вона також долучилася до місцевих груп опору, що організовували акції спротиву.
Але ситуація погіршувалася і Анні довелося переховуватися від окупантів, щоб уникнути репресій та вигнання з дому. Вона прожила в страху і нестабільності протягом кількох місяців, доки нарешті її син, який працював в іншому місті України, допоміг їй вибратися з окупованої території.
Не дивлячись на довге перебування в окупації, Анна була повна надії на майбутнє. Вона була вдячна своєму синові і знала, що далі вони будуть докладати зусиль, щоб привернути увагу світу до російської агресії та підтримувати співвітчизників на окупованих територіях. Наразі син Анни – активний волонтер та займається доставкою гуманітарної допомоги на деокуповану територію Херсонщини.
Як підтримати спротив українців?
Всі інформаційні кампанії, пости на особистих сторінках, виступи публічних осіб сприяють мотивації цивільних чинити спротив.
Наприклад, наш фонд на звільненому правобережжі Херсонщини розмістив зовнішню рекламу на підтримку окупованих територій.
Спілкування з людьми в окупації будь-яким можливим каналом комунікації – це не просто зв’язок та підтримка близької людини, це привід нагадати, що ЗСУ вже поруч.
Можна розмірковувати, що слова підтримки мешканці в окупації не прочитають, адже там інформаційна блокада. У цьому є логіка, але чим більше громадськість підіймає історії окупації, тим більше ми займаємо інформаційного простору та привертаємо увагу не тільки українських політиків та лідерів, а й небайдужих людей з-за кордону, які зможуть об’єднатися навколо допомоги Україні.
Наша задача – підтримувати максимально спротив цивільних, адже це один з прикладів найпотужнішої зброї проти ворога.
- Права, гарантовані Конституцією України, які неможливо обмежити Світлана Приймак вчора о 18:21
- Процедура видачі Держпрацею дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки Євген Морозов вчора о 10:32
- Сила чи емпатія Наталія Тонкаль 16.11.2024 20:57
- Видалення з реєстру старої щорічної декларації депутата та подання виправленої Євген Морозов 16.11.2024 16:07
- Справедливість по-українськи: забрати в бідних, збагатити чиновників Андрій Павловський 15.11.2024 22:06
- Перевибори у Німеччині. Нові проблеми чи можливості для України? Галина Янченко 15.11.2024 17:33
- Особистий бренд – ваш новий бізнес-актив Наталія Тонкаль 15.11.2024 14:39
- Нові правила управління державним майном та реалізації арештованих активів Дмитро Зенкін 15.11.2024 14:09
- Обміняйте Шевченка Євген Магда 15.11.2024 13:56
- Університети і ринок праці: взаємозалежність Юрій Баланюк 15.11.2024 13:37
- Виїзд дитини за кордон під час війни: порада від сімейного адвоката Світлана Приймак 15.11.2024 12:59
- Право постійного землекористувача надавати земельну ділянку в оренду третій особі Євген Морозов 15.11.2024 11:16
- ІТ в США та в Україні: порівняння зарплат, витрати та перспективи Сергій Хромченко 15.11.2024 10:39
- Воднева галузь США після обрання Трампа: чи зупинить Америка рух зеленого водню? Олексій Гнатенко 15.11.2024 09:15
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко 14.11.2024 11:55
-
Темні емпати: який це тип особистості та що про них кажуть психологи
Життя 9908
-
Комедія з Монікою Белуччі та продовження легендарного "Гладіатора": чотири кіноновинки тижня
Життя 7385
-
Чи корисно їсти лише раз на день?
Життя 5810
-
Секрет дорогих яєць. Як виробники задерли ціни та збільшили експорт
Бізнес 5198
-
NASA та Microsoft запустили чатбот на основі ШІ, що відповідає на питання про Землю
Бізнес 4125