Телевізор виграв вибори?
Українське телебачення відкрито використовується для просування політичних сил. Та це проблема не лише якості медіапростору, а й без перебільшення - майбутнього країни в цілому.
Як би не говорили про посилення позицій соцмереж та інших інтернет-ресурсів в інформаційному полі країни, а на вибори ходить телевізор. Соціологія всеукраїнської групи «Рейтинг» 25 жовтня показала – більшість тих, хто пішов голосувати, це люди від 50-ти років і старші. До того ж, переважно це були жінки з невеликих міст та селищ. А такі характеристики практично повністю збігаються з визначенням аудиторії, як більшості центральних, так і регіональних телеканалів. І політичні сили намагалися використовувати такий «збіг», як могли.
Це означає – поки що українське телемовлення часто використовується для пропаганди тієї чи іншої політичної сили, просування тих чи інших думок, «експертів», тощо. Втім, якщо ця пропаганда транслюється за законом, а політичні «меседжі» з балансом думок, то запитань і не виникає. Так, наприклад, за політагітацію можна заплатити й транслювати. Але можна і по-іншому. Мати у власності телеканали й через цензуру та тиск на редакції та журналістів йти на підміну сенсів. На маніпуляції. На порушення закону.
Серед таких випадків впродовж передвиборчого етапу були: прихована агітація, «джинса», і, навіть, відверта політична реклама, яку випускали в ефір без відповідних позначень. Зокрема, Національна Рада передала до суду адміністративні протоколи про порушення виборчого законодавства телеканалами «NewsOne», «112 УКРАЇНА» та «ZIK» та поінформувала про ці факти ЦВК. Якщо говорити саме про ці випадки, то в ефірі цих каналів було зафіксовано трансляцію сюжетів, що містили приховану передвиборчу агітацію, а також ліцензіати відверто надавали перевагу певним кандидатам.
Але є подібні випадки і серед регіональних мовників. У Запорізькій області, до прикладу, телеканалу «TVМ» із Мелітополя було призначено позапланову перевірку. Причина - трансляція політичної реклами російською мовою. А це суперечить Закону України «Про рекламу», оскільки мова має бути державною. Бердянська телерадіокомпанія «ЮГ» розмістила агітаційне інтерв’ю з одним з кандидатів на пост міського голови не державною мовою. У Кривому Розі комунальна телекомпанія “Рудана” надавала ефір виключно одному кандидату в мери й відверто ігнорувала право інших кандидатів на ефірний час. В Кіровоградській області до телеканалу “TTV” були питання щодо угод і платіжних документів на трансляцію реклами політичних партій. Телеканал «Тернопіль 1» у “день тиші” транслював програму про одного з кандидатів у мери міста. А рівненське телебачення «Рівне 1» прямо у випуск новин поставили сюжет про кандидата в мери та ще й з символікою партії.
Але ці, та інші випадки, які ми фіксували впродовж виборчої кампанії - це ж проблема не лише медіапростору. Річ у тім, що порушення журналістських стандартів та незаконна політична агітація руйнують довіру до медіа в цілому. Таким чином ми втрачаємо не лише глядачів, а й виборців - низька явка на цих виборах тому яскравий прилад. Бо замість сенсів люди отримують політичну джинсу.
У нас є час до наступних виборів, щоб виправити ситуацію. Аби та ж явка виборців зросла, а вирішували, яким буде майбутнє держави, не тільки українці старшого та літнього віку. І тут саме медійники мають усвідомлювати свою відповідальність, аби зберегти думаючого глядача.
- Влада під час війни: кому вигідна загроза демократії? Дмитро Зенкін 09:51
- Як блокчейн змінює ринок електроенергії: можливості, виклики та перспективи Ростислав Никітенко 09:12
- Как уволиться из армии при наличии родственников с инвалидностью: советы Віра Тарасенко вчора о 20:04
- Інноваційна стійкість – запорука розвитку під час кризи Єгор Осадчук 31.01.2025 20:39
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак 31.01.2025 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак 31.01.2025 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник 30.01.2025 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко 30.01.2025 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей 30.01.2025 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак 30.01.2025 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Точний прогноз, що змінює все 104
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки 85
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? 80
- Модна усмішка: Як сучасна ортодонтія змінює стандарти краси 75
- Встановлення опіки над майном зниклої безвісти особи: що змінилося? 74
-
Тюрма за допомогу? Хто і чому блокує підтримку України в ЄС – перелік країн
2483
-
В Україні не вистачає сховищ для 1 млн тонн картоплі, це дестабілізує ринок
Бізнес 2326
-
Молдовагаз замінила Газпром у Придністров'ї: першу партію газу вже доставили
Бізнес 1313
-
Поки ми втрачаємо найкращих наших людей на фронті, в тилу не маємо втратити совість
Думка 1272
-
Як виглядає графік американського мирного плану згідно з витоками інформації
Думка 1083